79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.2024 р. Справа № 914/665/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
розглянувши заяву ТзОВ "Львівморепродукти" від 14.03.2024 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №914/665/24
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Трейд", м. Луцьк
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", м. Львів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш Трейд" звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.03.2024 справу №914/665/24 передано для розгляду судді Чорній Л.З.
15.03.2024 зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" від 14.03.2024 про відвід судді, в якій товариство просить задовольнити заяву про відвід судді Чорній Лідії Захарівни від розгляду справи №914/665/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти".
Ухвалою суду від 18.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", зареєстровану 15.03.2024 за вх. № 7409/24, про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №914/665/24, визнано необґрунтованою; ухвалено передати матеріали справи №914/665/24 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Чорній Л.З. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 заяву про відвід судді Чорній Лідії Захарівни від розгляду справи №914/665/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" передано для розгляду судді Морозюку А.Я.
За змістом заяви, ТзОВ "Львівморепродукти" вважає, що є підстави для відводу головуючої судді Чорній Лідії Захарівни, серед яких наявність зв'язку між справами №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та №914/665/24 про банкрутство ТзОВ "Львівморепродукти". Заявник зазначив, що суддя Чорній Лідія Захарівна була головуючою у справі №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" протягом 12 років. Ухвалою Господарського Львівської області від 05.06.2023 у справі №5015/118/11 суддя Чорній Л.З. задовольнила самовідвід. Заявник вказує на те, що справа №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та справа №914/665/24 про банкрутство ТзОВ "Львівморепродукти" пов'язані власниками та іншими особами. Також, на суддю Чорній Л.З. внаслідок розгляду справи №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" подано ОСОБА_1 шість дисциплінарних скарг у Вищу Раду Правосуддя. ТзОВ "Львівморепродукти" зазначає про відсутність довіри до судді Чорній Лідії Захарівни при розгляді даної справи №914/665/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти".
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Заява ТОВ "Львівморепродукти" про відвід судді надійшла до суду до відкриття провадження у справі №914/665/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти".
Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Одночасно суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як на підставу відводу заявник посилається на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Підставою подання заяви про відвід визначено розгляд суддею Чорній Л.З. справи №5015/118/11 про банкрутство ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач". Заявник посилається на те, що власниками ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та ТОВ "Львівморепродукти" є одні і ті ж особи.
Доводи заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду іншої господарської справи. Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.
Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" про відвід судді доводи стосовно наявності підстав для відводу судді Чорній Л.З. від розгляду справи №914/665/24 не підтверджуються належними та допустимими доказами та фактично зводяться до висловлення особистих припущень заявника. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами ст. 35 ГПК України.
З огляду на викладене, оскільки заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про наявність передбачених ст. 35 ГПК України підстав для відводу судді Чорній Л.З. у розгляді справи 914/665/24, тому такий відвід є необґрунтований та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" від 14.03.2024 (зареєстрованої 15.03.2024 за вх. № 7409/24) про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №914/665/24 - відмовити.
2. Справу № 914/665/24 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строк, передбачений ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Морозюк А.Я.