Ухвала
Іменем України
Справа № 712/1278/24
Провадження № 2/712/1293/24
19 березня 2024 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30 січня 2024 року позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу.
Відповідно до відповіді з Єдиного демографічного реєстру № 428566 від 31.01.2024 року відсутні відомості про місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01 лютого 2024 року направлено запит до Центру надання адміністративних послуг Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомостей на даний час до суду не надано.
Органом реєстрації фізичних осіб відповідь на запит суду щодо реєстрації відповідачів у встановлений законом строк не надано, що є підставою для вирішення питання про відкриття провадження у справі з метою недопущення невиправданого зволікання у розгляді справи протягом розумного строку.
З матеріалів справи не встановлено, що справа підсудна Соснівському районному суду м.Черкаси, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 28 ч. 1 ЦПК України підсудність справ за вибором позивача - позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ст.28 ч.9 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Як вбачається з позову позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце реєстрації відповідача АДРЕСА_2 .
Підстави подання позову за правилами альтернативної підсудності (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) иза місцем реєстрації позивачки документально не підтверджені.
Враховуючи вказане, даний позов подано на розгляд Соснівського районного суду м.Черкаси з порушенням правил територіальної підсудності у розумінні ст.27,28 ЦПК України - за оастаннім відомим місцем реєстрації відповідача на території Слов'янського району Донецької області.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Соснівський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Керуючись ст. ст.30, 31, 32, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Направити цивільну справу № 712/1278/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за підсудністю до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, будинок 2).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) ч. 1, 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію стосовно справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua.
Суддя: О.М. Марцішевська
Дата виготовлення повного тексту ухвали 19 березня 2024 року.