19 березня 2024 рокуСправа №: 695/2001/23
Номер провадження 3/695/22/24
19 березня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зеленого Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, військовослужбовця (заступника командира) в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали адміністративної справи із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керував автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 21.05.2023 з ранку вони їхали з рибалки в м. Золотоноша, він сидів збоку на пасажирському сидінні та заснув, бо був втомлений, а за кермом був його друг ОСОБА_2 . Він прокинувся від удару і побачив стіну будинку та намагався загулишити автомобіль, коли відбулося ДТП. Автомобіль належить його другові, а він ним користується. Коли приїхала поліція, то ОСОБА_3 пішов. Потерпілим він говорив, що все відшкодують. На нього склали протокол, він його не підписував. Вину він не визнає, оскільки не був за кермом автомобіля, а автомобілем керував ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Зелений Ю.В. просив закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Також надав розписки потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок скоєної 21.05.2023 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 21.05.2023 вони з ОСОБА_1 їхали з рибалки, він був за кермом, а ОСОБА_1 спав збоку на пасажирському сидінні. Він теж заснув за кермом та прокинувся від удару. Він не дочекався працівників поліції, і пішов з місця скоєння ДТП.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він 21.05.2023 вийшов на вулицю і побачив в стіні будинку автомобіль та розбиті три секції паркану. Стіна в будинку лопнула і трохи цегли впало на ліжко. Бачив двох людей, це були ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Між ними була суперечка, бачив, що ОСОБА_1 сидів збоку, а за кермом був ОСОБА_3 .
Натомість у письмових поясненнях від 21.05.2023 року, власноручно підписаних, без зауважень та доповнень, ОСОБА_6 зазначав, що 21.05.2023 близько 05 год 07 хв, перебуваючи вдома, почув сильний гуркіт, при цьому ценлини зі стіни будинку впали на ліжко. Вийшовши на подвір'я, побачив як автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , намагається виїхати через ворота його сусідки. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що за кермом перебував чоловік, який в подальшому представився ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також останній говорив, що все відремонтує і щоб вони не телефонували в поліцію.
При цьому у судовому засіданні він не зміг пояснити причину зміни своїх пояснень.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що 21.05.2023 в 5 годин ранку вона прокинулася від звуків ударів в стіну, коли вийшла на вулицю, то побачила автомобіль, який був в стіні сусідів. Вона не знає, хто був за кермом. Завдані збитки відшкодував ОСОБА_3 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що 21.05.2023 зранку вона почула шум, побачила фари у вікні, вийшла на вулицю, в дворі стояв автомобіль, упертий в їхні ворота, його мотор працював. Хто був салоні, вона не бачила та побігла за чоловіком. Коли вони вийшли вдруге на вулицю, то чоловік говорив з ОСОБА_8 .
Натомість у письмових поясненнях від 21.05.2023 року, власноручно підписаних, без зауважень та доповнень, ОСОБА_7 зазначила, що 21.05.2023 близько 05 год 10 хв вона перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 та відпочивала. Почула сильний гуркіт, вийшовши на подвір'я, побачила, що в дворі у квітнику стоїть автомобіль джип NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 . Підійшовши до автомобіля, вона побачила, що за кермом сидів чоловік, який назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На автомобілі спереду було виявлено сліди зіткнення. У сусідів звалено три секції залізобетонного паркану, та від удару в стіну будинку була зрушена цегла. ОСОБА_1 ніяких пояснень не надавав, лише сказав, що все відремонтує, та щоб вона не повідомляла поліцію про дану подію. Також біля подвір'я на узбіччі були видимі сліди автомобіля, які проходили через подвір'я їх сусідів і їхнє подвір'я. Ймовірно гр. ОСОБА_1 намагався виїхати через ворота її двору, пошкодивши стійку та металопрофіль на воротах. В подальшому вийшла її сусідка ОСОБА_9 . Від гр. ОСОБА_1 було чути запах алкоголю та його поведінка була ненормальною;
При цьому у судовому засіданні вона не змогла пояснити причину зміни своїх пояснень.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 21.05.2023 зранку він почув удар в стіну, вибіг на вулицю та побачив автомобіль Ніссан, який був з включеним мотором у нього в дворі. Біля автомобіля стояв ОСОБА_1 , він його попросив заглушити мотор. Інших осіб біля автомобіля він не бачив. Поліцію викликала його дружина.
Натомість у письмових поясненнях від 21.05.2023 року, власноручно підписаних, без зауважень та доповнень, ОСОБА_5 зазначав, що 21.05.2023 близько 05 год 10 хв він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_2 , та відпочивав. В цей час він почув удар в будинок, після чого одягнувся та вибіг на вулицю, де помітив автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого на місці водія знаходився невідомий йому чоловік у військовій формі, після чого він запропонував йому вимкнути двигун, запитав про стан його здоров'я та сказав своїй дружині гр. ОСОБА_7 , щоб зателефонувала до поліції. Після чого вказана особа заглушив двигун автомобіля та вийшов з автомобіля. По приїзду поліції на вимогу пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб вказана особа відмовилася. Після чого поліцейський назвав його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказана особа, підтвердила, що це дійсно він.
При цьому у судовому засіданні він не зміг пояснити причину зміни своїх пояснень.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасого затримання транспортного засобу, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов"язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про Національну поліцію завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.
Згідно з вимогами ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об"єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп"яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп"яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до вимог п.п.6,7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп"яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведенного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров"я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Згідно з п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 учасники дорожнього руху зобов"язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємо ввічливими.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Розділу X «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному під відеозапис та/або у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 309228 від 21.05.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керував автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків. Під час складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч 1 КУпАП ОСОБА_1 був присутній, копію даного протоколу відмовився отримувати. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив, від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовився. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2023 до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», згідно якого інспектором СРПП Золотоніського РВП лейтенантом поліції Наумейко О.В. були виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, та даний водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 309229 від 21.05.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керуючи автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на паркан, пошкодивши останній. В результаті зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 789954 від 21.05.2023 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 за керування автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, реєстраційного документа на т/з та поліса ОСЦПВ власників наземних т/з;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , згідно яких 21.05.2023 близько 05 год 10 хв він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_2 , та відпочивав. В цей час він почув удар в будинок, після чого одягнувся та вибіг на вулицю, де помітив автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого на місці водія знаходився невідомий йому чоловік у військовій формі, після чого він запропонував йому вимкнути двигун, запитав про стан його здоров'я та сказав своїй дружині гр. ОСОБА_7 , щоб зателефонувала до поліції. Після чого вказана особа заглушив двигун автомобіля та вийшов з автомобіля. По приїзду поліції на вимогу пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб вказана особа відмовилася. Після чого поліцейський назвав його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 та вказана особа, підтвердила, що це дійсно він;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_7 , згідно яких 21.05.2023 близько 05 год 10 хв вона перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та відпочивала. Почула сильний гуркіт, вийшовши на подвір'я, побачила, що в дворі у квітнику стоїть автомобіль джип NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 . Підійшовши до автомобіля, за кермом сидів чоловік, який назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На автомобілі спереду було виявлено сліди зіткнення. У сусідів звалено три секції залізобетонного паркану, та від удару в стіну будинку була зрушена цегла. Гр. ОСОБА_1 ніяких пояснень не надавав, лише сказав, що все відремонтує, та щоб вона не повідомляла поліцію про дану подію. Також біля подвір'я на тротурі були видимі сліди автомобіля, які проходили через подвір'я їх сусідів і їхнє подвір'я. Ймовірно гр. ОСОБА_1 намагався виїхати через ворота її двору, пошкодивши стійку та металопрофіль на воротах. В подальшому вийшла її сусідка ОСОБА_9 . Від гр. ОСОБА_1 було чути запах алкоголю та його поведінка була ненормальною;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_6 , згідно яких 21.05.2023 близько 05 год 07 хв, перебуваючи вдома, почув сильний гуркіт, при цьому ценлини зі стіни будинку впали на ліжко. Вийшовши на подвір'я, побачив як автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , намагається виїхати через ворота його сусідки. Підійшовши до автомобіля, за кермом перебував чоловік, який в подальшому представився ОСОБА_1 . Під час спілкування з гр. ОСОБА_1 він мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також останній говорив, що все відремонтує і щоб вони не телефонували в поліцію.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, та були досліджені у судовому засіданні, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, під час відеофіксації, в результаті чого був складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в матеріалах справи мається два диски.
На першому диску маються 11 відеофайлів, перший з яких тривалістю 5 хв розпочинається о 05 годині 15 хвилин з того, що під'їжджають працівники поліції до місця ДТП, видно звалений залізобетонний паркан, стоять люди. На питання поліцейського, де автомобіль, чоловік говорить, що він не дав йому виїхати через двір сусідів, далі говорить, що він прокинувся від удару, а в сусідки і стіна в будинку відійшла. Потім поліцеський СРПП ОСОБА_10 повідомляє, що ведеться відеозапис їхньої розмови та звертається до водія. Чоловік у військовій формі стоїть біля дерева спиною до нього та відповідає, що він не водій. Поряд плаче жінка та говорить: «Я двері відкрила, а він в машині сить і мовчить». Поліцейський просить водія підійти до них, на що чоловік у військовій формі відповідає, що він не водій. Далі чоловік, в чий двір в"їхав автомобіль, говорить: «Та як же ти не водій, хотів виїхати через сусідів, а тобі вишня не дала.» Далі поліцейський неодноразово просить водія надати посвідченя водія, реєстраційні документи, поліс обов'язкового страхування, та назвати свої дані. На неоднаразові прохання поліцейського надати документи водій відповідає «не зараз», відвертається спиною, йде в бік, наказує не знімали його на камеру. Поліцейський йде за ним та просить стояти на місці, але водій не реагує на зауваження та рухається далі. Поліцейські його наздогнали на протилежному боці дороги, та знову просили назватися, хто він.
На цьому відеофіксація закінчилася.
На другому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 20 хвилин та поліцейський запитує водія, звідки він їхав і як тут опинився. Водій говорить, що їхали хлопці і таке трапилось. На питання поліцейського, які хлопці, водій відповів «наші». Поліцейський запитав, чи може він їх вказати, на що водій відповів, що не може, та продовжував рухатись у бік, говорить «ми все зараз зробимо». Потім водій запитав: «Хто заїхав?», на що поліцейський повідомляє водію: «Свідки всі вказують що ви». Водій розвертається та йде в сторону. Один поліцейський пішов на місце події, інший стояв біля водія на протилежній частині дороги від місця скоєння ДТП. Потім водій пішов туди, і поліцейський пішов за ним. На місці дорожньо-транспортної пригоди жінка запитала: «Якщо випив, то для чого за кермо сідати?», на що водій відповів: «Ну, так получилось» Жінка кричала на нього, а водій говорив, що все буде добре, «все відновимо», будуть домовлятися про відновлення паркану.
На цьому відеофіксація закінчилася.
На третьому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 25 хвилин та водій говорить з чоловіком про подію. Далі підходить інший чоловік та водій говорить йому, що він нікуди не тікав, на що чоловік йому відповів, що якби він його не зупинив, то він би втік. Водій сказав, що він щойно сказав їхньому сусіду, що все поставить і відновить. Далі водій сказав: «Ви ж мене знаєте, я ж не буду кудись тікати чи ще щось… ну так получилося… я сказав, що все відновлю… хазяйка як ти скажеш, бо за тобою слово». Чоловік говорить: « ОСОБА_11 що ж, не впорався з керуванням». Водій сказав: «Ну так получилось… я все відновлю, забор поставлю, день-два і ми все зробимо». Поліцейський пішов до автомобіля, який стояв в дворі при виїзді з воріт, номерний знак НОМЕР_2 , за ним йшов водій і говорив, що все відновить.
На цьому відеофіксація закінчилася.
На четвертому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 30 хвилин та водій говорить, що все відновить, просить не знімати. Далі поліцейський говорить водію: «Особу ми вашу встановили - ОСОБА_1 », водій відповідає: «Все, я поняв...да», поліцейський продовжує « ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаєте по АДРЕСА_1 , так?» Водій мовчить. На прохання поліцейського надати посвідчення водія та реєстраційні документи водій сказав, що надасть в Дії, і потім відійшов в сторону. Поліцейський сказав « ОСОБА_12 , давайте вести себе нормально, вчинил ДТП з ознакми алкогольного сп'яніння, а тепер розказуєте». Водій його перебиває і говорить: «Це не я вчинив». Поліцейський відповідає: «Та всі свідки вказують, що Ви». Водій каже: «Ні, вони не бачили». Підходить жінка і говорить: «Та як це не бачили, ми через хвилину вийшли, ОСОБА_13 що ти говориш?» Чоловік також говорив, що вони бачили. На неодноразові вимоги поліцейського надати посвідчення водія та реєстраціні документи, водій говорить, що телефон забув вдома. Далі поліцейський повідомляє ОСОБА_14 , що в результаті вчиненої ДТП та оскільки в нього виявлені ознаки алкогольного сп"яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, пропонує пройти тест на алкогольне сп'яніння за допомогою газоаналізатора 6810 Драгер або в КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня». На що ОСОБА_1 киває головою та говорить «так». Поліцейський запитує: «Проходите на місці?». ОСОБА_1 відповідає: «Ні». Поліцейський запитує: «В лікарні?» ОСОБА_1 відповідє: «Так». Поліцейський говорить: «Зараз випишемо направлення» і пішов до службового автомобіля.
На цьому відеофіксація закінчилася.
На п'ятому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 35 хвилин і до поліцейського підходить ОСОБА_1 і запитує: «Це так треба?», потім знову йде до свого автомобіля, де на нього кричить потерпіла: «А це так треба, що я сплю, а на мене падає стіна…скажи ОСОБА_13 це так треба?....нічого, що там діти сплять… не мучить совість?» Чути, як ОСОБА_1 говорить «мучить» та запитує у поліцейського: «Все, дозвольте йти?». Поліцейський відповідає: «Куди йти, освідовуватися в лікарню зараз поїдемо». ОСОБА_1 запитує у поліцейського: «По іншому не буде?»
На цьому відеофіксація закінчується.
На шостому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 40 хвилин, де біля воріт чоловік потерпілої далі обговорює з поліцейськими обставини події. Потім поліцейські йдуть через дорогу в лісову полосу та шукають водія, потім гукають його: «Підходь сюди ОСОБА_13 , куди ти пішов?».
На цьому відеофіксація закінчується.
На сьомому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 45 хвилин, де працівники поліції стоять між деревами, ОСОБА_1 не видно. Далі видно, що до місця події підходять представники ВСП, та у поліцейських запитують: «Де він?». Поліцейський відповідає: «Он там, говорить по телефону» і показує в бік. Військовий йде до ОСОБА_1 , який говорить по телефону, поліцейські йдуть за ним. До ОСОБА_1 звернувся військовий та запитав що сталось. ОСОБА_1 відповів: «У мене нічого» та «людина, яка це все зробила, готова відшкодувати». На питання віськового чи ОСОБА_1 був за кермом, він відповів, що ні. Військовий говорить «та виклик прийшов по факту». Далі військовий запитав ОСОБА_1 , чи машина військова, на що він відповів, що цивільна. На що поліцейський ОСОБА_15 відповів, що всі свідки кажуть, що ОСОБА_1 був за кермом.
На цьому відеофіксація закінчується.
На восьмому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 50 хвилин, де військові з ОСОБА_1 йдуть через лісову полосу на іншу вулицю та щось говорять, поліцейські йдуть за ними, на проїзній частині зупиняється легковий автомобіль ВАЗ. Далі відбувається розмова ОСОБА_1 , поліцейських та працівників ВСП. Поліцейський Наумейко говорить ОСОБА_1 , складено направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впликом лікарських засобів..», «свідки вказують, що Ви виходили з-за керма відразу після зіткнення, люди повиходили з хати…Вам не було як вийти, тому що ви заїхали між вишнею, і люди з Вами говорили, казали Вам вийти, а ви далі прожовжували рух і вибили ворота». ОСОБА_1 його перебивав, заперечував, говорив «ні», потім казав: «так, ми там стояли», «ніхто не вибивав нічого». ОСОБА_1 ходив по дорозі та казав: «Ні, ні, там нікого не було, ні людей, нічого».
На цьому відеофіксація закінчилася.
На дев'ятому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 05 годині 55 хвилин та поліцейський продовжує « ОСОБА_16 , підходимо будь ласка до місця події». На що ОСОБА_1 відповідає: «Та я там не був, я не знаю». Поліцейський Поліцейський продовжує: «Чи ви будете проходить, і я напишу потім за відмову, бо Ви відмовляєтесь…так?». ОСОБА_1 відповідає: «Я нічого не відмовляюсь…я кажу я не знаю», «я не хочу». Далі працівники поліції йшли по дорозі разом з ОСОБА_1 та він зупиняється біля патрульного автомобіля навпроти місця події та говорить: «Ні, туди не піду». Потім до нього підійшли потерпілі, чий паркан та будинок пошкоджені. На питання поліцейського, чи бачили вони хто керував транспортним засобом під час здійснення ДТП, жінка відповіла «я вибігла, то він уже з машини вийшов». Чоловік почав розповідати: «Як ударило, я вискочив з хати, суть в тому, що ми з сусідами вибігли...» потім говорить до ОСОБА_1 : «Ви сіли за кермо і намагалися втекти…Ви людям зігнули …» Жінка теж говорить: «Він намагався втекти на очах». На уточнюче питання поліцейського, чи бачили вони як ОСОБА_1 сідав за кермо, жінка говорила: «Да, да», чоловік сказав «Да, він сідав за кермо, заводив, намагався здати назад… я ж кажу» і показує на пошкодений паркан і ворота. В цей час ОСОБА_17 почав відходити в сторону подалі від місця розмови на проїзну частину. Поліцейський крикнув йому « ОСОБА_12 , ну куди Ви йдете? Ви будете затримані. Ну чого Ви ходите по дороз, підходьте сюди». Далі поліцейський при свідках говорить ОСОБА_1 : «Оскільки свідки бачили, що ви керували вказаним транспортним засобом…я пропоную Вам пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допопогою газоаналізатора Алкотест 6810 або в закладі охорони здоров'я КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», так як у Вас є ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота». На що ОСОБА_1 відповів: «Я не був за кермом, я не згідний». Поліцейський запитує: «Ви відмовялєтеся від проходження на місці та в лікарні, так я розумію?». ОСОБА_1 відповів «Я все сказав, я повторювати не буду». Поліцейський Наумейко говорить ОСОБА_1 : «Так як Ви відмовляєтесь, то за це є відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зараз буде складений протокол». В цей час до ОСОБА_1 хтось подзвонив і він почав говорити по телефону.
На цьому відеофіксація закінчилася.
На десятому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 00 хвилин, свідки розказують представникам ВСП про обставини події. ОСОБА_1 пішов подалі від усіх та говорив по телефону. Потім по дорозі їде автомобіль та зупиняється біля ОСОБА_1 . Він кладе телефон в карман і збирається йти до автомобіля. Чути як хтось говорить: «Він зараз в машину пригне» Представник ВСП голосно говорить: «Пан майор залишайтеся на місці» і поліцейський з нагрудною камерою швидко йде до нього, а ОСОБА_1 відходить у бік.
На цьому відеофіксація закінчується.
На одинадцятому відеофайлі тривалістю 2 хв 36 відеозапис знятий з іншої бодікамери розпочинається о 05 годині 19 хвилин та дублює події з першому відеозапису на даному диску.
На другому диску маються 9 відеофайлів, перший з яких тривалістю 5 хв продовжується о 06 годині 05 хвилин, та поліцейський просить ОСОБА_1 підійти до автомобіля, на що він сказав: «Зараз покурю» і відходить в сторону. Поліцейський підійшов до нього і почав роз'яснювати ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Поліцейський почав заповнювати адміністративні матеріали та між собою поліцейські говорять, що ОСОБА_1 не надає посвідчення водія та реєстраційні документи, та будуть складати протокол про адміністративне правопорушення за статтями 124, 126 та 130.
На цьому відеофіксація закінчується.
На другому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 10 хвилин та зафіксовано складання поліцейськими адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 при цьому стоїть в стороні та говорить з військовою особою, яка приїхала на автомобілі.
На цьому відеофіксація закінчується.
На третьому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 15 хвилин та поліцейський продовжує заповнювати адміністративні матеріали, інші поліцейські спілкуються з представниками ВСП з приводу даної події
На цьому відеофіксація закінчується.
На четвертому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 20 хвилин та поліцейський продовжує заповнювати адміністративні матеріали, ОСОБА_1 стоїть в стороні.
На цьому відеофіксація закінчується.
На п'ятому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 25 хвилин та поліцейський продовжує заповнювати адміністративні матеріали, потім всі підходять ближче до ОСОБА_1 , який стоїть біля закритого магазину та говорить по телефону. О 06 годині 29 хвилин поліцейський підійшов до ОСОБА_1 та повідомляє йому, що ним, поліцейським СРПП Золотоніського РВП Ткаченко М.І., складений протокол серії ААД № 309228 від 21.05.2024 відносно нього та починає зачитувати його зміст.На цьому відеофіксація закінчується.
На шостому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 30 хвилин та поліцейський продовжує зачитувати ОСОБА_1 зміст складеного відносно нього протоколу, про те що « ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша по вул. Черкаська, поблизу будинку 106, керував автомобілем Ніссан Патруль, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота і порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встновленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порущив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП…свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ». Зачитує, що до протоколу додається схема ДТП, пояснення свідків, направлення на огляд на стан сп'яніння, відео з нагрудної бодікамери. Далі повідомляє, що йому були роз'яснені його права та обов'язки та даний матеріал буде навправлено до суду. На питання поліцейського, чи бажає ОСОБА_1 надати якісь пояснення по суті, він відповів « не бажаю». Далі поліцейський запитує ОСОБА_1 : «З протоколом згідні чи не згідні». ОСОБА_1 відповідає: «Не згідний».
На цьому відеофіксація закінчується.
На сьомому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 35 хвилин та поліцейський сидить в патрульному автомобілі і говорить з іншим поліцейським, що ОСОБА_1 не хоче сюди йти, напишуть в протоколі, що від підпису та надання пояснення відмовився, та треба вручити йому копію протоколу. Далі поліцейський виходить в патрульного автомобіля і кличе свідків, які підійшли до нього, і він їм повідомляє, що ОСОБА_12 відмовився від підпису в протоколі, пояснення теж не бажає надавати. ОСОБА_1 відповідає: «Я ні від чого не відмовляюся, я вам ще раз кажу я не був за кермом», «у мене був водій за кермом, все нормально». Свідок жінка збоку стоїть і говорить: « ОСОБА_18 , сказочний». На що ОСОБА_1 ухмиляється і каже «воздушний». Свідок жінка говорить: « ОСОБА_19 вже агресія, бачите, а зразу ж на тормозі був». Далі свідки говорять з поліцейськими: «Він добре обдовбаний…його вже попускать почало…так…там не тільки спиртне». Свідок жінка каже: «І ото так…не викликайте поліцію, я все зроблю, а тепер отходняк пішов, і все, він включився». Поліцейський звертається до ОСОБА_1 : « ОСОБА_20 , ваша копія протоколу…візьміть» і надає йому. На що ОСОБА_17 відповідає: «ні, ні, це не мій проткоолл, мені він не потрібний». Підійшовши до ОСОБА_1 поліцейський Ткаченко запитує: «У Вас документів при собі ніяких немає, ні посвідчення водія, ні реєстраційного документа?» та говорить ОСОБА_1 : «Зараз буде розглянуто постанову про накладення адміністративного стягнення».
На цьому відеофіксація закінчується.
На восьмому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 40 хвилин та поліцейський продовжує: «по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за те, що керували транспортних засобом..», при цьому ОСОБА_1 говорить з потерпілою про відшкодування збитків. ОСОБА_1 стоїть спиною до камери та чути, як говорить жінці, що людина готова приїхати і все відновити, та чи їм все це треба.
На цьому відеофіксація закінчується.
На дев'ятому відеофайлі тривалістю 5 хв відеозапис продовжується о 06 годині 45 хвилин та поліцейський продовжує заповнювати постанову. Потім до нього підходить представник ВСП і запитує, що буде складено, на що поліцеський відповів протокол по 124-тій і постанова по 126-тій частині першій.
На цьому відеофіксація закінчується.
З відеозаписів судом встановлено, що поліцейські неодноразово вказували ОСОБА_1 на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та пропонували пройти відповідний огляд. Однак ОСОБА_1 на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди та в закладі охорони здоров'я, протягом тривалого часу чіткої відповіді не надавав та вказаний огляд не проходив, демонструючи поведінку, яка, на думку суду, свідчить про умисне затягування часу, та створення умов за якими він фактично не надавав згоду на проходження такого огляду як на місці, так і в закладі охорони здоров'я, за передбаченим порядком та у відповідності до Інструкції, однак не заперечуючи, що він дійсно перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що вірно розцінено працівниками поліції, як його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суд зауважує, що майже увесь час, зафіксований на відеозаписах ОСОБА_1 поводить себе зухвало, відмовляється відповідати на всі пропозиції поліцейських як щодо представитися для встановлення його особи та надання документів, так і щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Із переглянутих відеозаписів судом встановлено, що працівниками поліції, на місці скоєння ДТП ОСОБА_1 , останнього повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а також роз'яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Крім того, із переглянутих відеозаписів, при фіксації вказаних обставин під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 жодного разу не вказував на будь-яких інших осіб, які керували його автомобілем, не називав будь-яких прізвищ, зокрема ОСОБА_3 , пояснюючи тільки, що він не керував транспортним засобом. Навпаки, свідки беззаперечно неодноразово вказували на ОСОБА_1 , як на особу, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду, не вказували на будь-яких інших причетних до неї осіб, при цьому сам ОСОБА_1 спочатку не заперечував даної події, домовлявся про відшкодування шкоди.
Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об"єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 та його захисником доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом.
Зокрема, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 789954 від 21.05.2023 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за керування автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, не була оскаржена в порядку Кодексу адміністративного судочинстава, що безумовно свідчить про погодження ОСОБА_1 з даною постановою, якою зафіксовано у тому числі і факт керування транспортним засобом.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції на 4-му відеофайлі 1-го диску DSJ-00000000000021_100083, 2023/05/21, 05:34:38, було встановлено, що у водія ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора або в лікарні.
Для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Дослідженими матеріалами справи достовірно встановлено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (на місці події та в найближчому медичному закладі) та в присутності двох свідків і що також зафіксовано на нагрудну боді-камеру та об'єктивно підтверджується відеозаписом, який додано до матеріалів справи. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адміністративну відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП, за таких обставин докази перебування в стані сп'яніння для правильного розгляду справи не потрібні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., оскільки останній, порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України 21.05.2023 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені у судовому засіданні та не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 ч. 1 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 , відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол. При цьому, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, що «відмовився».
Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності.
Дотримання права не свідчити протии себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень. Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції, а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 309228 від 21.05.2023 відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, поліцейським було виконано вимоги ст.266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці скоєння адміністративного правопорушення, або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, на що ОСОБА_1 відмовився.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про невизнання своєї вини, оскільки не керував транспортним засобом, у зв'язку з тим, що під час відеофіксації вказаних обставин під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 спочатку не заперечував своєї причетності до пригоди, говорив, що ДТП сталась випадково, що відшкодує всю шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потім заперечував перебування за кермом, при цьому не заперечував перебування у стані алкогольного сп"яніння, та ігронорував всі вимоги поліцейських, в тому числі і пропозицію пройти огляд на стан алкогольного спя'ніння, говорив, що не керував автомобілем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував керування автомобілем та пояснив, що автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 .
З огляду на все вищенаведене, суд не бере до уваги надані у судовому засіданні непослідовні та нестабільні пояснення ОСОБА_1 , як такі, що виключають його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає їх намаганням уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке грунтується на власній інтерпретації подій, але не доведено у судовому засіданні жодним доказом, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду, узгодженими між собою, матеріалами справи, зокрема відеозаписами, та іншими матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.
Суд враховує, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, суд не бере до уваги надані представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Зеленим Ю.В. заперечення на протокол, та пояснення про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, оскільки вони повністю спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, а саме на відеофайлі DSJ-00000000000021_100083, 2023/05/21, 05:34:38.
Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, оскільки факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем Ніссан Патруль, д.н.з. НОМЕР_2 , підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час інкримінованих подій був особою, яка порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Пояснення свідка ОСОБА_3 , який є товаришем особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які не узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, суд не приймає до уваги та вважає їх не переконливими, не чіткими, не послідовними, не логічними та розцінює їх як намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі дружніх відносин.
Зазначені пояснення ОСОБА_3 , надані ним у судовому засіданні, повністю спростовуються наявними у матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду зазначеними матеріалами справи, зокрема відеозаписом, на якому жодного разу не згадувалося прізвище « ОСОБА_21 ». При цьому сам ОСОБА_1 жодного разу не вказував на будь-яких інших осіб, які керували його автомобілем, не називав будь-яких прізвищ, зокрема ОСОБА_3 .
Суд критично розцінює надані захисником письмові розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про сплату матеріальної шкоди ОСОБА_3 , оскільки свідки під час складання протоколу підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем та саме ним завдано матеріальну шкоду. При цьому на відеозаписі сам ОСОБА_1 не заперечував своєї причетності до дорожньо-транспортної події та вирішував питання про відшкодування шкоди з потерпілими.
Таким чином, долучені до матеріалів справи розписки потерпілих про відшкодування шкоди будь-якою іншою особою, крім ОСОБА_1 , не спростовують події правопорушення, а саме керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів та відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку саме ОСОБА_1 та не узгоджуються з матеріалами справи, закрема, з відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , надані ними у судовому засіданні, які не узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, суд не приймає до уваги та вважає їх не переконливими, не чіткими, не послідовними, не логічними, зважаючи також і на те, що у судовому засіданні вони не пояснили причини їх зміни.
Натомість у письмових поясненнях від 21.05.2024 року власноручно підписаних, без зауважень та доповнень, які за своїм змістом збігаються з відеозаписом та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснили, що за кермом автомобіля NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , сидів чоловік, який назвався ОСОБА_1 .
У зв'язку з зазначеним, суд приймає до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 від 21.05.2023 року.
Стосовно всіх інших доводів та заперечень адвоката Зеленого Ю.В., суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов"язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов"язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00 від 18 липня 2006 року).
Суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов"язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов"язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, судді не надано.
При цьому, суд враховує особу порушника ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідок Золотоніського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП напротязі 2022-2023 років не притягався.
Згідно листа № 31/23/45-337 від 15.06.2023 року Територіального сервісного центру МВС № 7145 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.09.1999 отримав національне посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією зазначеної статті КУпАП, є основним стягненням, а не додатковим.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
А тому, досліджуючи принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності в контексті застосування ст. 69 Кримінального Кодексу України про призначення судом більш м'якого покарання, є недоцільним застосування аналогії права при призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 .
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом. Так, внаслідок порушення особою правил безпеки дорожнього руху створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Накладення адміністративного стягнення на у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 130, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.