Номер провадження 3/754/1229/24
Справа №754/2202/24
Іменем України
19 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 501886 від 30.01.2024, складеного відносно ОСОБА_1 , 30.01.2024 об 21.58 годині в м.Києві по пр-ту Броварському КП 502, водій ОСОБА_1 керував т.з. КІА FORTE д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру DRAGER та в лікаря нарколога, водій ОСОБА_1 категорично відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Александров Д.О. у судовому засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне. Зауважив, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, поліція його не зупиняла, він стояв на узбіччі дороги та очікував знайомого, рух автомобіля поліція не фіксувала, таким чином особа не є суб'єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП. До ОСОБА_1 , який перебував в салоні автомобіля підійшов патрульний поліцейський, попросив надати посвідчення водія, перевірив кому належить автомобіль, оглянув салон та багажник, після перевірки запропонував йому пройти огляд на алкоголь. ОСОБА_1 не розумів та не знав, що в юридичному сенсі він не є водієм, тому вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку поліцейського була незаконною. Поліцейський переконував його, що наявність у ОСОБА_1 водійського посвідчення автоматично робить його "водієм". Працівник поліції не надав відеодоказів керування ОСОБА_1 автомобілем, а отже особа, яка не керувала транспортним засобом не повинна проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки юридично не є водієм, функції керування не виконує, не є суб'єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП. Також, поліцейський навмисно, з метою складання протоколу та штучного покращення результатів своєї діяльності, ввів в оману ОСОБА_1 щодо права на відмову, запропонував відмовитись та пройти огляд в порядку самозвернення, склав хибну уяву у особи про відсутності негативних наслідків відмови від огляду та його права відмовитись від огляду, можливість звернутися до лікарні після відмови. Поліцейський вчинив підбурювання (провокацію) ОСОБА_1 до вчинення правопорушення. Дії поліцейського були активними, з боку поліцейського було наполегливе спонукання особи до відмови від огляду, неодноразові роз'яснення права на відмову, саме ці дії впливали на ОСОБА_1 , без втручання поліцейського правопорушення ОСОБА_1 не вчинив би. Притягнення особи до відповідальності неможливо, якщо вчинення правопорушення стало наслідком провокації з боку поліції.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Александрова Д.О., враховуючи обставини справи та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю що в матеріалах справи відсутні докази про скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п. 2, 6, 7 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яке долучено до матеріалів справи, зазначено, що поліцейський доставив ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров'я, однак з відеодоказів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення такі обставини не вбачаються. Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 не було доставлено до такого закладу.
Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 після того, як його відпустили працівники поліції він поїхав до закладу охорони здоров'я, а саме в Броварську міську лікарню, де у нього запитали про направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яке повинні були надати йому працівники поліції, однак він повідомив лікаря, що йому такого не видавали, відповідно ОСОБА_1 відмовили у проходженні огляду у медичному закладі в порядку самозвернення.
Також, з відеодоказів долучених до матеріалів справи не вбачається моменту керування автомобілем ОСОБА_1 .
За таких обставин, перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час його зупинки працівниками поліції, а також керування автомобілем ОСОБА_2 в такому стані працівниками поліції не доведено, суду таких доказів надано не було, тому судом не встановлено в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, суд закриває провадження по справі.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю складута події адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу.
Суддя: О.М. Панченко