Провадження № 2/522/765/24
Справа № 522/19934/23
19 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.
розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка в особі представника ОСОБА_3 09.10.2023 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина дитину-інваліда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі від всіх доходів та аліментів на утримання позивача у розмірі від всіх доходів, що в сукупності складає доходів відповідача, довічно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після розірвання шлюбу між сторонами, відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги для утримання неповнолітньої дитини-інваліді, а також позивача, яка вимушена самостійно здійснювати постійний догляд за дитиною та не має можливості працювати. Відповідач служить за контрактом у Збройних силах України та інших неповнолітніх дітей немає.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 29.11.2023.
У судовому засіданні 29.11.2023 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 було відкладено розгляд справи з метою сповіщення відповідача до 23.01.2024.
Ухвалою від 02.01.2024 було задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 23.01.2024 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 , який брав участь у засідання в режимі відеоконференції, було відкладено розгляд справи з метою належного сповіщення відповідача до 14.03.2024.
У судове засідання 14.03.2024 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивач ОСОБА_3 звернувся до суду 14.03.2024 з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 19 березня 2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/12469/18 від 28.09.2018 було розірвано шлюб між сторонами та визначено, що ОСОБА_4 після розірвання шлюбу залишитися проживати з матір'ю (а.с.7).
Згідно медичного висновку №542 про дитину-інваліда віком до 18 років виданий 29.09.2023 КП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради, ОСОБА_4 має захворювання (патологічний стан) - дитячий аутизм, що дає право на отримання допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років. Висновок дійсний до 15.01.2030, дата переогляду - 15.12.2029 (а.с.13).
Згідно довідки №428 КП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради від 02.10.2023, ОСОБА_4 має статус дитина-інвалід з 22.07.2016 та з 29.09.2023 потребує домашнього огляду, при цьому довідка дійсна до 29.09.2024 (а.с.14).
Згідно контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу, ОСОБА_2 на три роки з 10.12.2019 служить в Збройних Силах України (а.с.21-22).
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ч.8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Частинами першою та другою статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Відповідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Згідно ч.ч.1,5 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Частинами першою та другою статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідачем не доказано перебування на його утриманні інших утриманців, тому враховуючи вищевикладене, вимоги позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача на утримання сина до його повноліття.
Відповідно до ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.
Вимоги позивача про довічне утримання ОСОБА_4 є необґрунтованими, оскільки, по-перше, за правилами чинного законодавства аліменти стягуються до досягнення повноліття, в той час як правила ст. 198 СК України застосовуються щодо повнолітніх непрацездатних осіб. По-друге, висновок №542 про дитину-інваліда віком до 18 років виданий щодо ОСОБА_4 з зазначенням дати переогляді - 15.12.2029 та дійсність висновку встановлена до 15.01.2030. Довідку до акту огляду МСЕК, яка б засвідчувала довічність інвалідності сина сторін матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Як вказувалося вище, ОСОБА_4 потребує домашнього догляду, про що вказано у довідці №428 від 02.10.2023, яка дійсна до 29.09.2024.
У програмі реабілітації дитини-інваліда №618 КНП «Одеський психіатричний диспансер» вказано, що ОСОБА_4 має обмеження 1 ступеня до самообслуговування, до пересування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до навчання (а.с.15-16).
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, відповідач є працездатною особою, якій не протипоказана праця, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання позивачки ОСОБА_1 , яка здійснює догляд за сином, який має пені обмеження життєдіяльності через встановлений діагноз - дитячий аутизм.
Тож, виходячи з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, а саме про можливість стягнути аліменти на утримання позивачки, яка здійснює догляд за сином у розмірі 1/12 частки від доходів відповідача, що в сукупності з аліментами, що підлягають стягненню на сина, складає 1/3 частина доходів відповідача.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тож, виходячи з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи безумовний обов'язок батька дитини утримувати її до досягнення повноліття, враховуючи відсутність доказів неможливості батька сплачувати аліменти на позивачку, яка опікується над сином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 09.10.2023.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо витрат на правову допомогу.
05.10.2023 ОСОБА_1 уклала з Адвокатським бюро «Сокалюка» в особі керуючого Сокалюка В.П. договорі №261/23 про надання правової допомоги (а.с.25).
Згідно квитанції 05.10.2023 ОСОБА_1 оплатила правову допомогу у розмірі 10 000 грн (а.с.27).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі № 910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18.
Відповідачем не спростована співмірність послуг адвоката зі складністю проведеної ним роботи.
Тому, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 09 жовтня 2023 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_1 , яка доглядає за дитиною з інвалідністю у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 09 жовтня 2023 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 19 березня 2024 року.
Суддя: В.Я. Бондар