18 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/31997/23
Провадження № 33/4820/173/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Савчук Н.С.
захисника Кравчука Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчука Р.В. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до постанови суду, 23 листопада 2023 року, о 09 год. 31 хв., ОСОБА_1 в м. Хмельницький по вул. Свободи, 3/1, керував транспортним засобом Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме тремтіння рук, почервоніння очей. На місці зупинки транспортного засобу водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер тест № 2514, результати огляду 0,36‰. Водій не погодився з результатами огляду, про те від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер у лікаря-нарколога в с. Скаржинці КНП «ХОЗзНПД» ХОР відмовився, що підтверджується висновком №1610 від 23.11.2023. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Кравчук Р.В. в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції, адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що 26 січня 2024 року судом першої інстанції не було оголошено ні короткого ні повного тексту постанови. Постанову апелянт отримав в приміщенні суду першої інстанції лише 29.01.2024.
Захисник вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №254383 було складено працівниками поліції 27 листопада 2023 року, після спливу 4 днів, тобто складений з порушенням норм КУпАП, у зв'язку із чим він є недопустимим доказом.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять абсолютно протилежні висновки, з одного боку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з іншого - пройшов огляд за допомогою приладу Драгер тест №2514, результати огляду 0,36‰. При цьому, незгода з результатом не може трактуватися як відмова від проходження огляду.
Наголошує, що в даному випадку водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак не погодився з його результатом, тому його дії не можуть кваліфікуватися за п.2.5 ПДР, а за певних умов можлива кваліфікація порушення за п.2.9 а ПДР.
Вказує, що довідка про стан сп'яніння №1611 від 23.11.2023 видана лікарем наркологом КНП Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги Хмельницької обласної ради є недійсною, а отже недопустимим доказом у даній справі, оскільки складена з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини неявки не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.
У судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кравчук Р.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , оскільки співробітниками поліції у протоколі невірно викладено фабулу правопорушення, адже ОСОБА_1 у медичному закладі не відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, а таки здав кров в присутності працівників поліції.
Заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно фонограми судового процесу (судового засідання), апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 26 січня 2024 року без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кравчука Р.В.
Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції копію оскаржуваної постанови не було надіслано ні особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні його захиснику Кравчуку Р.В. Згідно пояснень наведених в апеляційній скарзі, адвокат Кравчук Р.В. отримав копію зазначеної постанови лише 29.01.2024 у приміщенні Хмельницького міськрайонного суду
Згідно штампу Хмельницького міськрайонного суду, апеляційну скаргу останній направив 07 лютого 2024 року, тоді як останнім днем строку є 05 лютого 2024, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, апеляційна скарга надійшла до Хмельницького апеляційного суду 12.02.2024.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За таких обставин, причини, на які вказує апелянт, за яких було пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою є поважними, пропуск строку є незначним, а тому з метою забезпечення права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
Щодо розгляду справи по суті, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі захисник Кравчук Р.В. наполягає на тому, що в даному випадку водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак не погодився з його результатом, тому його дії не можуть кваліфікуватися за п.2.5 ПДР, а за певних умов можлива кваліфікація порушення за п.2.9 а ПДР.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що 23 листопада 2023 року, о 09 год. 31 хв., ОСОБА_1 м. Хмельницький по вул. Свободи, 3/1, керував транспортним засобом Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер тест № 2514, результати огляду 0,36‰, однак не погодився з результатами огляду, у зв'язку з чим огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, про те від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер у лікаря-нарколога в с. Скаржинці КНП «ХОЗзНПД» ХОР відмовився, що підтверджується висновком № 1610 від 23.11.2023. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Факт керування транспортним засобом 23.11.2023 ОСОБА_1 не оскаржується.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів: : протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 254383 від 27.11.2023, роздруківкою приладу Драгер, згідно якої результати огляду 0,36 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що водій не згоден із результатом огляду, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.11.2023, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1610 від 23.11.2023.
Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Посилання апелянта на те, що дії ОСОБА_1 не можуть кваліфікуватися за п.2.5 ПДР, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
Так, з відеозапису вбачається, що працівник поліції зупиняє транспортний засіб з підстав порушення водієм правил дорожнього руху, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . В ході спілкування із водієм, поліцейським було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме тремтіння рук та почервоніння очей, у зв'язку з чим поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 проходить огляд за допомогою приладу Драгер тест № 2514, результат огляду 0,36‰. Водій не погодився з результатами огляду, тому був направлений на огляд у заклад охорони здоров'я, де від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер у лікаря-нарколога в с. Скаржинці КНП «ХОЗзНПД» ХОР відмовився, поліцейським було роз'яснено, що водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, і якщо водій відмовляється від огляду, це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан такого сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 за самозверненням здав кров для проходження огляду на стан сп'яніння.
Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про явку до підрозділу поліції на 27.11.2023 для складання протоколу, та 27.11.2023 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5. ПДР в його присутності, який ознайомився із протоколом, що підтверджується його підписом (а/с 1) та надав пояснення на окремому аркуші.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівники поліції при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 та при огляді на стан сп'яніння діяли в межах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, начальник СРППВ ВнП№ 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Лучко Я.В. у суді першої інстанції пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за порушення п. 2.5 ПДР України, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, а в медичному закладі відмовився проходити обстеження на приладі Драгер. В подальшому, самостійно звернувся до лікаря-нарколога для проходження огляду. Лікар повідомила, що не може видати довідку з результатами проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 звертався самостійно. Результатів проходження огляду, на час складання протоколу у них не було, тому протокол складено за відмову від проходження огляду.
Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1610 від 23.11.2023, наданого КНП Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги довідку №1611 від 23.11.2023, видану лікарем наркологом КНП Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги Хмельницької обласної ради, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд розцінює критично, оскільки суд першої інстанції послався на цю довідку на спростування доводів водія, що він був тверезий. Тим самим місцевим судом було надано оцінку всім доказам, що містяться у матеріалах справи, чим реалізовано принцип повноти, всебічності та об'єктивності дослідження доказів.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками поліції строку складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не тягнуть за собою закриття адміністративного провадження за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки порушення строку складання протоколу не тягне його недійсність або недопустимість як доказу та не є істотним порушенням норм КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, який не погодився з результатами проведеного поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння та відмовився від такого огляду у медичній установі, що підтверджується матеріалами справи.
Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчука Р.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 294 КУпАП, -
Клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчука Р.В. задовольнити.
Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Кравчуку Р.В. строк оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчука Р.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя