ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2024Справа № 910/14922/23
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"
до Дочірнього підприємства "Рейлін"
про стягнення 231 950,24 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Рейлін" (відповідач) про стягнення 249 650,24 грн., у тому числі 145 521,19 грн. основного боргу, 71 739,20 грн. пені, 6 386,24 грн. 3 % річних, 26 003,61 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання природного газу № 241250/Т від 31.12.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/14922/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
07.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що у зв'язку з форс-мажорними обставинами відповідач не може в повному обсязі оплатити постачання природного газу. Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню.
13.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що наведені у відзиві норми права не регулюють цивільно-правові відносини сторін, що виникли на підставі договору постачання природного газу для не побутових споживачів. Відповідачем листи, заяви, сертифікати про настання форс-мажорних обставин, видані у встановленому діючим законодавством порядку, що підтверджують неможливість виконання Дочірнім підприємством "Рейлін" зобов'язань за Договором постачання природного газу № 241250/Т від 31.12.2021 суду та позивачу не надані.
08.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 231 950,24 грн., у тому числі 127 821,19 грн. основного боргу, 71 739,20 грн. пені, 6 386,24 грн. 3 % річних, 26 003,61 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Суд, дослідивши заяву позивача зменшення позовних вимог, встановив, що вона відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, подальший розгляду справи здійснюватиметься судом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відтак, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 231 950,24 грн., у тому числі 127 821,19 грн. основного боргу, 71 739,20 грн. пені, 6 386,24 грн. 3 % річних, 26 003,61 грн. інфляційних втрат.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Рейлін" (споживач) укладено Договір постачання природного газу (для не побутових споживачів) № 241250/Т (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 1 Договору за цим договором постачальник зобов'язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені цим Договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору плановий об'єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 році за договором становить 7 100 м.куб.
Відповідно до п. 3.6. Договору фактичний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.
Згідно з п. 3.7.1 Договору, відповідач, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати позивачу засвідчену копію акту про фактичний об'єм розподіленого природного газу за розрахунковий період, складеного відповідачем та оператором ГРМ. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ про об'єм розподіленого відповідачу газу. Постачальник має право самостійно звернутись до Оператора ГРМ для отримання даних про об'єм газу, розподіленого для споживача протягом розрахункового місяця.
Пунктом 3.7.2 Договору передбачено, що на підставі отриманих відомостей, позивач протягом п'яти робочих днів готує та надає відповідачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період із зазначенням фактичних об'ємів споживання за кожну газову добу протягом газового місяця, підписані уповноваженим представником позивача.
Згідно з п. 3.7.3 Договору, відповідач, протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу, зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником відповідача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення відповідачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу, чи у випадку не подання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими відповідачем.
На виконання умов Договору сторонами підписано та скріплено печатками Акт прийому-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 56 808,14 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.03.2022 на суму 35 546,86 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.05.2022 на суму 73 272,24 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 37 909,68 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 36 293,35 грн.
Позивач, разом з листом від 05.01.2023 № 17/01, надіслав відповідачу для підписання акти приймання-передачі природного газу № 0ТБИ-004639 за вересень 2022 року в розмірі 25 049,24 грн., № 0ТБИ-004978 за жовтень 2022 року в розмірі 1 366,64 грн., № 0ТБИ-005593 за листопад 2022 року в розмірі 4 086,91 грн.
Листом від 12.09.2023 № 322/01 позивач надіслав відповідачу для підписання акти приймання-передачі природного газу № 0ТБИ-006045 за грудень 2022 року в розмірі 24 864,06 грн., № 0ТБИ-000352 на суму 46 834,74 грн.
Враховуючи, що матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача від підписання актів приймання-передачі природного газу № 0ТБИ-004639 за вересень 2022 року в розмірі 25 049,24 грн., № 0ТБИ-004978 за жовтень 2022 року в розмірі 1 366,64 грн., № 0ТБИ-005593 за листопад 2022 року в розмірі 4 086,91 грн., № 0ТБИ-006045 за грудень 2022 року в розмірі 24 864,06 грн., № 0ТБИ-000352 на суму 46 834,74 грн., то дані акти вважаються підписаними, а природний газ - поставленим. Крім того, суд зазначає, що будь-які пояснення, що зумовили неможливість підписання таких актів в матеріалах справи відсутні.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.
Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 127 821,19 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 71 739,20 грн. пені, 6 386,24 грн. 3 % річних, 26 003,61 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.6. Договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного пунктом 2.2 договору, здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленого у пункті 4.1 договору.
Відповідно до п. 4.8 Договору остаточні розрахунки за фактичний обсяг спожитого природного газу у газовому місяці здійснюються відповідачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4, 4.5 договору у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).
Судом встановлено, що строк оплати за Договором є таким, що настав.
З позовної заяви вбачається, що відповідач не повністю оплатив поставлений природний газ за Договором, у результаті чого у відповідача існує прострочена заборгованість у розмірі 127 821,19 грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 127 821,19 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 71 739,20 грн. пені, 6 386,24 грн. 3 % річних, 26 003,61 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.6. Договору у разі порушення відповідачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 71 739,20 грн. пені за розрахунком позивача.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 6 386,24 грн. 3 % річних та 26 003,61 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.
Судом відхиляються твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке.
Відповідно до п. 10.4. Договору сторона, що не має можливості виконати свої зобов'язання за Договором внаслідок виникнення та дії форс-мажорних обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання таких обставин та протягом 15 календарних днів надати та/або повідомити іншій стороні докази, які підтверджують виникнення форс-мажорних обставин. Аналогічні умови застосовуються щодо повідомлення про припинення дії форс-мажорних обставин.
Згідно з п. 10.5 Договору належним доказом існування та дії форс-мажорних обставин є належним чином оформлений документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, за виключенням форс-мажорних обставин, перелічених у п. 10.3. цього Договору.
Проте відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у строки, визначені п. 10.5 Договору, з наданням доказів, передбачених п. 10.5 Договору.
Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню, оскільки цивільно-правові відносини сторін виникли на підставі Договору постачання природного газу, а не з надання кредиту (позики).
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" у повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Дочірнього підприємства "Рейлін" про стягнення 231 950,24 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Рейлін" (03143, місто Київ, вулиця Івана Сірка, будинок 15, ідентифікаційний код 20818872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5, ідентифікаційний код 42394311) 127 821 (сто двадцять сім тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 19 коп. основного боргу, 71 739 (сімдесят одну тисячу сімсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. пені, 6 386 (шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 24 коп. 3 % річних, 26 003 (двадцять шість тисяч три) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 3 479,25 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 19.03.2024.
Суддя С. В. Стасюк