06 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 674/975/23
Провадження № 22-ц/4820/612/24
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.
за участю заявника ОСОБА_1 , його представника адвоката Алексєєвої М.А., заінтересованої особи ОСОБА_2 , адвоката Мутаса В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №674/975/23 за апеляційними скаргами адвоката Мутаса Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 січня 2024 року (суддя Посунько Г.А., присяжні ОСОБА_4 , Побережна В.Д., повне судове рішення складено 18 січня 2024 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Смотрицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в особі Органу опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційних скарг і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вказував, що його падчерка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи А з дитинства, у неї важка розумова відсталість з поведінковими розладами, а тому потребує постійного стороннього догляду. Заявник зазначає, що він є внутрішньопереміщеною особою, тривалий час проживав з матір'ю падчерки ОСОБА_2 в цивільному шлюбі, який 12.04.2023 зареєстрований в органах РАЦСу. ОСОБА_1 посилається на те, що він опікується падчеркою та доглядає за нею, адже хвороба падчерки пов'язана з психічними розладами, вона дуже погано говорить, не вміє писати та читати, не усвідомлює своїх дій, не виконує елементарні гігієнічні процедури, потребує постійного стороннього догляду і нагляду. Та органом опіки та піклування виконавчого комітету Смотрицької селищної ради визнано доцільним призначення заявника опікуном над падчеркою ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном недієздатної падчерки ОСОБА_3 .
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2023 року призначено амбулаторну судову-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_3 , провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року поновлено провадження в цивільній справі.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_3 недієздатною - два роки з дня набрання цим рішенням законної сили. В задоволенні вимог ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатною падчеркою ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з цим рішенням суду в частині відмови в задоволенні призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , адвокат Мутас В.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі адвоката Мутаса В.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , зазначено про не врахування судом тієї обставини, що ніхто, крім ОСОБА_1 , не звертався ні в органи опіки і піклування, ні в суд з заявами про призначення їх опікунами ОСОБА_3 , яка судом визнана недієздатною. Відмовляючи заявнику в призначенні його опікуном, суд фактично залишив недієздатну ОСОБА_3 без опіки. Також помилковим є посилання суду на те, що орган опіки та піклування прийняв рішення про доцільність призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 передчасно не врахувавши, що заявник лише з 16.04.2023 увійшов в сім'ю ОСОБА_5 . Проте, на думку апелянта, суд не звернув увагу, що з часу винесення опікунською радою рішення до часу ухвалення рішення судом пройшов тривалий час - більше 9 місяців і за цей час орган опіки та піклування не змінив свого рішення, а навпаки - підтримав його в судовому засіданні. Адвокат вважає, що відмова суду в призначені ОСОБА_1 опікуном не ґрунтується на діючому законодавстві, адже заявник є членом сім'ї ОСОБА_5 , приходиться чоловіком матері недієздатної ОСОБА_3 , є глибоко віруюча людина, позитивно характеризується, не має шкідливих звичок і має всі підстави бути опікуном недієздатної ОСОБА_3 .
Тому, адвокат Мутас В.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення вимоги заявника.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що крім нього, ніхто не звертався ні до органу опіки і піклування, ні до суду з заявою про призначення опікуном ОСОБА_3 , яка судом визнана недієздатною. Заявник зазначає, що він суду пояснював, що 12.04.2023 зареєстрував шлюб з матір'ю недієздатної ОСОБА_3 . ОСОБА_2 і так як вони люди віруючі, є членами церкви Християн віри Євангельської, тому разом почали проживати лише після вінчання в церкві 16.04.2023. Апелянт вказує, що ще до шлюбу з ОСОБА_2 він трудився в домі милосердя алко-наркозалежних громадян, є внутрішньопереміщеною особою, являється волонтером - наставником, про що є характеристика пастиря церкви та керівника центру реабілітації, тому для нього виконання обов'язків опікуна не є чимось новим та незвичайним. Також, апелянт зауважує, що його дружина працює в філії «Птахофабрика «Авіс» ПАТ «Агрохолдинг Авангард», тоді як сам заявник не працює, займається домашнім господарством та доглядає за падчеркою, не має шкідливих звичок та може бути опікуном недієздатної ОСОБА_3 .
На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови щодо призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити його вимогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що вона з ОСОБА_1 проживають однією сім'єю після вінчання, є віруючими прихожанами однієї церкви. Апелянтка також зазначає, що ОСОБА_1 є внутрішньопереміщеною особою, у нього нема власного житла; до шлюбу з нею він проживав в Центрі реабілітації нарко - та алкозалежних осіб, де працював волонтером-наставником. Апелянтка зауважує, що чоловік у всьому їй допомагає і разом на сімейній нараді вирішили, що саме він буде опікуном доньки, а вона буде працювати на птахофабриці. За час, що вони проживають разом, ОСОБА_1 опікується ОСОБА_3 зважаючи, що це нелегка робота, але саме він її виконує. І, як вказує ОСОБА_2 , її донька прив'язана до ОСОБА_1 та між ними склались хороші стосунки, а відмова суду в призначені ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 не ґрунтується на діючому законодавстві.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги ОСОБА_1 .
Відзиви на апеляційні скарги від учасників справи до апеляційного суду не надходили.
ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_6 , заінтересована особа ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 підтримали апеляційні скарги з підстав у них наведених та просять їх задовольнити.
Представник виконавчого комітету Смотрицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, як Орган опіки та піклування до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки, як вбачається із доводів апеляційних скарг, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокат Мутас В.В. оскаржують судове рішення в частині відмови щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , тому апеляційним судом не переглядається судове рішення в частині задоволених вимог ОСОБА_1 . Адже, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Рішенням Дунаєвецького районного суду від 18 січня 2024 року у цій справі №674/975/23 визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення в цій частині не оскаржено та набрало законної сили.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на психічне захворювання - важку розумову відсталість з поведінковими розладами, являється інвалідом з дитинства І-А групи (довічно), потребує стороннього догляду та нагляду, що підтверджується довідкою №569 КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» та довідкою до Акту огляду МСЕК від 28.03.2012 (а.с.10, 11).
Відповідно до довідок управління соціального захисту населення Дунаєвецьке відділення РУСЗН від 11.10.2023 слідує, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Кам'янець - Подільському РУСЗН і отримує допомогу по догляду за інвалідом 1 або 11 групи у період з травня 2023 по жовтень 2023 та отримує компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку у період з травня 2023 по жовтень 2023 (а.с.70-71).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.04.2023 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.04.2023 (а.с.16).
Рішенням Смотрицької селищної ради №354 від 27.04.2023 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над падчеркою ОСОБА_3 (а.с.13, 14).
26 жовтня 2023 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшло подання опікунської ради виконавчого комітету Смотрицької селищної ради від 26.07.2023, за яким опікунська рада вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над падчеркою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.73).
Відмову в задоволенні заяви про призначення опікуном недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 суд першої інстанції мотивував недоведеністю підстав для призначення опікуном саме заявника.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають норма матеріального та процесуального права.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина 1 статті 300 ЦПК України).
Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).
Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
При призначенні опікуна важливі та обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України.
Встановивши усі обставини справи та оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представниками докази, а саме копії: довідки про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи від 15.08.2022; свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; довідки №569 КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня»; довідки до Акту огляду МСЕК від 28.03.2012; довідки Смотрицької селищної ради від 20.06.2023; рішення Смотрицької селищної ради №34 від 27.04.2023; висновку опікунської ради від 26.04.2023; довідки про склад сім'ї №2051 від 20.06.2023; свідоцтва про шлюб від 12.04.2023, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що подання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Смотрицької селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною падчеркою ОСОБА_3 має для суду лише рекомендаційний характер та не містить належної мотивації: не зазначено, чому саме вітчима недієздатної ОСОБА_3 ОСОБА_1 , який ввійшов у сім'ю недієздатної лише 16 квітня 2023 року, доцільно призначити опікуном, а не іншу особу, зокрема, матір ОСОБА_2 . І за таких обставин районний суд не знайшов підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном над недієздатною падчеркою ОСОБА_3 .
Оцінюючи доводи апеляційних скарг щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатної ОСОБА_3 , колегія суддів знаходить їх безпідставними, адже при постановленні зазначеного рішення в оскаржуваній частині, районний суд керувався відповідними нормами матеріального права, що регулюють питання призначення опікуна. І слід зазначити, що навіть станом на час звернення до суду ОСОБА_1 із відповідною заявою саме ОСОБА_2 по жовтень 2023 року перебувала на обліку в Кам'янець - Подільському РУСЗН та отримувала допомогу по догляду за інвалідом 1 групи і компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи (а.с. 70-71). Доказів на спростування зазначеного апелянтами суду не надано і голослівним є посилання останніх на те, що саме ОСОБА_1 з 16.04.2023 здійснює постійний догляд за недієздатною ОСОБА_3 , матір якої ОСОБА_2 працевлаштована.
Доводи апеляційних скарг про те, що орган опіки та піклування погодив кандидатуру заявника про його призначення опікуном над недієздатною та з часу винесення такого рішення пройшло більше дев'яти місяців і за цей час орган опіки та піклування не змінив свого рішення не заслуговують на увагу, оскільки належної мотивації в призначенні саме заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_3 органом опіки та піклування надано не було, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що між ОСОБА_1 та недієздатною ОСОБА_3 склалися особисті приязні взаємини, що забезпечать саме належний догляд підопічній, враховуючи догляд, що здійснювався її матір'ю та, крім того, враховуючи, що заявник і недієздатна є різностатевими людьми.
Відхиляються апеляційним судом посилання апелянтів на те, що відмовивши ОСОБА_1 в призначенні його опікуном над падчеркою, районний суд фактично залишив недієздатну ОСОБА_3 без опіки, адже з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка є заінтересованою особою у цій справі, з 03.06.1994 по АДРЕСА_1 і яка здійснює догляд за повнолітньою недієздатною донькою.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Доводи апеляційних скарг зводяться до суб'єктивного тлумачення обставин справи, переоцінки доказів, які були предметом судового розгляду і яким суд надав правильну правову оцінку, а тому не слугують підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційні скарги адвоката Мутаса Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 січня 2024 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 березня 2024 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай