Номер провадження 2/754/826/24
Справа №754/14489/23
Іменем України
19 березня 2024 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.
за участю представника позивача - адвоката Ліндаєва О.С.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він з червня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, утримували житло та разом проводили свій спільний час, в тому числі відпочинок. В період спільного проживання, ними були придбані товари для дому, зроблений ремонт в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було повідомлено, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували право на спадкування після смерті ОСОБА_3 за законом, так як вони не перебували в зареєстрованому шлюбі. Крім того, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся племінник померлої ОСОБА_1 , який також себе вважає спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .
На підставі вищенаведеного просить встановити факт проживання однією сім'ю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.10.2023 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, під головуванням судді ОСОБА_4 відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.11.2023, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа за єдиним унікальним номером 754/14489/23, номер провадження 2/754/5695/23, передана судді Бабко В.В. у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4
15.11.2023 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, під головуванням судді Бабко В.В., справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни про встановлення факту, що має юридичне значення, було прийнято до розгляду. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
19.12.2023 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.01.2024 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що він вважає себе належним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , так як є її племінником по родинній лінії. Вказує, що він особисто бачив позивача у квартирі тітки ОСОБА_3 , там дійсно були його речі, він там постійно щось робив по дому. Також йому однозначно не відомо, чи дійсно сторони мали спільний бюджет, тобто разом утримували квартиру, купували речі та продукти харчування. Йому не відомо, чим мав ОСОБА_2 якісь доходи для забезпечення таких витрат. У той же час, при ньому ОСОБА_2 дійсно неодноразово приносив до квартири ОСОБА_3 пакунки з магазину, купляв хороші речі у квартиру, при ньому купував новий телевізор та пральну машину через інтернет та він бачив їх доставку. Дійсно саме позивач оплачував комунальні платежі. Щодо того, що позивач з померлою десь відпочивали, відповідач однозначно стверджувати не може. Зазначає, що він не погоджується із тим, що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 були сім'єю. Вказує, що вони дійсно проживали, і достатньо тривалий час, на його пам'яті з 2015 року. Відносини між ними були дуже близькі та теплі. ОСОБА_3 , якій було самій в дійсності дуже важко, часто казала про бажання знайти достойного чоловіка, знайшла цього чоловіка у ОСОБА_2 . Однак зазначає, що все ж таки, сім'я повинна існувати при належній реєстрації шлюбу. Просить суд належним чином встановити усі обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
05.02.2024 до суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., на виконання ухвали суду, надійшла належним чином завірена копія спадкової справи, заведена після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.02.2024 від Київської міської ради надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких зазначено, що постійне місце проживання ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_1 . Докази того, що позивач здійснював поховання ОСОБА_3 в матеріалах позовної заяви відсутні. Позивачем не додано доказів на підтвердження того, що він брав участь по утриманню квартири ОСОБА_3 . Зазначають, що в справі відсутні належні докази на підтвердження ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків між позивачем та спадкодавцем. А тому позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на належних доказах. На підставі наведеного, просять суд ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства.
14.02.2024 за клопотанням сторони позивача в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_5 зазначав, що він є другом позивача. Підтвердив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно проживали разом як чоловік та дружина та мали спільний бюджет.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 12.03.2024 не з'явився. До суду від представника позивача - адвоката Ліндаєва О.С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 12.03.2024 не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності. Просить суд ухвалити рішення згідно чинного законодавства.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., в судове засідання, призначене на 12.03.2024 не з'явився. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності з врахуванням фактичних обставин справи.
Представник Київської міської ради, в судове засідання, призначене на 12.03.2024 не з'явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних та доказів про встановлення факту, що має юридичне значення, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, заслухавши учасників справи, свідка, дослідив подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно проживали разом як чоловік та дружина. Були пов'язанні спільним побутом, який ґрунтувався на спільному бюджеті, що підтверджується матеріалами справи, а саме чеками на придбання господарчих товарів та ліків, виписками з лікарні, фотокарткою та показами свідків.
Крім того, на підтвердження того, що померла ОСОБА_3 довіряла позивачу ОСОБА_2 , як своєму чоловікові, позивачем додано до матеріалів справи копію Договору найму (оренди) житла з додатками. Відповідно до якого, ОСОБА_2 отримував орендну плату за квартиру, яку померла здавала в оренду.
Також суду бере до уваги пояснення відповідача ОСОБА_1 , який є племінником померлої, і зазначав, що позивач ОСОБА_2 разом з померлою ОСОБА_3 дійсно проживали разом і достатньо тривалий час. Відносини між ними були дуже близькі та теплі. Позивач купував продукти харчування, сплачував комунальні послуги та купував побутову техніку.
До того ж у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим доказам по справі.
В судовому засіданні представником позивача були надані послідовні та логічні пояснення і докази про проживання однією сім'єю ОСОБА_2 з померлої ОСОБА_3 , що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов'язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім'ю, але статусу подружжя не набувають.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто, при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Крім того, для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
20.07.2022 позивач ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою про вступ в спадщину після смерті ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шавченко Д.Г. Нотаріусом було відкрито спадкову справу №5/2022 до майна померлої ОСОБА_3 .
18.08.2023 ОСОБА_1 також звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шавченко Д.Г., з письмовою заявою про вступ в спадщину після смерті ОСОБА_3 .
18.08.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шавченко Д.Г., було надано роз'яснення ОСОБА_1 , що ним пропущений строк для прийняття спадщини.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Стаття 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу має значення для захисту матеріальних інтересів позивача, в тому числі права на спадкування.
Отже суд вважає встановленим факт, що позивач спільно проживав з померлою ОСОБА_3 , їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Таким чином, позивачем доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для нього юридичне значення. В іншому, окрім судового порядку, встановити такий факт він не має можливості, тому суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80грн, та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 536,80грн.
Керуючись Конституцією України, статтями 3, 21, 74 СК України, статтями 1217, 1264 ЦК України, статтями 3, 76-82, 141, 263-268, 315 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з червня 2013 року по 05.03.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80грн.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 536,80грн
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Київська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Хрещатик, 36.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2024, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В.В. Бабко