Дата документу 19.03.2024Справа № 554/2792/24
Провадження № 1-кс/554/3551/2024
Іменем України
19 березня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024170420000503 від 17.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні дітей не маючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком на 60 днів. Розмір застави не визначати, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прохали застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Вказували на таки ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний та захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що 17.03.2024, близько 14 год. 45 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в районі ТЦ «Універсам Полтава» по вул. 23 вересня, буд. 3 в м. Полтава, зустрів раніше не знайомого йому малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та побачивши в нього в руках мобільний телефон марки Samsung, моделі M52 5G, вирішив ним заволодіти. З цією метою, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів та корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою заволодіння чужим майном, діючи відкрито штовхнув потерпілого ОСОБА_8 руками в спину, внаслідок чого останній впав на землю, а ОСОБА_6 вирвав із рук ОСОБА_8 його мобільний телефон марки Samsung, моделі M52 5G на 128 гб., IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 .
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядивсь викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 12 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
18.03.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозра за ч.4 ст. 186 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання.
Суд враховує при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, що підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Свідки та потерпілий у кримінальному провадженні надали покази, що підтверджують скоєння злочину саме ОСОБА_6 . Тому, знаходячись на волі підозрюваний зможе вплинути на потерпілого та свідків, що приведе до зміни ними своїх показів або до відмови від дачі показів. Крім цього, потерпілим у провадженні є неповнолітня особа.
На даний час на розгляді в Октябрському районному суді м. Полтави перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12023170420003026 від 21.11.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_6 про вчинення аналогічного злочину відносно малолітньої особи. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. Крім того, у вказаного кримінальному провадженні ОСОБА_6 оголошували у розшук, що підтвердив у судовому засіданні сам підозрюваний.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначати розмір застави, який повинен бути достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладеного на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки: зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного з наступних причин: особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи тяжкість злочину та вказані обставини, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу; домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 15.05.2024 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 18.15 год. 17.03.2024 року.
Одночасно ОСОБА_6 визначити запобіжний захід у вигляді застави межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Виконання даної ухвали покласти на ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_6 , № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
Покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з м. Полтави без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1