Справа № 521/990/24
Номер провадження:1-кп/521/1243/24
19 березня 2024 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023163470000719 від 27.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження, судовий розгляд триває, судом здійснюється дослідження доказів.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 без визначення розміру застави, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися.
Потерпіла не висловила свого ставлення до клопотання.
Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на зменшення наведених ризиків, оскільки потерпіла та свідки вже допитані, обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, має постійне місце проживання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілої суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Під час розгляду клопотання оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. За цих обстави суд відхіляє посилання захисників на відсутність ризиків.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачуються у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, а тому обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачений раніше неодноразово судимий, відомостей про наявність міцних соціальних зв'язків суду не надано. Хоча обвинувачений працював до затримання, має постійне місце проживання але їх наявність у обвинуваченого не може виключити ризику його ухилення, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, може вчинити інший злочин.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного зходу. Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав визначення розміру застави обвинваченому.
Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого без визначення розміру застави, що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йомуобвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Керуючись ст.ст. 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб до 17 травня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1