Номер провадження: 33/813/505/24
Номер справи місцевого суду: 947/23506/23
Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В.
Доповідач Журавльов О. Г.
28.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі: секретаря судового засідання - Хангельдян К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника Ошаріна Д.С., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Ошаріна Д.С. на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 гривню.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Встановлено, що 10.07.2023 року біля 08:15 годин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 5А, під час виниклого конфлікту з приводу демонтажу огорожі у дворі, кинув камінь у трактор JCB 3CX, який проводив демонтаж огорожі, та розбив бокове скло трактору, чим вчинив дрібне хуліганство.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Ошарін Д.С. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять жодного доказу повідомлення ОСОБА_1 про призначення справи про адміністративне правопорушення до розгляду та про виклик у судове засідання. Зазначає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки немає складу правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника Ошаріна Д.С., прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 10.07.2023 року біля 08:15 годин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 5А, під час виниклого конфлікту з приводу демонтажу огорожі у дворі, кинув камінь у трактор JCB 3CX, який проводив демонтаж огорожі, та розбив бокове скло трактору, чим вчинив дрібне хуліганство.
Всупереч доводів апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №885309 від 20.07.2023 року, заявою ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відеозаписом наявним в матеріалах справи.
Доказів, які б спростовували встановлені обставини, ОСОБА_1 або його представником до суду апеляційної інстанції не надано.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції належним чином не сповістив ОСОБА_1 про розгляд справи, проте під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 в повній мірі були надані можливості для захисту своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, чим відновлено його право на участь в судовому розгляді, в тому числі, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник Ошарін Д.С. надали пояснення по суті адміністративного правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, слід зазначити наступне.
Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов'язкових елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року роз'яснено, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відсутня вказівка про суть правопорушення.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Матеріалами справи та наданими суду доказами доведено, що ОСОБА_1 10.07.2023 року, під час виниклого конфлікту, кинув камінь у трактор JCB 3CX та розбив бокове скло трактору, чим порушив громадський порядок, виявивши та показавши зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, до інших громадян та їх майна.
Отже, твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є безпідставними та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.
Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги, прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.
Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Ошаріна Д.С. - залишити без задоволення.
Постановусудді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов