Справа № 539/1338/23
Провадження № 1-кп/539/46/2024
15 березня 2024 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження, внесене 14.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170000000160 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
встановив:
В проваджені судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 за № 12022170000000160 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Прокурором 28 лютого 2024 року до суду подане клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, яке обґрунтоване тим, що на даний час ризики передбачені статтею 177 КПК України продовжують мати місце та не зменшилися й не зникли, а саме: переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні. На даний час судовий розгляд триває та судом ще не досліджено доказів, здобутих під час досудового розслідування безпосередньо.
Захисником ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про повернення обвинувального акту обґрунтовуючи його тим, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню обвинувачений ОСОБА_6 вину заперечував та надав ґрунтовні покази стосовно того, що кримінального правопорушення не скоював. В обвинувальному акті стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 не зазначено ані фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, ані розміру шкоди, що завданий обвинуваченим. ОСОБА_6 обвинувачується у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в його віданні, вчинене в умовах воєнного стану. При цьому, обвинувальний акт не містить жодних викладених обставин про те ким було ввірене майно обвинуваченому та з якою метою це майно було привласнено. Також, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 із 25.02.2022 неформально виконував обов'язки старшого помічника начальника штабу ДФЛТГ № 1, діючи з прямим умислом, 11.03.2022 на території складського приміщення ТОВ «Автомаш-Лубни», привласнив товари гуманітарної допомоги на загальну суму не менше 228463,04 грн. Тобто, припущення в частині завданого збитку. Не зазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 KПK України. Окрім того, в обвинувальному акті зазначено, що обставини, що пом'якшують покарання підозрюваного, відповідно до ст. 66 КК України, відсутні, однак це не відповідає дійсності, оскільки, ч. 2 ст. 66 КК України встановлено, що обставинами, які пом'якшують покарання, можуть бути визнані не лише ті, що перелічені в ч. 1 цієї статті, а й інші. Отже, не зазначення в обвинувальному акті обставин, що пом'якшують покарання, є порушенням п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України. Також обвинувальний акт підписано неуповноваженою особою - прокурором відділу Полтавської окружної прокуратури. Процесуальний нагляд по кримінальному провадженню здійснювався також неуповноваженою особою - Полтавською обласною прокуратурою. Обвинувальний акт містить у собі завідомо неправдиву інформацію, оскільки в ньому зазначено, що представником потерпілого ВЧ НОМЕР_1 є ОСОБА_7 , проте даний факт спростовано листом командира ВЧ НОМЕР_1 , в якому він зазначає, що військова частина не уповноважувала ОСОБА_7 на представництво інтересів в рамках кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що кримінальне провадження підсудне Лубенському міськрайонному суду Полтавської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, підстави для зміни обвинувачення відсутні, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні, з підстав викладених в її клопотанні від 16.06.2023, викликати в судове засідання учасників кримінального провадження. Клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити з підстав викладених в ньому. Заперечувала проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту, оскільки обвинувальний акт поданий відповідно до вимог КПК України. В обвинувальному акті є виклад фактичних обставин, формулювання обвинувачення щодо фактичних обставин. Під час підготовчого засідання фактичні обставини не досліджуються. Щодо обставин які пом'якшують покарання, то в обвинувальному акті вони зазначені відповідно до діючого кодексу, інші обставини які зазначає захисник можуть братися до уваги, але вони не є обов'язковими. Крім того, щодо здійснення процесуального керівництва, то КПК не передбачено розподілу на військову прокуратуру та не військову прокуратуру. Щодо потерпілої сторони, то під час підготовчого судового засідання з'ясовано, що представник потерпілої юридичної особи є інший представник, на даний час це ОСОБА_8 , вона залучена до даного провадження та вже приймала участь під час судових засідань.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії обов'язків покладених на обвинуваченого, оскільки прокурор в своєму клопотанні не зазначила, які саме ризики є та посилається лише на попередні судові ухвали, жодних доводів про те, що обвинувачений може не з'являтися до суду не надала.
Захисник зазначив, що на сьогодні у його підзахисного відсутні будь-які особисті зобов'язання, але він з'явився до суду. Щодо тиску на свідків жодних доказів немає, та стосовно знищення доказів, то досудове розслідування закінчилося, всі докази знаходяться у прокурора. Окрім того, вважає, що неможливо продовжити те, що на даний час вже не існує. Наразі особисті зобов'язання у його підзахисного закінчилися, тому продовжити те, чого немає неможливо.
Щодо клопотання захисту про повернення обвинувального акту просили його задовольнити.
Щодо призначення до судового розгляду обвинувачений та його захист не заперечували, але в відкритому судовому засіданні, проте захисник зазначив, що якщо в судовому засіданні будуть допитувати свідків які мають відношення до військової частини, то засідання має проходити в закритому режимі. Якщо будуть допитувати свідків, які не мають відношення до військової частини - у відкритому. Тобто частково у закритому, частково у відкритому режимі.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явилися.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Системний аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Зі змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні вбачається, що він містить, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство обвинуваченого; найменування та місцезнаходження потерпілої сторони, прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.
Суд звертає увагу, що під час підготовчого засідання не досліджуються будь-які докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості наданому етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність. Питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні і суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому/прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб. Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів.
Суду не надано жодного доказу, який би свідчив про порушення стороною обвинувачення вимог ст. 291 КПК України.
Суд вважає, що цих вимог кримінального процесуального закону органи досудового розслідування при складанні та затвердженні обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022170000000160 від 14.04.2022 дотримались.
Щодо тверджень захисника про підписання неуповноваженого особою обвинувального акту та здійснення процесуального нагляду по дійсному кримінальному проваджені неуповноваженою особою, суд зазначає, що з'ясування фактичних обставин справи, в тому числі вчинення під час виконання обов'язків військової служби у тому числі добровольцями Сил територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади як складової події кримінального правопорушення, перевірка цих обставин доказами є стадією судового провадження і не є завданням підготовчого судового засідання.
Щодо тверджень захисника про представника потерпілої сторони, то під час підготовчого судового засідання судом з'ясовано, що представником потерпілої юридичної особи згідно повноважень є ОСОБА_9 , яка приймає участь під час судових засідань.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про повернення прокурору обвинувального акту задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2023 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 228 463 гривні 04 копійки, в межах строку досудового розслідування, а саме строком на двадцять три дні.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки, а саме: прибувати до Лубенського міськрайонного суду за його викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи. Термін дії обов'язків встановлено на 2 місяці, тобто до 10 березня 2024 року включно.
Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ст. 194 КПК України, під час застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов'язки, встановлені ч.5 ст. 194 КПК України, покладають на підозрюваного обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частиною 1 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу має право подати слідчий/прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали.
28 лютого 2024 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст. 199 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні 06 березня 2024 року перед початком розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого, захисником обвинуваченого був заявлений відвід судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11 березня 2024 року в задоволені заяви захисника обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_1 було відмовлено.
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час розгляду клопотання (14 березня 2024 року ) сплив.
Разом з тим, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Судом, встановлено, що ОСОБА_4 є особою раніше не судимою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є членом добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Мрія», обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були враховані при обрані обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, на цій стадії судового провадження не відпали та продовжують існувати.
За таких обставин, враховуючи те, строк дії ухвали про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків сплив 10.03.2024, прокурор до закінчення цього строку звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених обов'язків на обвинуваченого в межах строку дії попередньої ухвали судді (до 10.03.2024), суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
А отже, кримінальне провадження підсудне Лубенському міськрайонному суду Полтавської області. Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1,2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, і не підлягає поверненню прокурору.
Щодо поданого клопотання прокурора про здійснення судового розгляду дійсного кримінального провадження в закритому судовому засідання, суд зазначає наступне.
Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами є однією із загальних засад кримінального провадження, у відповідності до положень п. 20 ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Таким чином, положення ч. 2 ст. 27 КПК України містять вичерпний перелік підстав для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини.
Як вбачається з клопотання прокурора, остання просить здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні, оскільки відкриті судові засідання можуть призвести до розголошення відомостей про дислокацію військового формування в особливий період, а також відомостей про посади, належність до підрозділів, домашні адреси особового складу військового формування. Водночас, дана обставина не є підставою для проведення впродовж усього судового провадження в закритому судовому засіданні в розумінні положень ч. 2 ст. 27 КПК України, відтак вказане клопотання прокурора судом не може бути задоволено.
Разом з тим, суд зазначає, що посилання на місця розташування військового формування в особливий період, а також відомостей про посади, належність до підрозділів, домашні адреси особового складу військового формування в судових рішення, які підлягають обов'язковій публікації в Єдиному державному реєстрі судових рішень по дійсній справі, може завдати шкоди національній безпеці та обороні держави, тому їх буде виключено з тексту процесуальних рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Лубенського міськрайонного суду Полтавської області на 21 березня 2024 року о 15 год 00 хв.
Клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Лубенського міськрайонного суду за його викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи.
Термін дії обов'язків встановити на 2 місяці, тобто до 15 травня 2024 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду проголошений 18 березня 2024 року о 16 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1