1-кс/754/772/24
Справа № 754/6418/22
Іменем України
19 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, -
06.03.2024 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, з підстав наявності обставин, що викликають сумніви у неупередженості судді. Заява про відвід обґрунтована тим, що незважаючи на те, що у обвинуваченої є два захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , суддею двічі, ухвалами від 29.03.2023 року та 06.12.2023 року, безпідставно було залучено обвинуваченій захисника за рахунок держави, тим самим безпідставно усунула його від розгляду справи за надуманою обставиною, начебто з підстав закінчення терміну дії договору з ОСОБА_4 однак, у нього є інший договір з ОСОБА_4 , який остання з ним не розривала та жодного разу не відмовлялась від нього, як від захисника.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заяву про відвід судді підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід слідчого судді заперечував, посилаючись на її безпідставність.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про час та дату розгляду заяви про відвід була повідомлена належним чином, неявка судді не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75,79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно до вимог ст. 75 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав відводу судді, а саме: якщо суддя, є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї учасників кримінального провадження; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді, для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_6 не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять достатні доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. За таких обставин, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , оскільки заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд ,-
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1