Справа № 522/715/24
Провадження № 2/522/2976/24
07 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
представника відповідача - адвоката Бибки Т. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна.
На обґрунтування позову в частині вимог про розірвання шлюбу позивач зазначила, що з 08 вересня 2000 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указує, що останнім часом сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, втрачено почуття любові між ними, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Зазначає, шо кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сімейне життя. Спільне господарство подружжям не ведеться із серпня 2023 року, фактично шлюбні відносини між сторонами припинено. Вважає збереження шлюбу неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
У подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2024 роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 и до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, виділено в самостійне провадження позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.01.2024 прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 проти розірвання шлюбу не заперечував, проте заперечував проти обставин, викладених позивачем у позовній заяві. Указує, що подання ОСОБА_1 позовної заяви про розірвання шлюбу виявилося для відповідача несподіваним, оскільки до 12.12.2023 вони проживали разом однією сім'єю, вели спільний побут та спільне господарство. Оскільки позивач ніде не працювала, саме відповідач займався фінансовим забезпеченням родини та здійснював повне утримання дитини. При цьому позивач мала повний доступ до сімейного бюджету та доходів відповідача, оскільки сторони мали спільний банківський рахунок. З кінця 2022 року за проханням позивача відповідач щомісяця перераховував на її банківський рахунок кошти в сумі 500 Євро, які позивач бажала мати для задоволення своїх особистих потреб. Відповідач указує, що фактично шлюбні та сімейні стосунки між сторонами у справі припинилися з 12.12.2023 та з цього моменту сторони почали проживати окремо, припинили ведення спільного господарства, не мають спільного бюджету. Вважає, що така ситуація виникла через поведінку та дії позивача, яка без погодження з ним, забрала дитину із квартири та вивезла її у невідомому напрямку, також забрала з квартири дитячі та свої особисті речі, документи і частину меблів. Крім того, відповідач посилалася на неправдивість тверджень позивача у позовній заяві про досягнення між сторонами згоди щодо визначення місця проживання дитини, та указує, що ним було подано до суду позовну заяву про визначення місця проживання дитини з ним.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва відмовлено.
Представник позивача - адвокат Єрмак О. В. подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - адвокат Бибка Т. Я. у судовому засіданні надала усні пояснення, аналогічні тим, що місяться у відзиві на позовну заяву. Зазнчила, що відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Заслухавши пояснення представника відповідача - адвоката Бибки Т. Я., дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 08 вересня 2000 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 408, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 08 вересня 2000 року.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 27.02.2017 у м. Гамбург.
Згідно зі статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася, подальше збереження шлюбу призведе до порушення інтересів сторін, тому наявні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору, слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 08 вересня 2000 року, актовий запис № 408 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 18.03.2024.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА