ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про продовження строку усуненя недоілків позовної заяви
м. Київ
19.03.2024Справа № 910/2448/24
Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., розглянувши заяву про усунення недоліків від 18.03.2024 та дослідивши у нарадчій кімнаті матеріали (вх.№2448/24) позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00190977) до Транспортно-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будавтотранс ЛТД» (03110, місто Київ, вул. Пироговського, будинок 19, корпус 8; ідентифікаційний код 21509156) про стягнення 823 680, 00 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Транспортно-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будавтотранс ЛТД» про стягнення 823 680,00 грн. за неналежне виконання умов договору договір підряду на поточний ремонт №1246-09-10 , відповідно до умов якого підрядник(відповідач) зобов'язався виконати роботи з поточного ремонту (відновлення) станини дробарки КМДТ-2200, ч.1275.01.201 в строки, порядку та на умовах, визначених Договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 № 910/2448/24 залишено без руху позовну заяву, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову: (1) «Договор №1246-09-10(на текучий ремонт) 12.08.2021 года» (2) «Приложение №1 к Договору №1246-09-10 от 12.08.2021 «Заявка» (3) «Приложение №2 к Договору №1246-09-10 от 12.08.2021 «Перечень видов нарушений и материальной ответственности ПОДРЯДЧИКА или СУБПОДРЯДЧИКА» (4) «Приложение №3 к Договору №1246-09-10 от 12.08.2021 «Ведомость дефектов №ДФ 12/20 КАП» (5) «визирования №714581» (6) «Акт №104 приема-передачи в ремонт 09.11.2021г.» (7) «исх. 26 31.01.2022 директору ТПП ООО «Будавтотранс», ЛТД Антонюку В.М.» (8) «исх. №07/06-07 от 07.06.2022г. на ваш исх. №149 от 25.05.2022 [вивоз станины дробилки]» (9) «исх. 122 от 13.04.2022г. директору ТПП ООО «Будавтотранс», ЛТД Антонюку В.М.» (10) «исх. 149 от 25.05.2022г. директору ТПП ООО «Будавтотранс», ЛТД Антонюку В.М.».
Відповідно до відомостей АСДС та «Електронного суду документ доставлено до електронного кабінету: 08.03.24 03:19, датою отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони є. 08.03.24 12:38
Позивач, 8.03.2024 у останній день десятиденного строку, звернувся через підсистему «Електронний суд» із заявою про усунення недоліків, не погодився з позицією Господарського суду міста Києва, не виконав вимог ухвали суду та послався висновки Верховного Суду, наведені у Постанові від 03.10.2023 в справі № 876/55/23.
Мотивуючи свою незгоду із судовим рішенням постановленим, у формі ухвали Господарського суду міста Києва, позивач зазначив щодо здійснення перекладу письмових доказів, на йогу думку не є необхідним, оскільки сторонам зрозумілі їх обов'язки за договором, зрозумілі також претензії Позивача до Відповідача, а суд у справі Господарський суд міста Києва у справі 910/1866/23 вже ухвалював рішення по спірному договору.
Висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, не можуть бути застосовані до справи, що переглядається, через неподібність правовідносин.
У вирішенні процесуальних питань у справі 876/55/23 Верховний Суд перевіряв законність судового рішення та висновки Центрального апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви Особа_1 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/1К-23.
Так, висновки Верховного Суду, наведені у Постанові від 03.10.2023 в справі № 876/55/23, щодо відсутності необхідності перекладу письмових доказів по справі ґрунтуються на тому, що «… формальне недотримання судом положень щодо перекладу наданих позивачем копій договору, стороною якого є відповідач, розуміння ним змісту якого презюмується, та інших доказів до матеріалів справи без належного обґрунтування необхідності такого перекладу суду (неправильного тлумачення сторонами та розуміння судом умов договору, а також змісту інших доказів), який здійснював третейський розгляд українською мовою, та за відсутності інших доводів і заперечень, які б підтверджували наявність підстав, визначених положеннями статті 355 ГПК України, свідчитимуть про надмірний формалізм при здійсненні судочинства судом, внаслідок чого право на доступ до суду буде неефективним….».
Зі змісту п. 43.4 Постанови йдеться про те, що третейський суд здійснював розгляд справи українською мовою, проте формальне недотримання (третейським) судом положень щодо перекладу наданих позивачем копій договору, свідчитимуть про надмірний формалізм при здійсненні судочинства судом.
Відтак у такій господарській справі предметом було питання задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, який на підставі Закону України «Про третейські суди» який здійснював третейський розгляд українською мовою, вже розглянув спір прийняв рішення по суті та виклав його у письмові формі і саме ним допущено формальне порушення вимог щодо перекладу копії договору і інших доказів.
Слід зазначити, що відповідно до ст.31 Закону України «Про третейські суди» розгляд справ у третейському суді провадиться українською мовою, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду чи угодою сторін. Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на мову чи мови третейського розгляду.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Аналогічні норми містить частина 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно яких у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Частиною 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10).
Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
Отже, на відміну від мови третейського судочинства (ст.31 Закону України «Про третейські суди»), мовою господарського судочинства є виключно Українська.
Отже, документи, складені мовами іноземних держав, приймаються господарським судом лише за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
Даним рішенням Верховний Суд наголошує, на тому, що укладення сторонами договору іншою мовою презюмує розуміння ними змісту такого договору.
Необхідність нотаріально засвідчених перекладів на українську мову копій договору і інших доказів належного обґрунтована судом і не може свідчити про надмірний формалізм суду.
Щодо посилання позивача про розгляд справи 910/1866/23, суд інформує, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не встановлює пов'язаності спорів і преюдиційності судових рішень, а також не здійснює оцінку поданих доказів у інших справах.
Згідно до ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Отже, суд констатує невиконання вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, які відповідно до ст.18, 174 ГПК України є обов'язковими.
Водночас у заяві викладено клопотання про продовження строку для усунення недоліків на 15 календарних днів.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно до частини п'ятої цієї Статті, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У статті 119 ГПК України зазначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається без повідомлення учасників справи.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зважає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе і прискіпливе застосування господарським судом процесуальних строків стосовно звернення до суду із заявами з процесуальних питань може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Враховуючи викладене, суд задовольняє частково заяву позивача про продовження строку усунення недоліків та продовжує строк для усунення недоліків у термін до 28.03.24.
Керуючись ст. 13,42,46,174, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Визнати невиконаними вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2024 № 910/2448/24.
2.Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про продовження, встановленого судом, строку усунення недоліків позовної заяви часткового.
3.Продовжити встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви до 28.03.2024.
4.Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС (п.2ч.6ст.242 ГПК України), вказану такою особою під час подання документів до суду.
Ухвала набрала законної сили 19.03.2024 та не може бути оскаржена.
Суддя Ігор Курдельчук