Дата документу 05.03.2024Справа № 554/8174/23
Провадження № 2/554/587/2024
05 березня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Черняєвої Т.М.,
за участі секретаря Діменко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,-
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до суду з позовом про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу. Прохав стягнути з ОСОБА_1 борг у сумі 281 146 грн. 31 коп. та судовий збір.
В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 19.08.2020 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №437/20-Тз/П, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota», д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
01.11.2020 року в м. Полтава на вул. Серьогіна, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Toyota», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ», д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
У зв'язку з названою подією та відповідно до рахунку № НОМЕР_4 від 11.11.2020 року, №3 від 18.01.2021 року та рахунку № НОМЕР_5 від 19.11.2020 року, наданого ТОВ «Компанія «Стар Лайн», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota», д/н НОМЕР_1 склала 409 146,31 грн.
Проте згідно з Висновку №8322 від 17.11.2020 р., наданого СОД ОСОБА_5 вартість матеріального збитку складає 428 596,76 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність №201199369, виданого ТДВ «СК «Альфа-Гарант».
Таким чином ТДВ «СК «Альфа-Гарант» несе відповідальність в межах ліміту з вирахуванням франшизи, та значення коефіцієнта фізичного зносу.
ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату в розмірі 128000,00 грн. Тому представник позивача прохає стягнути з відповідача кошти в розмірі 281 146,31 грн.: з розрахунку 409146,31 - 128000,00 (часткова виплата ТДВ «СК «Альфа-Гарант») становить 281 146, 31 грн.
З метою досудового відшкодування збитків ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до ОСОБА_1 з претензією №171121-2908/р від 17.11.2021 року. Проте на момент подання позовної заяви кошти відшкодовані не були.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.10.2023 року відкрито провадження по справі та постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.01.2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час, дату і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідачки до суду не надходило, тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
01.11.2020 року в м. Полтава на вул. Серьогіна, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Toyota», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ», д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.11.2020 року - ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 20).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На час ДТП між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №437/20-Тз/П від 19.08.2020 строк дії до 18.08.2021 (а.с.5-14).
01.11.2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу справа №006.02761020 (а.с.18).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 18.11.2020 до договору страхування №437/20-Тз/П від 19.08.2020 підписаного заступником директора департаменту врегулювання збитків регіональної мережі ОСОБА_6 , розмір страхового відшкодування становить 368 620,92 грн. (а.с.29).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 25.11.2020 до договору страхування №437/20-Тз/П від 19.08.2020 підписаного заступником директора департаменту врегулювання збитків регіональної мережі ОСОБА_6 , розмір страхового відшкодування становить 6 925,39 грн. (а.с.29).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 01.02.2021 до договору страхування №437/20-Тз/П від 19.08.2020 підписаного заступником директора департаменту врегулювання збитків регіональної мережі ОСОБА_6 , розмір страхового відшкодування становить 33600,00 грн. (а.с.28).
Страховим актом №006.02761020-1 від 19.11.2020 року встановлено, що одержувачем страхової виплати у сумі 368 620,92 грн. є ТОВ «Компанія Стар Лайн» (а.с.24).
Страховим актом №006.02761020-2 від 25.11.2020 року встановлено, що одержувачем страхової виплати у сумі 6 925,39 грн. є ТОВ «Компанія Стар Лайн» (а.с.26).
Страховим актом №006.02761020-3 від 03.02.2021 року встановлено, що одержувачем страхової виплати у сумі 33600,00 грн. є ФОП ОСОБА_7 (а.с.25).
Відповідно до платіжного доручення №62936547 від 20.11.2020 ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ТОВ «Компанія Стар Лайн» суму у розмірі 368 620,92 грн., призначення платежу: Страхова виплата ОСОБА_2 , Акт №006.02761020-1, від 19.11.2020 р. згідно рахунку № 0000015018 від 11.11.2020 р. НОМЕР_1 (а.с.51).
Відповідно до платіжного доручення №64220737 від 27.11.2020 ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ТОВ «Компанія Стар Лайн» суму у розмірі 6 925,39 грн., призначення платежу: Страхова виплата ОСОБА_2 , Акт №006.02761020-2, від 25.11.2020 р. згідно рахунку №0000015155 від 19.11.2020 р. НОМЕР_1 (а.с.52).
Відповідно до платіжного доручення №6481031 від 05.02.2021 ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ФОП ОСОБА_7 суму у розмірі 33600,00 грн., призначення платежу: Страхова виплата ОСОБА_2 , Акт №006.02761020-3, від 03.02.2021 р. згідно рахунку № 3 від 18.01.2021 р. НОМЕР_1 в т.ч. ПДВ (а.с.53).
Згідно зі Звітом №8322 від 17.11.2020 р., наданого СОД ОСОБА_5 вартість матеріального збитку складає 428 596,76 грн.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність №201199369, виданого ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (а.с.30).
ТДВ «СК «Альфа-Гарант», у межах ліміту з вирахуванням франшизи, та значення коефіцієнта фізичного зносу, здійснило виплату в розмірі 128 000,00 грн.
Таким чином, з відповідача підлягають відшкодуванню кошти в розмірі 281 146,31 грн. з розрахунку 409146,13 - 128000,00 (часткова виплата ТДВ «СК «Альфа-Гарант») становить 281 146, 31 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховик виконало своє зобов'язання перед страхувальником.
Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Спеціальним законом, що встановлює обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV(надалі Закон).
Відповідно до статей 3,5 Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 993 ЦК України та статтею 27 ЗУ "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України). У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Натомість, при регресі (стаття 1191 ЦК України) одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається, тобто зазначені інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України встановлений особливий правовий режим.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 ЗУ "Про страхування", а частина перша статті 1191 ЦК України- визначає право зворотної вимоги (регресу).
Дана позиція узгоджується з Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/2351/17 від 29.01.2018).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку із частковою сплатою страхового відшкодування ТДВ «СК Альфа-гарант» у розмірі 128000,00 грн., суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню сума у розмірі 281 146,31 грн.
За положеннями ст.76, частин 1, 2 ст.77, ч. 2 ст.78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доводяться наявними у справі доказами, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відшкодував завдану шкоду, у зв'язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 281 146 грн. 31 коп.
З урахуванням задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.993, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст.2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» борг у сумі 281 146 грн. 31 коп. (двісті вісімдесят одна тисяча, 31 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322;
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М.Черняєва