Справа №538/2430/23
Провадження по справі №2/538/84/24
18 березня 2024 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділення майна зі спільної часткової власності та визнання права власності на нього,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 12.09.1989 року, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька- ОСОБА_3 , набуто право власності на 3/10 частини житлового будинку, та 25.05.2010 року згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом після померлої матері- ОСОБА_4 , набуто право власності на 3/10 частини житлового будинку з відповідними частинами допоміжних господарчих побудов, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на належну йому частину житлового будинку зареєстроване Лубенським міжміським бюро технічної інвентаризації 10 листопада 1989 року, а також 25 травня 2010 року Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» під № 827. Рішенням виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району, Полтавської області № 381 від 16.12.2021 року, об'єкту нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 , уз в'язку з чим, до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесена інформація про адресу належної позивачу 3/5 частки будинку. Інша частка будинку, а саме- 2/5 частки належить ОСОБА_2 , і їй також присвоєно іншу адресу: АДРЕСА_3 . На даний час частки житлового будинку є окремими домоволодіннями із незалежним газо- та електропостачанням, мають окремий вихід, та різні почтові адреси. 14.02.2023 року ОСОБА_1 , як власником частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу, що складається в цілому з: «А-1»- житловий будинок загальною площею 78,9 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м. який складається: 1-1 коридор площею 7.9 кв.м, 1-2 кухня площею 8 кв.м., 1-3 кімната площею 13,9 кв.м., 1-4 кімната площею 15,4 кв.м., 1-5 кімната площею 24,9 кв.м., 1-б коридор площею 4.8 кв.м., 1-7 ванна площею 4 кв.м.; «Б-1»- сарай площею 80 кв.м., «В-1» - баня площею 24.3 кв.м., «Г-1» - вбиральня площею 2 кв.м., «3-1»- погріб площею 9,6 кв.м., «№ 1-1» огорожа 41 м. Згідно технічного висновку ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 10,02.2023 року житловий будинок загальною площею 158,5 кв.м, житловою площею 100,8 кв.м.з господарчими будівлями та спорудами: сарай (літ. «Б»), баня (літ «В»), вбиральна (літ. «Г»), погріб (літ «З») сарай (літ «Е»), огорожа (№1) розташованій за адресом АДРЕСА_1 за технічними показниками може бути поділений на два окремі об'єкти нерухомого майна з різними адресами. За наслідком такого поділу є можливість щодо утворення двох окремих житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами: Об'єкт 1. Власник- ОСОБА_1 , до складу якого входять: житловий будинок загальною площею з господарчими будівлями та спорудами: сарай (літ. «Б»), баня (літ. «В»), вбиральня (літ. «Г»), погріб (літ. «З»), огорожа (№ 1) з адресою розташування: АДРЕСА_2 ; об'єкт 2. Власник- ОСОБА_2 , до складу якого входять: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: погріб (літ. «Д»), вбиральня (літ. «Ж»), сарай (літ. «Е») з адресою розташування: АДРЕСА_3 .
На даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність виділення у натурі належної йому частки домоволодіння, у зв'язку з необхідністю вільного розпорядження належним майном. Частки спірного житлового будинку є відокремленими житловими приміщеннями.
Враховуючи вищенаведене, просить: виділити йому у приватну власність 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 , визнавши його окремим самостійним об'єктом нерухомого майна; визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що складається в цілому з: «А-1» - житловий будинок загальною площею 78,9 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м., який складається: 1-1 коридор площею 7.9 кв.м., 1-2 кухня площею 8 кв.м., 1-3 кімната площею 13,9 кв.м., 1-4 кімната площею 15,4 кв.м., 1-5 кімната площею 24,9 кв.м.,1-6 коридор площею 4.8 кв.м., 1-7 ванна площею 4 кв.м., «Б-1»- сарай площею 80 кв.м., «B-1»- баня площею 24.3 кв.м., «Г-1»- вбиральня площею 2 кв.м., «3-1»- погріб площею 9,6 кв.м., «№ 1-1»- огорожа 41 м.
Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 26.02.2024 відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання (а.с. 48).
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 49).
Відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 50).
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.09.1989 року згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька- ОСОБА_3 , набуто право власності на 3/10 частини житлового будинку (а.с. 16-17), та 25.05.2010 року згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом після померлої матері- ОСОБА_4 , набуто право власності на 3/10 частини житлового будинку з відповідними частинами допоміжних господарчих побудов, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18). Право власності на належну йому частину житлового будинку зареєстроване 25.05.2010 року Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (а.с. 23). Рішенням виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району, Полтавської області № 381 від 16.12.2021 року, об'єкту нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 29), у зв'язку з чим, до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесена інформація про адресу належної позивачу 3/5 частки будинку (а.с. 30-31). Інша частка будинку, а саме- 2/5 частки належить ОСОБА_2 , і їй також присвоєно іншу адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 29). На даний час частки житлового будинку є окремими домоволодіннями із незалежним газо- та електропостачанням, мають окремий вихід, та різні почтові адреси. 14.02.2023 року ОСОБА_1 , як власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу, що складається в цілому з: «А-1»- житловий будинок загальною площею 78,9 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м. який складається: 1-1 коридор площею 7.9 кв.м, 1-2 кухня площею 8 кв.м., 1-3 кімната площею 13,9 кв.м., 1-4 кімната площею 15,4 кв.м., 1-5 кімната площею 24,9 кв.м., 1-б коридор площею 4.8 кв.м., 1-7 ванна площею 4 кв.м.; «Б-1»- сарай площею 80 кв.м., «В-1» - баня площею 24.3 кв.м., «Г-1» - вбиральня площею 2 кв.м., «3-1»- погріб площею 9,6 кв.м., «№ 1-1» огорожа 41 м. (а.с. 37-42).
Вказані спірні правовідносини регулюються главою 26 ЦК України «Право спільної власності».
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За умовами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідач є суб'єктами спільної часткової власності.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України).
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ст. 364 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відсутність правовстановлюючого документу, що засвідчує право власності позивача на окремо виділену частку позбавляє його можливості відповідно до вимог чинного законодавства вчиняти правочини (без згоди іншого співвласника).
Як врегульовано Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007р. № 55 (1.2.) поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної часткової власності. Таким чином, юридичним наслідком поділу майна завжди є припинення права спільної часткової власності між колишніми учасниками.
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками, згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України, за домовленістю між ними.
Як вказує ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Стороною відповідача позов визнаний у повному обсязі, і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, враховуючи визнання ОСОБА_2 позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність їх задоволення, так як в даному випадку має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за останнім права власності на земельну ділянку.
Судові витрати суд вважає залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 3, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 81, 200, 206, 247, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділення майна зі спільної часткової власності та визнання права власності на нього- задовольнити у повному обсязі.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у приватну власність 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 , визнавши його окремим самостійним об'єктом нерухомого майна.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що складається в цілому з: «А-1»- житловий будинок загальною площею 78,9 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м., який складає: 1-1 коридор площею 7.9 кв.м., 1-2 кухня площею 8 кв.м., 1-3 кімната площею 13,9 кв.м., 1-4 кімната площею 15,4 кв.м., 1-5 кімната площею 24,9 кв.м., 1-6 коридор площею 4.8 кв.м., 1-7 ванна площею 4 кв.м., з по господарськими будівлями та спорудами: «Б-1»- сарай площею 80 кв.м., «B-1»- баня площею 24.3 кв.м., «Г-1»- вбиральня площею 2 кв.м., «3-1»- погріб площею 9,6 кв.м., «№ 1-1»- огорожа 41 м.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.О. Зуб