Справа № 607/11314/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/817/248/24 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
18 березня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу № 607/11314/23 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року (ухвалене суддею Дзюбичем В.Л., дата складення повного тексту не зазначено) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди,
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-Гарант») про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 13 лютого 2023 року о 17 год. 00 хв. з вини ОСОБА_3 в м.Тернопіль, по вул.Торговиця відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено його транспортний засіб «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до висновку експерта №45/4/23 від 01 травня 2023 року, складеного судовим експертом Мазуром М.С., вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 після ДТП, яке мало місце 17 лютого 2023 року, станом на час ДТП, при зовнішньому візуальному обстеженні ймовірно становить 121402.79 грн. Разом з тим, 15 травня 2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 71901.24 грн. Таким чином, невідшкодованою залишилася сума матеріального збитку у розмірі 49501.55 грн.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_2 просив суд стягнути із відповідача на його користь 47940.81 грн страхового відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 4800.00 грн сплачених за проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто із ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 47940.81 грн страхового відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 4800 грн сплачених за проведення судової автотоварознавчої експертизи та 1039.67 грн сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» Боднар О.П. подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання вимог ст.ст.22, 29 та 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до суб'єкта оціночної діяльності - оцінювача ОСОБА_4 з метою визначення вартості матеріального збитку, якого 13 лютого 2023 року зазнав власник пошкодженого транспортного засобу.
Зазначає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» вчасно, в 10-ти денний термін, передбачений ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», направило свого представника для огляду пошкодженого автомобіля, що підтверджується протоколом огляду, а тому здійснило розрахунок страхового відшкодування на суму 71901.24 грн. в порядку, передбаченому законом на підставі Звіту № 50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, який складено суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_4 .
На думку апелянта, висновок експерта №45/4/23 від 01 травня 2023 року, складений судовим експертом Мазуром М.С., не слід брати до уваги, оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» сумлінно виконало своє страхове зобов'язання.
Отже, враховуючи, що відповідач виконав свій обов'язок, передбачений ст.34 вказаного Закону, у відповідача відсутнє зобов'язання перед позивачем зі сплати страхового відшкодування на підставі висновків, зроблених на замовлення позивача.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, адже обов'язок страховика сплатити страхове відшкодування на підставі висновку експерта, зробленого на замовлення позивача та, відповідно, обов'язок страховика відшкодувати позивачу вартість такої експертизи, виникає лише в тому випадку, якщо страховик протягом десяти робочих днів з моменту отримання від позивача повідомлення про ДТП не направить аварійного комісара, експерта або свого представника на огляд пошкодженого майна. Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, необхідних для самостійного визначення позивачем розміру завданої йому шкоди.
У зв'язку з наведеним ТДВ СК «Альфа-Гарант» просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників у справі до суду не надходив.
За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року у справі №607/2825/23 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього штраф в дохід держави в сумі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «13 лютого 2023 року о 17 год. 00 хвилин, ОСОБА_3 , в м.Тернопіль, по вул.Торговиця, керуючи транспортним засобом марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який за інерцією зіткнувся з автомобілем марки «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який стояв попереду, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п.2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України» (а.с.7).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208854801 від 04 травня 2022 року, згідно якого страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 260000 грн; за шкоду заподіяну майну 130000 грн; розмір франшизи 0 грн. Строк дії полісу з 05 травня 2022 року по 04 травня 2023 року. (а.с.6).
20 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.44-45).
20 лютого 2023 року ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» подано заяву про страхове відшкодування (а.с.46).
23 лютого 2023 року представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2 , що стверджується протоколом технічного огляду транспортного засобу (а.с.47-48).
Згідно Звіту №50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, наданого відповідачем, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу CITROEN C5 державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 23 лютого 2023 року складає 81030.53 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали) та 71901.24 грн вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ.
З ремонтної калькуляції №50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, наданої ТДВ СК «Альфа-Гарант» слідує, що вартість ремонту (з врахуванням фізичного зносу 0.642) становить 81030.53 грн.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування за договором страхування №208854801 від 04 травня 2023 року, ТДВ СК «Альфа-Гарант» визначено, що матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу CITROEN C5 державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті пошкодження при ДТП склав 71 901.24 грн (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу деталей, що замінюються (а.с.56).
ТДВ СК «Альфа-Гарант» затверджено страховий акт №ЦВ/23/0858 від 15 травня 2023 року, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті потерпілому, на підставі полісу №208854801 від 04 травня 2022 року внаслідок пошкодження автомобіля CITROEN C5 державний номерний знак НОМЕР_1 , в дорожньо-транспортній пригоді 13 лютого 2023 року складає 71901.24 грн (а.с.57).
15 травня 2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» відшкодовано ОСОБА_2 71901.24 грн.
З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CITROEN C5, державний номерний знак НОМЕР_1 , на замовлення ОСОБА_2 незалежним судовим експертом Мазуром М.С. проведено автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи судового експерта Мазура М.С. №45/4/23 від 01 травня 2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 , після ДТП, яке мало місце 17 лютого 2023 року, станом на час ДТП, при зовнішньому візуальному обстеженні ймовірно становить 121402.79 грн.
18 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із претензією про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якій просив здійснити страхове відшкодування в розмірі 121402.79 грн, який визначено висновком автотоварознавчої експертизи судового експерта Мазура М.С. №45/4/23 від 01 травня 2023 року.
05 червня 2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» надіслало ОСОБА_2 відповідь про відмову, оскільки згідно звіту №50-D/12/10 від 11 травня 2023 року вартість матеріального збитку складає 81030.53 грн (а.с.24).
Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції експерт ОСОБА_6 суду пояснив, що при проведенні експертизи ним були зафіксовані усі пошкодження, які були виявлені на момент огляду. В акті огляду, який був здійснений уповноваженою особою ТДВ СК «Альфа-Гарант», підрахунок завданого матеріального збитку проводив оцінювач, який не може здійснювати оцінку. Натомість ним, при проведені експертизи, були виявлені скриті дефекти, які завдані автомобілю в результаті ДТП. З приводу дати скоєння ДТП, яка зазначена у висновку (17 лютого 2023 року) просив вірною вважати 13 лютого 2023 року, оскільки ним помилково було вказано 17 лютого 2023 року. В зв'язку із наведеним пояснив, що оскільки вірною датою ДТП є 13 лютого 2023 року, а тому ним проведено коригування суми матеріального збитку спричиненого власнику КТЗ «Сітроен» з урахуванням курсу валют станом на 13 лютого 2023 року, в зв'язку із чим вартість матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ «Сітроен» станом на 13 лютого 2023 року, становить 119842.05 грн.
Також експертом ОСОБА_6 подано письмовий скорегований розрахунок завданих матеріальних збитків з урахуванням курсу валют НБУ станом на 13 лютого 2023 року (а.с.80).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).
Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV).
Згідно із статтею 3 Закону 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону 1961-IV).
Відповідно до статті 9 Закону 1961-IV, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно із абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 33.3 статті 33 Закону 1961-IV передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно пунктів 34.2, 34.3 статті 34 Закону 1961-IV, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Пунктом 36.1. статті 36 Закону 1961-IV встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов'язковим.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Стаття 29 Закону 1961-IV передбачає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092).
Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року встановлено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р+ С м+ С сX (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно -відновлювальних робіт, грн; С м- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З- коефіцієнт фізичного зносу.
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу та ПДВ.
Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (з відповідним змінами).
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги тим, що він не погоджується із ТДВ СК «Альфа-Гарант» щодо визначення розміру страхового відшкодування у сумі 71901.24 грн, оскільки вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , після ДТП, яке мало місце 13 лютого 2023 року, становить 121402.79 грн.
ОСОБА_2 на підтвердження своїх позовних вимог посилався, зокрема, на:
- постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року у справі №607/2825/23;
- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208854801 від 04 травня 2022 року;
- висновок автотоварознавчої експертизи судового експерта Мазура М.С. №45/4/23 від 01 травня 2023 року.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що будь-яких доказів, які свідчать про погодження ТДВ СК «Альфа-Гарант» з ОСОБА_2 страхового відшкодування у загальній сумі 71901.24 грн, на підставі полісу №208854801 від 04 травня 2022 року, матеріали справи не містять.
Апеляційний суд зазначає, що згідно звіту №50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку складає 71901.24 грн, однак згідно висновку автотоварознавчої експертизи №45/4/23 від 01 травня 2023 року, складеного судовим експертом Мазуром М.С., з урахуванням виконаного експертом коригування, становить 119842.05 грн.
Отже, між сторонами наявний спір щодо розміру страхової виплати, оскільки позивач вважає, що розмір виплати є заменшеним.
Відповідно до частин першої-третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно частиною першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Долучений до матеріалів справи висновок експертизи №45/4/23 від 01 травня 2023 року, в якому експерт ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок, суд вважає належним та допустимим доказом у справі та таким, що одержаний у встановленому законом порядку. Будь-яких належних доказів, які б спростовували даний висновок експертизи, не надано, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для неприйняття такого доказу. При цьому у висновку судового експерта вартість матеріальної шкоди визначалася з урахуванням зносу транспортного засобу (коефіцієнт 0.7).
Аналізуючи звіт №50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, складений оцінювачем ОСОБА_4 , колегія суддів враховує, що оцінювач не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок.
Таким чином місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що страховик ТДВ СК «Альфа-Гарант» повинен здійснити відшкодування матеріального збитку, що встановлений висновком судового експерта ОСОБА_6 , у розмірі 119842.05 грн., який заподіяний ОСОБА_2 через пошкодження його автомобіля «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП 13 лютого 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 71901.24 грн, що на 47940.81 грн є меншим від матеріального збитку, заподіяного йому як власнику пошкодженого автомобіля, що встановлений вищевказаним висновком судового експерта.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування у сумі 47940.81 грн, що є різницею між фактичною вартістю матеріального збитку у сумі 119842.05 грн та вартістю матеріального збитку у сумі 71901.24 грн, які виплачені ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Доводи апелянта про те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило розрахунок страхового відшкодування на суму 71901.24 грн в порядку, передбаченому законом на підставі звіту № 50-D/12/10 від 11 травня 2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки висновком експертизи №45/4/23 від 01 травня 2023 року встановлено, що розмір матеріальльно збитку із врахуванням коефіцієнту зносу становить 119842.05 грн.
Твердження апелянта про те, що висновок експертизи №45/4/23 від 01 травня 2023 року не слід брати до уваги, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки експерт ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок.
Посилання апелянта на те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконав свій обов'язок, передбачений ст.34 Закону 1961-IV, а тому у страховика відсутнє зобов'язання перед ОСОБА_2 зі сплати страхового відшкодування, апеляційний суд не приймає, оскільки страховик виплатив лише 71901.24 грн замість 119842.05 грн.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, необхідних для самостійного визначення розміру завданої йому шкоди, колегія суддів відхиляє, оскільки між сторонами наявний спір щодо розміру страхової виплати та позивач вважає, що розмір здійсненої страховиком виплати є заменшеним.
Безпідставними є твердження апелянта про те, що клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи позивачем не заявлялося, оскільки учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Колегія суддів враховує посилання апелянта на правовий висновок КЦС в складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 760/500/16-ц, згідно якого позивач має довести вину страховика у невиплаті йому страхового відшкодування у належному розмірі.
У даній справі, яка переглядається апеляційним судом, достеменно встановлено, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» відмовляється виплачувати ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі, який визначений у висновку експертизи №45/4/23 від 01 травня 2023 року, а тому вказані дії свідчать про винну поведінку страховика.
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на позов, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Судові витрати, понесені сторонами у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - залишити в межах, ними понесених.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий О.З. Костів
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Храпак