Справа № 521/18035/22
Номер провадження:1-кп/521/691/24
18 березня 2024 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представника власника майна ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання ТОВ «УЛФ-Фінанс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022163020000060 від 15.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України,
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження, судовий розгляд триває.
Від власника майна ТОВ «УЛФ-Фінанс» ОСОБА_11 до суду надійшло клопотання про скасування арешту майна, а саме на автомобіль марки «Hyundai Sonata» НОМЕР_4 д/н НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що 06.07.2022 року слідчим суддею Малиновського районного суду м.Одеси було задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на автомобіль марки «Hyundai Sonata» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Hyundai Sonata» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 . На момент вилучення вищевказаного автомобілю, на підставі Договору фінансового лізингу №13259/02/22-г від 10.02.2022 року, автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_13 , що підтверджується раніше зазначеним договором та актом прийому-передачі від 10.02.2022 року. Автомобіль марки «Hyundai Sonata» VIN № НОМЕР_3 д/н НОМЕР_1 є власністю ТОВ «УЛФ-Фінанс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року. Ухвалою суду від 08.12.2023 року було безоплатно передано автомобіль марки «Hyundai Sonata» VIN № НОМЕР_3 д/н НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року на відповідальне зберігання законному власнику ТОВ «УЛФ-Фінанс». Крім того зазначає, що арешт на вказаний автомобіль було накладено 06.07.2022 року відповідно до ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси , тобто даний вид заходу забезпечення кримінального провадження триває досить тривалий час. Хоча формально, підозрювані й пересувалися на вищевказаному автомобілі та перебували в ньому у момент їх затримання та під час огляду автомобіля були виявлені та вилучені усі предмети які визнані речовими доказами, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а із автомобілем не проводилися та не будуть проводитися інші слідчі дії, на даний час не призначено жодної судової експертизи, тому безпосередньо вищевказаний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ не використовуються як доказ у кримінальному провадженні, а наслідки зняття з нього арешту ніяк не вплинуть на доведення вини підозрюваних під час судового розгляду та виключає настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, у зв'язку з вищевикладеним просить скасувати арешт на автомобіль марки «Hyundai Sonata» VIN № НОМЕР_3 д/н НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року та безплатно повернути його власнику ТОВ «УЛФ-Фінанс».
Представник власника майна ОСОБА_11 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначивши, що арешт майна завдає шкоди його власнику та перешкоджає його господарської діяльності.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти скасування арешту майна, зазначивши, що вказаний автомобіль є предметом злочину, оскільки в ньому було вчинено кримінальне правопорушення, слідчим суддею на нього було накладено арешт, автомобіль було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та може стати предметом дослідження в судовому засіданні.
Захисники та обвипнувачені клопотання підтримали, просили задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суть клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Дія заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Так, при вирішенні питання про скасування арешту, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.07.2022 року було задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на автомобіль марки «Hyundai Sonata» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Hyundai Sonata» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Згідно договору купівлі-продажу автомобіля, акту прийому-передачі від 10.02.2022 року автомобіль марки «Hyundai Sonata» VIN № НОМЕР_3 д/н НОМЕР_1 є власністю ТОВ «УЛФ-Фінанс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року. Згідно договору фінансового лізингу №13259/02/22-г від 10.02.2022 року автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_13 .
Відповідно до ухвали слідчого судді застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, застосовано з метою збереження та дослідженні речових доказів.
Відповідно до положень статті першої Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Обтяження відповідного майна арештом становить втручання держави у право на мирне володіння майном у значенні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу. Таке втручання має відбуватись із чітким, послідовним дотриманням вимог національного закону та забезпеченням гарантій захисту основоположних прав особи, має бути законним та пропорційним.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Судом враховується, що власник майна не є стороною у кримінальному провадженні, відповідно до обвинувального акту не причетний до злочину, у якому обвинувачуються обвинувачені та як власник майна має обмеження у зв'язку з арештом його майна.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, невиправдане втручання та обмеження будь-якого із зазначених елементів, які становлять зміст права власності, призведе до свавільного порушення захищеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на мирне володіння своїм майном.
Крім того ТОВ «УЛФ-Фінанс» здійснює реальну господарську діяльність, з якої сплачує обов'язкові соціальні платежі та податки. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням права користування майном, негативно впливає на господарську діяльність товариства, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов'язань. Арешт майна, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, не може перешкоджати здійсненню нормальної господарської діяльності юридичної особи, майно якої арештовано, а відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений, вказане майно є речовим доказом, яке може бути досліджено під час судового розгляду, зокрема не в повному обсязі здійснено дослідження доказів сторони обвинувачення, тому суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, необхідність в забороні користування власника своїм майном відпала, а тому відпала необхідність в застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеса від 06.07.2023 року, як заходу забезпечення кримінального провадження, в частині користування цим майном, оскільки остаточне рішення у кримінальному провадженні не прийняте та з метою використання арештованого майна як доказу, накладений арешт майна у кримінальному провадженні в частині заборони розпорядження цим майном слід залишити, що є тимчасовим заходом на період судового розгляду кримінального провадження. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372 КПК України, суддя-
Клопотання представника ТОВ «УЛФ-Фінанс» ОСОБА_11 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року, на автомобіль марки «Hyundai Sonata» VIN № НОМЕР_3 д/н НОМЕР_1 , ключ від вказаного автомобілю та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії НОМЕР_2 від 10.02.2022 року, який належить власнику ТОВ «УЛФ-Фінанс» в частині заборони користування власнику майном.
Арешт вказаного майна в частині заборони розпорядження цим майном - залишити без змін.
У іншій частині клопотання відмовити.
Виконання ухвали доручити прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1