12 березня 2024 року Справа 160/6259/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протипрвними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 , що полягають у залученні ОСОБА_1 10.01.2024 року до бойового чергування, в той час як ОСОБА_1 відповідно до довідки ВЛК № 6392 від 27 квітня 2023 року, за станом здоров'я, є обмежено придатним до військової служби, та зобов'язати суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 утриматись від вчинення дій, щодо залучення ОСОБА_1 до бойових чергувань;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) посадової/службової особи суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 ОСОБА_2 , щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне правопорушення Серія Т0930 № 18 від 12.01.2024 року;
- визнати протиправними дії посадової/службової особи суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 ОСОБА_2 , які полягають у складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне правопорушення Серія Т0930 № 18 від 12.01.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт протокол про військове адміністративне правопорушення Серія Т0930 № 18 від 12.01.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.217-17 ч.2 КУпАП.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пп. 1-6 ч. 2 ст. 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
Проаналізувавши означені вище норми суд зазначає, що вимоги даної позовної заяви суперечать положенням Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні складені не у відповідності до норм цього Кодексу.
Таким чином, на думку суду, позивачем не дотримано вимог, встановлених ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160, ч. 2 ст. 245 КАС України щодо визначення змісту позовних вимог та викладу відповідних обставин.
Для усунення зазначеного вище недоліку позовної заяви, позивачеві потрібно подати до суду позовну заяву, привівши її у відповідність до вимог КАС України в частині визначення змісту позовних вимог.
У відповідності до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, як вбачається з даної статті, Законом визначений спеціальний строк звернення до суду у справах щодо захисту прав, свобод та інтересів особи та початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Позивач звернувся до суду з вимогами: про визнання протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 , що полягають у залученні ОСОБА_1 10.01.2024 року до бойового чергування; про визнання протиправними дій посадової/службової особи ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , які полягають у складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне правопорушення Серія Т0930 № 18 від 12.01.2024 року; про визнання протиправним та скасування індивідуального акту протоколу про військове адміністративне правопорушення Серія Т0930 № 18 від 12.01.2024 року 06.03.2024, тобто після спливу місячного строку для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протипрвними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині змісту позовних вимог;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко