Номер провадження 3/754/1627/24
Справа №754/3298/24
Іменем України
19 березня 2024 року
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В.
за участю захисника Браги А.І.
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.02.2024р. приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що привело до того, що стався конфлікт.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснила, що 15.02.2024р. приблизно в 20.00 годин вона не вчиняла будь-яких дій домашнього насильства стосовно онука, зазначила, що квартира за вказаною адресою належить лише їй на праві власності, у вказаній квартирі проживає також її донька з сином, однак донька не контролює поведінку свого сина та не займається його вихованням, тому він не проявляє до неї повагу, шкодить в квартирі меблі, на її зауваження онук взагалі не реагує, що стає причиною конфліктів під час яких донька навмисне викликає поліцію, обмовляючи її.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення та долучені матеріали встановлено, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адмінвідповідальності, виходячи з наступного.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобтоумисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство
При цьому, слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може привести до активних дій, ускладнень боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може привести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця в тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 взагалі не зазначено в яких саме діях виразилось домашнє насильство психологічного характеру з боку ОСОБА_1 , які саме дії психологічного характеру були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого, а також не зазначено наслідки дій домашнього насильства щодо завдання або можливого завдання шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено про виникнення конфлікту між ОСОБА_1 та її онуком ОСОБА_2 , що не є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП,
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Київський апеляційний суд через Деснянський районний суд м.Києва.
Суддя: