печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2532/24-ц
"19" березня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дорменок Сергія Миколайовича, про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування та їх стягнення,
У січні 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування та їх стягнення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дорменок С. М.
29.02.2024 до суду від відповідача АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву з додатками, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в повному обсязі.
18.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про залишенння позову без розгляду.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце сторони повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши зміст поданої заяви, та матеріалів справи суд дійшов наступного висновку.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями п.5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
При цьому, надане заявнику право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов'язаний при вирішенні відповідного питання з'ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана.
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21.
Ще одним підтвердженням розпоряджатися правом на свій розсуд є можливість подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду у суді апеляційної та касаційної інстанції (ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 414 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що позивачем заявлено про залишення вимог позову без розгляду та, враховуючи право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що звернення до суду із даною заявою є проявом принципу диспозитивності цивільного судочинства, заява про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 13, 43, 175, 185, 258-260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дорменок Сергія Миколайовича, про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування та їх стягнення, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Головко Ю. Г.