Справа № 420/8105/24
18 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта Дмитра Феняка про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетині державного кордону,
встановила:
До суду з позовом звернувся адвокат Петрушко Ірина Сергіївна, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Білгород-Дністровського прикордонного загону ( далі - відповідач-1), начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лейтенанта ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відмову у перетині державного кордону України від 08.08.2023 року, що винесене Начальником віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лейтенантом Дмитром Феняком, відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 ;
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.
Обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
За положеннями пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позові зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За положеннями частини 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк; ( пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).
Разом з тим, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) ( пункт 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відтак, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як вбачається зі вступної частини позову, позивачем в якості відповідачів визначено Білгород-Дністровського прикордонного загону та начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта ОСОБА_3 .
При цьому, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетині державного кордону України від 08.08.2023 року, що винесене Начальником віпс (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лейтенантом ОСОБА_4 заявлена до одного з відповідачів.
При цьому, позивачем не заявлено вимоги до іншого відповідача - Білгород-Дністровського прикордонного загону.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з відповідачем або відповідачами та відповідно змістом позовних вимог.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 172 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, визначитись з відповідачами, з підставами та змістом заявлених до них позовних вимог, надавши нову редакцію позовної заяви (не уточнення, доповнення, зміни, усунення недоліків тощо).
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна