ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/821/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Зозука Василя Володимировича
АДРЕСА_1
до відповідача 2: ОСОБА_1
АДРЕСА_2
про: солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 714 385,94 грн.
За участю:
від позивача: Куриш В. І.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зозука Василя Володимировича та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 714 385,94 грна саме: заборгованість за кредитом в сумі 684 864,66 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 39 811,85 грн та заборгованість за відсотками в сумі 29 521,28 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками в сумі 20 913,56 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення зобов'язання за кредитним договором, яке забезпечено порукою, відповідачами не здійснювалось щомісячне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Відповідачі в судові засідання жодного разу не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення ухвал суду та телефонограмами.
Слід сказати, що Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" звертає увагу на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказує, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Станом на 07.03.2024 відповідачі правом на подання відзивів на позов не скористалися, своїх пояснень стосовно позову до суду не подали. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від відповідачів не надходило.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, явка яких не визнавалась судом обов'язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті, тому спір вирішується у відсутності відповідачів за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини вказують на те, що 12.02.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Зозуком Василем Володимировичем (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 011/34219/00994461 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором (п. 1.1. кредитного договору).
Кінцевий термін погашення кредиту - 12.02.2024, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або ст. 8 договору (п. 1.3. кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу. До відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".
Згідно умов п. 2.1. кредитного договору сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,35% річних.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом (п. 2.3. кредитного договору).
Відповідно до умов п. 3.2. кредитного договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту надав позичальнику в межах ліміту кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням.
Пунктом 5.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.
Згідно умов п. 5.2., п. 5.3. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.
Відповідно до п. 8.1.3. та п. 8.2.1. кредитного договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
Позичальник, відповідно до п. 10 кредитного договору, засвідчив та гарантував, що на момент укладення договору володів достатнім рівнем плато- та кредитоспроможності, має всі повноваження для укладання та виконання умов кредитного договору та не існує жодної з обставин дефолту, визначених п. 8.2. кредитного договору. До укладення договору останній отримав всі необхідну інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", дана інформація - достатня для правильного розуміння та доступною, умови договору зрозумілі та відповідають інтересам позичальника, є розумними та справедливими.
Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні договору та/або договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником кредитного договору, договорів забезпечення, а також не є підставою для невиконання своїх кредитних зобов'язань.
Відповідно до п. 12.1. кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором.
Згодом, 27.02.2022, 13.05.2022, 09.06.2022 та 16.09.2022 банком була проведена реструктуризація простроченої кредитної заборгованості позичальника. Дана реструктуризація здійснена банком дистанційно без підписання між банком та позичальником паперових додаткових договорів/угод до кредитного договору, без звернення до відділення банку, через офіційний сайт банку шляхом обміну СМС повідомленнями із позичальником, відповідно до правил банківського обслуговування клієнтів малого та середнього бізнесу - фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в АТ "Райффайзен Банк", копія витягу з правил наявна у матеріалах справи.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 20.04.2023 між кредитором та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 011/34219/00994461 від 12.02.2021 про зміну умов погашення кредиту, відповідно до умов якої встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 12.08.2025, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або ст. 8 договору.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12.02.2021 між кредитором та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено договір поруки № 011/34219/00994461-П (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням позичальника (боржника), що виникають з умов кредитного договору № 011/34219/00994461 від 12.02.2021 в повному обсязі цих зобов'язань.
Відповідно до умов п. 2.1. договору поруки, сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно умов п. 2.2. договору поруки, поручитель зобов'язався здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.
Відповідно до п. 3.1.2. договору поруки, поручитель засвідчив та гарантував, що він належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків сторін за цим договором.
Згідно до п. 6.1. та п. 6.2. договору поруки, це договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора. Строк поруки встановлений договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання.
У відповідності до чинного законодавства України та умов і приписів кредитного договору та договору поруки кредитором вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення засобами поштового зв'язку на адреси позичальника та поручителя вимоги про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, надавши можливість протягом 30 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором. Докази направлення вимог містяться в матеріалах справи.
Однак, у визначені кредитором строки вимоги не виконані, заборгованість відповідачами добровільно не сплачена, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 684 864,66 грн, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом в сумі 39 811,85 грн та заборгованості за відсотками в сумі 29 521,28 грн, в тому числі простроченої заборгованості за відсотками в сумі 20 913,56 грн.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу Фізичній особі-підприємцю Зозуку В. В. кредитні кошти у формі невідовлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника відкритих в рамках кредитного договору.
Виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника відкритих в рамках кредитного договору, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором (позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18.
Таким чином, кредитор виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі, строки та на умовах передбачених кредитним договором. Умовами кредитного договору, а саме пунктами 8.1.3. та 8.2.1. передбачено безумовне право кредитора на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
За встановлених судом обставин, за договором поруки № 011/34219/00994461-П від 12.02.21, що укладений банком (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_1 надала поруку по виконанню зобов'язань Фізичною особою-підприємцем Зозуком В. В. за кредитним договором № 011/34219/00994461 від 12.02.2021 на суму наданого кредитного ліміту - 1 000 000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до умов договору поруки та чинного законодавства України, разом з Фізичною особою-підприємцем Зозуком В. В. несе солідарну відповідальність перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" за невиконання кредитного договору № 011/34219/00994461 від 12.02.2021.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачі доводів позивача не спростували, доказів виконання зобов'язань суду не надали.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 714 385,94 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 10 715,79 грн (платіжна інструкція № 19632 від 14.08.2023).
Інших судових витрат позивач не заявив.
За правилами, встановленими пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст. 13, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Зозука Василя Володимировича та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 714 385,94 грн задовольнити.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Зозука Василя Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 684 864,66 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 39 811,85 грн та заборгованість за відсотками в сумі 29 521,28 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками в сумі 20 913,56 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зозука Василя Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) 5 356,40 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) 5 356,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.03.2024.
Суддя С. М. Кобецька