ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2024Справа № 910/15599/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА.РПА"
про стягнення 9 769 899,23 грн
За участі представників сторін:
від позивача Хлань В.М.
від відповідача Білецький І.Ю.
До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА.РПА" (відповідач) про стягнення 9 038 458,00 грн, з яких 2 178 576,00 грн пені за порушення строків надання послуг, 1 065 960,00 грн 7% штрафу від суми прострочення, 1 401 242,30 грн штрафних санкцій за порушення строків надання звітних документів, 3 088 000,00 грн заборгованості з повернення попередньої оплати, 416 548,60 грн відсотків за користування коштами попередньої оплати, 51 289,64 грн 3% річних та 36 841,46 грн втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 370/3/5/2/1/132 від 26.04.2022 в частині надання послуг у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 06.11.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
02.11.2023 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов та клопотання про долучення документів.
06.11.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів.
Ухвалою суду від 06.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 24.11.2023, поновлено відповідачу строк для подання документів та долучено їх до матеріалів справи, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.11.2023.
24.11.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
27.11.2023 відповідачем подано клопотання про долучення документів.
29.11.2023 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 9 769 899,23 грн (2 632 176,00 грн пені за порушення строків надання послуг, 1 065 960,00 грн штрафу в розмірі 7% від суми прострочення, 1 679 083,39 грн штрафних санкцій за порушення строків надання звітних документів, 3 088 000,00 грн заборгованості з повернення попередньої оплати, 416 548,60 грн відсотків за користування коштами попередньої оплати, 51 289,64 грн 3% річних та 36 841,46 грн втрат від інфляції).
30.11.2023 відповідачем подано клопотання про продовження строку проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 06.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.12.2023.
11.12.2023 відповідачем подано клопотання про долучення документів.
13.12.2023 позивачем подано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 14.12.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.01.2024.
19.12.2023 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 01.11.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та клопотання відповідача про долучення документів, а також відкладено підготовче засідання на 18.01.2023.
Ухвалою суду від 18.01.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2024.
05.02.2024 позивачем в судовому засіданні подано клопотання про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 088 000,00 грн заявленої до стягнення заборгованості з повернення попередньої оплати, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також позивач просить суд повернути частину судового збору, у зв'язку з закриттям провадження.
Ухвалою суду від 05.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2024.
У судовому засіданні 22.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
26.04.2022 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено договір № 370/3/5/2/1/132, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (ремонт за технічним станом прицилів 1ПН-22М2 з доведенням їх до виду 1ПН-22С2УМ) (надалі - послуги) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг з ремонту виробів (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору результатом надання послуг з ремонту виробів є працездатний стан виробів (їх частин, вузлів, агрегатів, комплектуючих) та відповідність робочих парламентів вимогам експлуатаційної документації виробів.
Згідно з п. 2.1 договору виконавець повинен надати замовнику передбачені цим договором послуги з ремонту виробів, якість яких відповідає технічним умовам, державним стандартам, кресленням та інше, які діють на підприємстві виконавця.
Контроль за якістю наданих послуг та їх приймання здійснюється 1285 військовим представником Міністерства оборони України (далі - 1285 ВП МОУ) у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107, наказу Міністерства оборони від 01.12.2015 № 681 та згідно з умовами договору (п. 2.3 договору).
Як погоджено сторонами у п. 3.1 договору, ціна останнього становить 16 200 000,00 грн з ПДВ.
Обсяги закупівлі послуг з ремонту виробів, зазначені в календарному плані надання послуг, можуть бути зменшенні залежно від реального фінансування видатків замовника, з відповідним зменшенням ціни договору, замовник у 10-денний термін письмово повідомляє виконавця про зменшення обсягів, на підставі цього сторони вносять відповідні зміни до договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем поетапно за фактично надані послуги з ремонту виробів протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акту приймання наданих послуг з ремонту виробів, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 4), відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів.
Згідно з п.п. 4.2.1 договору замовник має право здійснювати попередню оплату за договором у разі надходження коштів на рахунки Міністерства оборони України.
За письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністерства оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах воєнного стану та у період проведення операції об'єднаних сил, замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі 30 відсотків від ціни договору терміном на два місяці (але не пізніше терміну надання послуг за договором) згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами).
Виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути замовнику невикористані кошти на рахунок замовника.
Згідно з п. 5.1 договору термін надання послуг з ремонту виробів - відповідно до календарного плану надання послуг (додаток № 1).
Згідно з п. 5.8 договору дефектування отриманих виробів проводиться комісією, визначеною в установленому наказі виконавця. До складу комісії залучаються представники 1285 ВП МОУ та військової частини здавальника вказаних виробів.
На складові виробів, які не підлягають ремонту та підлягають списанню, на підставі акту дефектування, складається перелік, який погоджується з 1285 ВП МОУ та подається замовнику для виписки нарядів на вилучення у п'ятиденний термін після затвердження актів дефектування виробів.
На підставі поведеного дефектування приймається рішення щодо порядку виконання ремонту та у разі необхідності заміни непридатних та вибракуваних базових деталей, уточнюється обсяг (перелік) робіт та вносяться зміни до відповідної документації, а також уточнюється ціна (вартість) послуг з ремонту виробів, але з урахуванням п. 3.4 договору.
У разі, якщо за результатами дефектування буде встановлено, що виріб не підлягає ремонту, виконавець зобов'язується повернути його замовнику у зібраному стані та у комплектності, яка була зазначена в акті приймання-передачі, у термін не пізніше 10 діб після проведення дефектування, про що виконавець повідомляє замовника. При цьому складається висновок щодо непридатності виробу до ремонту, який підписується членами комісії по дефектуванню.
Замовник зобов'язується замінити зразок виробу або вибракувані базові деталі, які не підлягають ремонту, у термін не пізніше 20 діб до завершення терміну надання послуг з ремонту виробів.
Як погоджено сторонами в п. 5.18 договору, зобов'язання виконавця по наданню послуг з ремонту виробів за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження акту приймання наданих послуг з ремонту виробів замовником (додаток № 4 до договору).
Пунктом 7.2 договору сторони погодили види порушень та санкцій за них, а саме:
- за порушення терміну виконання зобов'язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з ремонту виробів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості;
- у випадку ненадання у зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг з ремонту виробів, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості ненаданих послуг з ремонту виробів;
- у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмір облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неповернутих коштів.
Відповідно до п. 10.1 договору вказаний договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2022, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань за цим договором, з питань гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного терміну.
Додатком № 1 до договору сторони погодили календарний план послуг з ремонту, відповідно до якого сторонами погоджено надання послуг з ремонту виробів в кількості 25 одиниць до 30.09.2022 на суму 8 100 000,00 грн, а також 25 одиниць у термін до 30.10.2022 на суму 8 100 000,00 грн. Термін надання звітних документі погоджено до 20.10.2022 та 20.11.2022 відповідно.
Крім того, сторонами погоджені зразки: протоколу, акту приймання-передачі виробів, акту приймання наданих послуг, посвідчення, акт звіряння розрахунків, акту дефектування, а також специфікації з 50 переданими приладами.
Поряд з цим, 11.11.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою термін дії договору продовжено до 30.05.2023.
12.12.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до ціни договору та погоджено, що: обсяг фінансування у 2022 році складає 4 860 000,00 грн; обсяг фінансування у 2023 році визначається сторонами після затвердження кошторису Міністерства оборони України шляхом укладення додаткової угоди.
Крім того, 12.12.2022 сторонами внесено зміни до додатку № 1 Календарний план надання послуг та погоджено, що послуги з ремонту 25 одиниць мають бути надані до 25.03.2023 на суму 8 100 000,00 грн, а також з ремонту 25 одиниць у строк до 25.04.2023 на суму 8 100 000,00 грн. Термін надання звітних документі погоджено до 30.03.2023 та 30.04.2023 відповідно.
Додатковою угодою № 3 від 27.02.2023 сторони внесли зміни до ціни шляхом зазначення, що обсяг фінансування у 2022 році складає 4 860 000,00 грн, обсяг фінансування на 2023 рік складає 11 340 000,00 грн.
Додатковою угодою № 4 від 30.05.2023 сторонами продовжено строк дії договору до 30.11.2023.
Як встановлено судом, 16.05.2022 позивачем затверджено рішення про здійснення попередньої оплати згідно з вищевказаним договором у розмірі 4 860 000,00 грн, які перераховані позивачем відповідачу 25.05.2022 згідно з вимогою про оплату № 370/3/354 від 24.05.2022.
12.04.2023 відповідачем передано позивачу 3 одиниці виробів, що підтверджується актом № 1.
25.04.2023 між сторонами підписано протокол погодження договірної ціни та посвідчення, складено калькуляцію.
30.04.2023 позивачем прийнято послуги за актом № 1 від 30.04.2023 на суму 972 000,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував про існування у відповідача заборгованості в розмірі 3 888 000,00 грн (4 860 000,00 - 972 000,00), у зв'язку з чим позивачем також нараховані відповідачу санкції за несвоєчасне надання послуг з ремонту, несвоєчасне надання звітних документів та за користування коштами попередньої оплати.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував на те, що послуги з ремонту не могли бути надані ним вчасно, оскільки надані йому як виконавцю вироби не підлягали ремонту, що підтверджується актами дефектування, погодженими самим позивачем 21.03.2023, в кількості 56 одиниць, долученими до клопотання відповідача від 02.11.2023.
Крім того, як встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі (10.10.2023) відповідачем передано, а позивачем прийнято 12 одиниць виробів, що підтверджується актом № 2 від 23.11.2023, а також актом № 3 від 23.11.2023 на загальну суму 3 888 000,00 грн, у зв'язку з чим позивач просив закрити провадження у даній справі в частині вимоги про повернення попередньої оплати у зв'язку з відсутністю предмету спору у вказаній частині.
Також між сторонами 28.11.2023 складено акт приймання наданих послуг на 12 одинць виробів на загальну суму 3 888 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема,відсутній предмет спору.
Таким чином, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з повернення попередньої оплати в сумі 3 888 000,00 грн підлягає закриттю, оскільки сума попередньої оплати "закрита" наданими послугами з ремонту виробів після відкриття провадження у даній справі.
Крім того, додатковою угодою № 5 від 30.11.2023 між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо зміни ціни договору на 4 860 000,00 грн.
При цьому календарний план надання послуг сторонами змінено наступним чином: термін надання послуг встановлено на послуги з ремонту 15 одиниць виробів до 25.03.2023, термін надання звітних документів до 30.03.2023.
Проте, позивач наполягав на стягненні з відповідача 2 632 176,00 грн пені за порушення термінів надання послуг, 1 065 960,00 грн штрафу за порушення термінів надання послуг, 1 679 083,39 грн пені за несвоєчасне надання звітних документів, 416 548,60 грн відсотків за користування сумою попередньої оплати, 51 289,64 грн 3% річних та 36 841,46 грн втрат від інфляції.
Відповідач не погодився зі здійсненим позивачем розрахунком, крім того, просив суд зменшити штрафні санкції до 154 140,56 грн, у решті позову відмовити.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених вимог та заперечень на такі вимоги, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Водночас, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказано вище, п. 7.2 договору сторонами погоджено, що:
- за порушення терміну виконання зобов'язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з ремонту виробів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості;
- у випадку ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг з ремонту виробів, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості ненаданих послуг з ремонту виробів;
- у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмір облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неповернутих коштів.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами (суми попередньої оплати), суд вважає, що така вимоги не підлягає задоволенню, оскільки сторонами неодноразово вносились зміни до укладеного між ними договору, при цьому додатковою угодою № 5 від 30.11.2023, згідно зі спільним рішенням позивача та відповідача від 25.11.2023, сторонами кількість одиниць товару, щодо яких мають бути надані послуги, зменшена з 50 (які передбачені умовами договору) до 15 (передбачені додатковою угодою № 5 від 30.11.2023), а також зменшено ціну договору до 4 860 000,00 грн, та вказана сума повністю "закрита" сторонами наданими послугами відповідно до актів наданих послуг та шляхом передачі замовнику виробів з ремонту згідно з актами приймання-передачі.
Судом враховано, що з урахуванням внесених змін до договору виконавець (відповідач) мав надати послуги до 25.03.2023, при цьому 21.03.2023 позивачем як замовником затверджені акти дефектування наданих для ремонту приладів в кількості 56 одиниць.
Таким чином, суд не погоджується з твердженнями позивача про безпідставне користування відповідачем грошовими коштами в розмірі 4 860 000,00 грн, оскільки саме на таку суму сторонами (з урахуванням додаткових угод) погоджено ціну договору та саме на таку суму відповідачем надано послуг з ремонту, які були надані щодо 3 одиниць 12.04.2023 та стосовно 12 одиниць 23.11.2023, при цьому, як вказано відповідачем, 3 одиниці виробів, щодо яких надані послуги з ремонту 23.11.2023, були йому передані лише 17.11.2023, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення процентів за користування грошовими коштами необґрунтованою та безпідставною.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 632 176,00 грн пені за порушення термінів надання послуг, 1 065 960,00 грн штрафу за порушення термінів надання послуг, 1 679 083,39 грн пені за несвоєчасне надання звітних документів.
Щодо вказаних вимог суд не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком таких вимог, оскільки при визначенні вартості послуг ним не враховано умов додаткової угоди № 5 від 30.11.2023, якою зменшено ціну договору, тобто штрафні санкції нараховані виходячи з суми договору в 16 200 000,00 грн, а не 4 860 000,00 грн.
Крім того, нарахування пені не обмежено позивачем шести місяцями від дня, коли зобов'язання мало б бути виконано.
Таким чином, укладенням додаткової угоди № 5 від 30.11.2023 сторони змінили ціну договору та кількість виробів, які підлягали ремонту.
За розрахунком суду, з урахування укладеної між сторонами додаткової угоди № 5 від 30.11.2023, а також враховуючи обмеження періоду нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за порушення термінів надання послуг розмір пені становить 550 152,00 грн, а пені за несвоєчасне надання звітних документів - 16 430,79 грн.
Стосовно вимог про стягнення штрафу суд зазначає, що прострочення надання послуг стосувалось лише 9 виробів, які прийняті 23.11.2023, оскільки інші вироби, прийняті позивачем, були передані після дефектування лише 17.11.2023, що не спростовано позивачем під час розгляду даної справи, таким чином, розмір штрафу становить 204 120,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив викладено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом враховано, що до закінчення терміну виконання зобов'язання з надання послуг з ремонту відповідач повідомив позивача про те, що надані для ремонту вироби мають дефекти, між сторонами підписано акти дефектування, які затверджені позивачем 21.03.2023, проте позивачем не надано суду доказів того, що ним здійснено заміну дефектних одиниць товару.
Також судом враховано висновок Київської торгово-промислової палати № 17/03-4/375 від 03.10.2022 про істотну зміну обставин, доданий позивачем до позовної заяви, зокрема, і за договором № 370/3/5/2/1/132, яким підтверджено наявність настання зміни обставин по вказаному договору, серед іншого через те, що частина робіт проводилась з матеріалів, виготовлених на ДП «Ізюмський приладобудівний завод», який, у свою чергу, зазнав руйнувань, з огляду на що виробничий цикл вказаного підприємства було зупинено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити до 200 000,00 грн розмір штрафу та до 550 000,00 грн розмір пені.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 51 289,64 грн 3% річних та 36 841,46 грн втрат від інфляції.
Заперечуючи проти вказаних вимог, відповідач посилався на те, що ним прострочено виконання саме не грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі вимоги не можуть бути задоволені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки його зобов'язання з надання послуг виражене у певному грошовому вираженні та погоджено сторонами, у зв'язку з чим надання послуг на певну суму не може відноситись до негрошового зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд вважає їх арифметично вірними, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 51 289,64 грн 3% річних та 36 841,46 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача без врахування зменшення судом розміру неустойки, оскільки це не спростовує правомірність заявлених позивачем вимог.
Питання про повернення частини судового збору внаслідок закриття провадження у справі суд вважає занеобхідне вирішити в окремому процесуальному документі (ухвалі суду).
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 888 000,00 грн заборгованості з повернення попередньої оплати.
2. В іншій частині позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА.РПА" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, код 39279705) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 00034022) 200 000,00 грн (двісті тисяч грн 00 коп.) штрафу, 550 000 грн (п'ятсот п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) пені, 51 289,64 грн (п'ятдесят одну тисячу двісті вісімдесят дев'ять грн 64 коп.) 3% річних та 36 841,46 грн (тридцять шість тисяч вісімсот сорок одну грн 46 коп.) втрат від інфляції, 88 228,49 грн (вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять вісім грн 49 коп.) судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.03.2024.
Суддя О.Г. Удалова