18 березня 2024 рокуСправа №160/1102/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.01.2024 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області по відмові в наданні інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 04 грудня 2023 року за вих. №2088 в п'ятиденний термін, що передбачений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, у зв'язку з тим, що між Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» та Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області не укладався колективний договір, протиправними.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним 04.12.2023 року було направлено запит до відповідача з питанням щодо члена профспілки. Проте, у відповідь на звернення відповідачем 08.12.203р. надано лист № 1101/124/05/51-2023 про відмову у наданні інформації, оскільки між сторонами договір не укладався та Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою поліції в розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та частин 1, 2 статті 104 ЗУ «Про Національну поліцію». Відповідачем було порушено ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії», оскільки профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально - економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій не пізніше п'ятиденного терміну зі звернення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують право профспілки на доступ до публічної інформації, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року адміністративний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України.
Позивачем, у встановлений судом строк, було усунуто недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
13.03.2024 року засобами електронної пошти Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надіслано до суду відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулася до ГУНП в Чернігівській області із запитом № 2088 від 01.12.2023 року з проханням надати адресну інформацію. У відповідь 08.12.2023 ГУНП в Чернігівській області повідомило, що між ППС «Правозахисники країни» та ГУНП в Чернігівській області на момент розгляду запиту не укладався договір та запит буде розглянуто у відповідності до вимог «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України». Позивачем не доведено, що запитувана інформація стосувалась її членів, оскільки зі змісту позову не вбачається порушення прав та інтересів членів Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» - працівників поліції. ГУНП в Чернігівській області зазначає, що між позивачем та ним колективний договір не укладався. Також, зі статуту позивача не вбачається належності Профспілки до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що вказаний запит за № 2088 від 04.12.2023 року не містив конкретної інформації про те, що запитувана інформація стосується саме членів ППС «Правозахисники країни». Позивачем у своєму запиті не вказано, в інтересах кого було подано запит.
Підсумовуючи викладене, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року, має ідентифікаційний код юридичної особи - 39245807, а також Свідоцтво про легалізацію профспілки, об'єдання профспілок Дніпровського міського управління юстиції від 03.06.2014р. № 353.
Відповідно до заяви від 04.05.2022, згоди на збір та обробку персональних даних ОСОБА_1 є членом Первинної Професійної спілки «Правозахисники країни».
04.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Чернігівській області з рапортом про утримання профспілкових внесків у розмірі 3% його заробітної платні на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
24.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» Джихуру С.В. з заявою про направлення від імені профспілки запиту до ГУ НП в Чернігівській області.
04.12.2023 року Первинна професійна спілка « Правозахисники країни» звернулась до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з запитом № 2088 у якому просила надати інформацію:
- Чи мають право працівника УГІ ГУНП проводити цільовий інструктаж для працівників поліції ВРПП/НРПП перед заступанням на службу або бути присутніми під час такого інструктажу;
- Чи мають право працівники УГІ ГУНП опитувати працівників поліції ВРПП/ГРПП на предмет знання законодавства під час проведення цільового інструктажу, перед заступанням поліцейських на службу або під час несення ними служби, якщо так, то чим це передбачено.
08.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надано відповідь № 1101/124/05/51-2023 наступного змісту:
«За результатами розгляду Вашого запиту від 04 грудня 2023 року №2088, повідомляємо, що між первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» та ГУНП в Чернігівській області на момент розгляду вказаного запиту, колективний договір не укладався.
За таких обставин, первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції ГУНП в Чернігівській області, у розумінні приписів ч. 11 ст.62 та ч.ч. 1, 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», а тому, Ваш запит розглянуто у відповідності до вимог «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2027 № 930.
Згідно вимог «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, цільовий інструктаж проводиться з поліцейськими перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї.
Цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме: усним опитуванням поліцейського на знання матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю, основ, правил та прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження зі зброєю. Рівень знань перевіряє особа, яка проводила інструктаж.
Керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції від час проведення інструктажу наряду, що заступає на службу, в обов'язковому порядку перевіряє знання поліцейськими матеріальної частини виданої їм зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, а під час перевірок несення служби поліцейськими перевіряє наявність у них зброї (боєприпасів) та дотримання правил її носіння.
Відповідно до вимог «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України» затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, відповідальний по ТВП зобов'язаний прибути перед заступанням на чергування до чергової частини та ознайомитися з оперативною обстановкою, перевірити готовність чергової зміни, добового наряду та нарядів поліції ТВП, які залучаються до чергування, провести їх інструктаж.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо що працівники управління головної інспекції ГУНП в Чернігівській області цільові інструктажі, а також перевірку знання законодавства, поліцейських територіальних підрозділів під час проведення цільового інструктажу, перед заступанням на службу або під час несення служби не проводять.
Водночас, відповідно до п, 2 розділу XII зазначеної Інструкції працівники підрозділів головної інспекції мають право здійснювати перевірку організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) поліції при пред'явленні службового посвідчення та дозволу (припису) на право перевірки.
Також слід зазначити, що відповідно до Положення про управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, працівники Управління під час виконання службових обов'язків відповідно до вимог законодавства України мають право, безперешкодно в будь - який час доби відвідувати структурні та територіальні підрозділи ГУНП та здійснювати їх перевірки з питань, що належать до компетенції УГІ, мати доступ до їх службових приміщень, сховищ, сейфів, персональних комп'ютерів, носіїв Інформації, документів і матеріалів, у тому числі режимних, із дотриманням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці, проводити їх огляд за участю працівниката/або керівника відповідного структурного або територіального підрозділу ГУНП чи іншої уповноваженої особи, а також здійснювати нагляд за працівниками органів (підрозділів) поліції під час виконання ними службових обов'язків, моніторинг їх робочого часу, позапланову, вибіркову та іншу перевірку несення служби, у тому числі згідно з критеріями оцінювання ефективності їх професійної діяльності.
У разі незгоди з відповіддю, Ви маєте право на її оскарження у межах і спосіб визначеним чинним законодавством України.»
Вважаючи, що ненадання ГУНП в Чернігівській області інформації на запит профспілки, в п'ятиденний термін, перешкоджає діяльності останній в здійсненні своїх прав передбачених ст. 28 ЗУ «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, у порядку та відповідно до вимог, визначених законом.
Відповідно до статті 248 Кодекс законів про працю України для реалізації повноважень профспілок, передбачених Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", члени виборних органів профспілкових організацій підприємств, установ і організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів мають право: вимагати і одержувати від власника або уповноваженого ним органу, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників; перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів на соціальні і культурні заходи та житлове будівництво.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі Закон № 2939-VII) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI).
Частиною 2 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Частиною четвертою статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду (ч. 1 ст. 23 Закону № 2939-VI).
Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію (п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VII).
Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 9901/925/18 дійшла висновку, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє. Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Згідно ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV) професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);
первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Згідно ст. 3 Закону № 1045-XIV дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.
Частинами 1, 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону № 1045-XIV. Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом.
Відповідно до ст. 28 Закону № 1045-XIV профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
Предметом спору у цій справі є дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не своєчасного надання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
Матеріалами справи встановлено, що положеннями Статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (протокол від 17.07.2017 №17/07-17), визначено, що профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.
Відповідно до п. 1.4 Статуту, профспілка об'єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також осіб, які звільнилися у зв'язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб, пов'язаних з правоохоронною діяльністю.
Згідно з ч.1 ст. 19 Закону №1045-XIV, профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Статуту первинної професійної спілки «Правозахисники країни», членство в профспілці є добровільним. Вступ до Профспілки та вихід з неї проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою до Голови Профспілки, який приймає рішення самостійно або Профспілкового комітету, який в місячний термін приймає рішення з цього питання. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні виборного органу.
Членами Профспілки можуть бути працівники, науковці та приватні особи що забезпечують себе роботою самостійно в області права, в тому числі, але не виключно працівники органів внутрішніх справ, Національної поліції України, відомчих навчальних закладів МВС, пенсіонери органів внутрішніх справ, Національної поліції та фізичні особи, які проходили службу на атестованих посадах, а також штатні працівники виборних органів Профспілки. Членами Профспілки можуть бути також працівники, які перебувають або перебували у трудових відносинах з органами внутрішніх справ, Національної поліції України, члени ДНД, працівники підприємств та організацій, створених за участі або для виконання статутних завдань Профспілки та інші юридичні особи й громадяни, з якими Профспілка співпрацює в досягненні виконання статутних завдань.
Так, позивачем до суду були надані рапорт ОСОБА_1 від 04.05.2022, його згода на збір та обробку персональних даних від 04.05.2024р., заяву про прийняття в члени профспілки від 04.05.2024р.
Заперечень щодо членства ОСОБА_1 в Первинній професійній спілці «Правозахисники країни» не висловлено і відповідачем у відзиві на позовну заяву.
24.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» Джихуру С.В. з заявою про направлення від імені профспілки запиту до ГУ НП в Чернігівській області.
04.12.2023 року Первинна професійна спілка « Правозахисники країни» звернулась до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з запитом № 2088 у якому просила надати інформацію:
- Чи мають право працівника УГІ ГУНП проводити цільовий інструктаж для працівників поліції ВРПП/НРПП перед заступанням на службу або бути присутніми під час такого інструктажу;
- Чи мають право працівники УГІ ГУНП опитувати працівників поліції ВРПП/ГРПП на предмет знання законодавства під час проведення цільового інструктажу, перед заступанням поліцейських на службу або під час несення ними служби, якщо так, то чим це передбачено.
08.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надано відповідь № 1101/124/05/51-2023.
З огляду на те, що запит позивача стосується члена профспілки, а саме, ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що питання стосуються прав, свобод та інтересів безпосередньо члена цієї Профспілки, що надає право позивачу здійснювати його захист в порядку, передбаченому Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Таким чином, розгляд запиту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 04 грудня 2023 року за вих. № 2088 відповідачем повинен здійснюватися відповідно до приписів ст. 28 Закону №1045-XIV, якою передбачено, що профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
Отримання запитуваної інформації позивачем гарантується законодавством України, зокрема, статтями 248, 251 Кодексу законів України про працю, статтею 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
При цьому, положення ст. 28 Закону №1045-XIV не обмежують право профспілки отримувати інформацію лише у роботодавця, оскільки зазначеною нормою надано право профспілці на отримання безоплатної інформації від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів.
Позивач вказує про те, що відповідачем було відмовлено у наданні відповіді на його запит.
Проте, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що запитувана позивачем інформація була надана Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області від 08.12.2023 № 1101/124/05/51-2023.
Таким чином, відповідач, як державний орган, надав інформацію на зазначений запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
Водночас суд зауважує, що відповідь на запит від 04 грудня 2023 року за вих. № 2088 була надана відповідачем в межах п'ятиденного терміну.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Тому, суд, перевіривши правомірність дій (бездіяльності) відповідача при розгляді заяви позивача щодо їх відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, доходить висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності при наданні позивачу відповіді на його заяву. Адже, відповідач надав суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази правомірності своїх дій щодо надання ним письмової відповіді на заяву (запит) позивача від 04.12.2022 року за вих. №2088 у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Тим більше, що така відповідь була надана позивачу в порядку, визначеному ст. 7, ст.18 Закону України «Про звернення громадян» і з урахуванням принципів ст. 34 Конституції України.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при наданні відповіді на запит позивача від 04.12.2023 р. вих. №2088 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук