Справа № 570/728/24
Номер провадження 3/570/557/2024
18 березня 2024 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 11.02.2012 виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, за ч.2 ст.173-2
Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2024 року серія ВАД № 338221, 12 лютого 2024 року о 23 год. 00 хв. по
АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг свою співмешканку ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності вказаної особи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2024 року серія ВАД № 338221 долучено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12 лютого 2024 року серія АА № 382373, винесений стосовно ОСОБА_1 у зв'язку зі скоєнням ним психологічного домашнього насильства стосовно постраждалої особи - співмешканки ОСОБА_2 строком на 10 діб з 23 год. 55 хв. 12.02.2024 до 23 год. 55 хв. 22.02.2024, який передбачав наступні заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що відповідно до принципу юридичної відповідальності "non bis in idem" особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Цей принцип закріплено в ст.61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Ігор Тарасов проти України" зазначив, що ст.4 Протоколу 7 слід розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого "правопорушення", якщо вони витікають з ідентичних, або по суті одних і тих самих фактів (одне й те саме місце, однин і той самий час, та сама поведінка особи). Високий суд констатував порушення ст.4 Протоколу 7 у зв'язку з притягненням особи до кримінальної відповідальності після накладення неї адміністративного стягнення фактично за те саме діяння
Оскільки судом встановлено, що до ОСОБА_1 за вчинення останнім дій, які мали місце 12 лютого 2024 року, застосовано терміновий заборонний припис, то притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ці ж дії, є порушенням принципу "non bis in idem".
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 173-2 КУпАП, оскільки відносно нього було застосовано терміновий заборонний припис за вчинене ним домашнє насильство 12 лютого 2024 року, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, то судовий збір з нього не стягується.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2
Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.