вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
19.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6612/23
За позовом ОСОБА_1 , м. Бахмут Донецької області
до Фізичної особи-підприємця Олесюк Сергія Леонідовича, м. Дніпро
про визнання відсутнім права
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Трепшина К.О., адвокат, ордер серії АЕ №1254934 від 16.01.2024
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить визнати відсутнім у Фізичної особи-підприємця Олексюк Сергія Леонідовича право стягнення грошових коштів у сумі 272 065грн, як постачальника до Фізичної особи-підприємця Макєєва Павла Васильовича, як покупця за договором поставки №СТ-11124/02/20 від 24.02.2020.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в ході судового розгляду справи № 905/782/23, яка перебуває в провадженні Господарського суду Донецької області стало відомо, що на підставі Договору поставки № СТ-11124/02/20 від 24.02.2020 фізична особа-підприємець Олексюк Сергій Леонідович намагається стягнути з позивача грошові кошти у сумі 272065, 00 грн. На виконання Ухвали Господарського суду Донецької області у справі № 905/782/23 ФОП Олексюк С.Л. надав оригінал договору поставки № СТ-11124/02/20 від 24.02.2020. Позивач зазначає, що не підписував даний договір, такий договір не укладався, тож Олексюк Сергій Леонідович не має права вимагати стягнення заборгованості за поставлений товар за цим договором.
Щодо належності способу захисту посилається на п.1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/1415/19 від 19.01.2021 та № 522/1528/15-ц від 26.01.2021 (п.57).
Також позивач заявляє про стягнення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8200,00грн. При цьому зазначає, що сума судових витрат в процесі розгляду справи може зрости.
Відповідач, ознайомившись із змістом позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав:
- між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №СТ-11124/02/20, на виконання умов якого відповідачем на адресу позивача поставлено товар на суму 272065,00грн, який було прийнято без зауважень; видаткові накладні підписані та скріплені печаткою позивача;
- в результаті неналежного виконанням ФОП Макєєвим П.В. договору поставки, ФОП Олексюк С.Л. звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою про стягнення боргу з ФОП Макєєва П.В. в сумі 272 065,00 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області позов задоволено повністю;
- інтереси ФОП Макєєва П.В. представляла адвокат Деменкова Є.С., яка подала клопотання про витребування оригіналів договору та видаткових накладних та призначення судової почеркознавчої експертизи. Оригінали зазначених документів було витребувано у ФОП Олексюк С.Л., а в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено;
- Господарським судом Донецької області під час розгляду справи №905/782/23 було досліджено усі надані сторонами докази, надано оцінку всім аргументам учасників справи, а також повно і всебічно з'ясовано всі обставини відповідної справи;
- заявлений позивачем спосіб захисту не є ефективним. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Відповідні висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року № 145/2047/16-ц.
З 05.02.2024 підготовче засідання відкладено на 26.02.2024.
Поряд із цим, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано до господарського суду клопотання про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Олексюк Сергія Леонідовича, а саме оригіналу договору поставки №СТ-11124/02/20 від 24.02.2020.
Також, Макєєвим Павлом Васильовичем подано до господарського суду клопотання в якому просить призначити судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:
Чи виконаний від імені Фізичної особи-підприємця Макєєва Павла Васильовича в договорі поставки №СТ-11124/02/20, який укладено 24.02.2020 між Фізичною особою - підприємцем Олексюк Сергієм Леонідовичем, як "Постачальником" та Фізичною особою-підприємцем Макєєвим Павлом Васильовичем, як "Покупцем" в розділі 8 "Місцезнаходження та реквізити сторін" в графі "Покупець" навпроти прізвища Макєєв П.В. підпис Макєєвим Павлом Васильовичем особисто чи іншою особою?
Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково - дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Клопотання мотивоване тим, що позивач не укладав зазначений договір, а про його наявність дізнався під час судового розгляду справи №905/782/23.
Ухвалою суду від 26.02.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Макєєву Павлу Васильовичу в задоволенні клопотання про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Олексюк Сергія Леонідовича; відмовлено Фізичній особі-підприємцю Макєєву Павлу Васильовичу в задоволенні клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи; закрито підготовче провадження у справі №904/6612/23; призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 19.03.2024.
19 березня 2024 року від адвоката Фізичної особи-підприємця Макєєва Павла Васильовича, Матвєєвої Тетяни Сергіївни, до суду надійшла заява про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/6612/23.
Заявник вважає, що суддя Євстигнеєва Н.М., відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи позбавила позивача права на захист своїх інтересів, що ставить під сумнів її неупередженість. Також, суддею Євстигнеєвою Н.М., порушено право позивача на змагальність судового процесу, в подальшому вказане призведе, до стягнення з Макєєва П.В, боргу, якого по своїй суті не існує.
Відповідно до ч. 3ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч.2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Виходячи із доводів позивача, в обґрунтування заявленою заяви про відвід судді заявник зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями суду, пов'язаними з відмовою в задоволенні клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з цим, частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінюючи доводи адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни, суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов'язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
У своїй заяві про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. адвокатом Матвєєвою Т.С. не наведено жодної підстави відповідно до норм ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
У поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, фактично не погоджується з керуванням ходу судового засідання та в обґрунтування наявності підстав для відводу судді зазначає обставини, що не відповідають дійсності.
Згідно частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об'єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.
За таких обставин правові підстави для відводу судді у даній справі відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді та відмову в її задоволенні.
Керуючись статтями 38, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заявлений адвокатом Фізичної особи-підприємця Макєєва Павла Васильовича, Матвєєвою Тетяною Сергіївною відвід судді Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/6612/23 - визнати необґрунтованим.
В задоволенні заяви про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/6612/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили - 19.03.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.М. Євстигнеєва