79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" березня 2024 р. Справа №907/227/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Б. Малех,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 29.12.2023 року (вх. № 01-05/35/24 від 03.01.2024 року)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року (суддя Л.І. Пригара; повний текст рішення складено 14.12.2023 року)
у справі № 907/227/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” (надалі ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал”)
до відповідача: ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила анкетні дані на ОСОБА_1
про стягнення 95016,92 грн, в тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками,
Короткий зміст позовних вимог
23.03.2023 року ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила анкетні дані на ОСОБА_1 , про стягнення 95016,92 грн, з яких 92314,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2702,44 грн - заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору №011/98262/555926 від 25.04.2019 року щодо повернення кредитних коштів, в результаті чого утворилась заборгованість у заявленому розмірі, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у справі №907/227/23 повністю задоволено позов ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал”. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” суму 95016,92 грн, в тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками, а також 2684,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 25.04.2019 року між АТ “Райффайзен Банк Аваль” (банк), ПрАТ “СК “УНІКА Життя” (страховиком) та ФОП Шалатою Василиною Іванівною, яка в подальшому змінила анкетні дані на ОСОБА_1 , (клієнт, страхувальник) було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/98262/555926. Максимальний ліміт кредиту за Договором складає 250000,00 грн. На дату укладення Договору поточний ліміт кредиту складає 75000,00 грн. На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, на підставі письмової заяви клієнта, банком було надано клієнту грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами Кредитного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку відповідача. Водночас відповідач, у порушення договірних вимог, своєчасно та в повному обсязі не здійснював внесення щомісячних обов'язкових платежів, унаслідок чого утворилась заборгованість перед банком у розмірі 95016,92 грн, в тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками. В подальшому, 24.12.2020 між АТ “Райффайзен Банк Аваль” (первісний кредитор) та ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-41. Суд констатував, що наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №20755 від 24.12.2020 на суму 1241000,00 грн підтверджується факт оплати позивачем, як новим кредитором, вартості права вимоги за Договором відступлення права вимоги №114/2-41 від 24.12.2020. В копії витягу з реєстру боржників №114/2-41 від 29.12.2020 міститься посилання на Кредитний договір №011/98262/555926 від 25.04.2019, за яким у відповідача рахується заборгованість перед позикодавцем у розмірі 95016,92 грн, у тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками. 11.10.2022 позивач надіслав відповідачу досудову вимогу №В3166 від 06.10.2022, в якій наголосив на обов'язку останнього щодо негайного повернення ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал”, до якого перейшло право вимоги за Договором №011/98262/555926 від 25.04.2019, кредиту та сплати відсотків за його користування у загальному розмірі 92314,48 грн. Відповідач означену вимогу залишив без відповіді та задоволення, не сплатив на користь позивача грошові кошти у вищевказаній сумі. Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав свого контррозрахунку позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 95016,92 грн, в тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками, є документально доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим в повному обсязі задовольнив позовні вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у справі №907/227/23. Просить скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, в тому числі у зв'язку зі спливом позовної давності. Зауважує, що в порушення вимог матеріального та процесуального права, позивач до позовної заяви додав документи складені англійською мовою без надання перекладу. Покликається на те, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Стверджує, що на спірні правовідносини не поширюються положення ст. 634 ЦК України. Звертає увагу на те, що позивач не надав доказів про видачу кредиту та отримання кредитних документів, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає, апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Зокрема, зазначає, що до позовної заяви додано достатньо доказів на підтвердження відступлення права вимоги та для встановлення факту наявності у Товариства права вимоги за кредитним договором №011/98262/555926. Щодо виписок за кредитним договором зазначає, що 03.05.2023 року Товариство надало суду належним чином завірені виписки, складені українською мовою, які є належними доказами на підтвердження видачі кредиту відповідачу. Також судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу у взаємозв'язку з іншими доказами. Покликається на те, що у даній справі виникнення заборгованості відповідача та її розмір підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по кредитному договору. Просить залишити без змін рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у справі №907/227/23, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №907/227/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: Н.М. Кравчук, І.Б. Малех.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: Н.М. Кравчук, І.Б. Малех) відкрито апеляційне провадження у справі № 907/227/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З'ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року про розгляд справи № 907/227/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 29.01.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача.
Також згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0600076580356 відповідачу 23.01.2024 року вручено ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року.
На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення у справі № 907/227/23, яке є предметом оскарження.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 25 квітня 2019 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (банк), ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" (страховик) та ОСОБА_2 (клієнт/стархувальник), яка в подальшому змінила анкетні дані на ОСОБА_1 , укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/98262/555926 (а.с. 13-17).
Відповідно до п. 1.1 договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі - кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, №260061001048 (1521118200), МФО 325570 (далі - рахунок), шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000,00 грн (далі - максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 75000,00 грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору (далі - дата початку кредитування) по 25.04.2021 року включно (далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором) (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору без укладання додаткових угод до договору, банк має право подовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяці за умови, якщо на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від продовження строку дії кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором; відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 договору. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода клієнта на продовження строку дії кредиту.
Відповідно до п. 1.4 договору кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв'язку з чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".
В пункті 2.1 договору визначено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п.п. 2.2 договору.
У відповідності до п. 2.2 договору для операцій зі здійснення клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використання спеціального платіжного засобу за рахунок кредиту (далі - операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів після такої операції (далі - пільговий період) розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0% річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачена клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі несплати клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно вищевказаних умов, пільговий період не застосовується та на суму заборгованості за кредитом внаслідок здійснених операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в пункті 2.1 договору.
Згідно з п. 2.3 договору нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При прострочені погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору.
За змістом п. 2.4 договору погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання банком коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на рахунок клієнта. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до п. 5.2 договору.
Клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям “погашення заборгованості” cторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банка, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору (п. 5.1. Договору).
У відповідності до п. 5.2 договору клієнт зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців.
Згідно з до п. 5.3 договору клієнт зобов'язується зараховувати на рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, сума якого збільшена на суму невнесених клієнтом щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців на суму непогашеного недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в Договорі банківського рахунку).
В пункті 5.5 договору визначено, що підписанням договору клієнт доручає банку здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості клієнта перед банком за договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом, в тому числі в розмірі сум страхового відшкодування, отриманих клієнтом за договорами страхування, укладеними відповідно до статті 4 договору шляхом здійснення договірного списання коштів клієнта в будь-якій валюті, що знаходяться на будь-якому із його рахунків в АТ «Райффайзен Банк Аваль», реквізити яких визначаються банком самостійно, в тому числі, але не обмежуючись зазначеним: з рахунку, вказаного в пункті 1.1 договору (у тому числі за рахунок кредиту), на користь банка. Таке договірне списання може здійснюватись банком на підставі договору будь-яку кількість разів до повного виконання грошових зобов'язань клієнта перед банком за договором, або з моменту настання строку виконання зобов'язань (включно) і в сумі, яка дорівнює сумі відповідних зобов'язань клієнта за договором. Клієнт зобов'язується забезпечити наявність необхідної суми коштів на своїх рахунках у банка. Отримувачем коштів при вищезазначеному договірному списанні є банк. У разі відсутності або недостатності у клієнта коштів в необхідній валюті для погашення заборгованості, клієнт надає банку право списання коштів з рахунку та будь-яких рахунків клієнта в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в інших валютах. Списання здійснюється банком в розмірі, еквівалентному сумі зобов'язань клієнта з врахуванням витрат та комісій, пов'язаних з продажем іноземної валюти. Клієнт також доручає банку здійснити від імені клієнта продаж списаних коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним банком курсом, який не може відхилятися від офіційного курсу НБУ за попередній банківський день більше ніж на 10%) та направити кошти на погашення заборгованості клієнта. Неоскарження клієнтом в строки, передбачені для оскарження операцій по відповідних рахунках, операцій за рахунками, зазначеними в цьому пункті, щодо сплати зазначених в договорі платежів, вважається згодою клієнта із сумою таких платежів.
Відповідно до п. 11.1 договору, банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином на умовах договору.
Згідно з п. 11.2 договору, у разі відступлення прав вимоги за договором, новий кредитор набуває усі права та обов'язки банку за договором, що стосуються умов кредитування, в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок.
В пункті 11.3 договору визначено, що банк повідомляє клієнта про факт відступлення права вимоги шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою клієнта, зазначеною в договорі або повідомленою банку клієнтом в порядку, визначеному договором. Обов'язок банку щодо повідомлення клієнта про відступлення вважається належно виконаним за наявності відмітки (квитанції) поштового відділення про направлення відповідного повідомлення за останньою відомою банку згідно умов договору адресою клієнта.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором. Укладання договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених договором спеціальних умов кредитування (п. 13.2 договору).
В Додатку №1 до договору № 011/98262/555926 від 25.04.2019 року сторони узгодили перелік операцій та послуги, що можуть здійснюватися із використанням кредитної картки, а також їх тарифи (а.с.17).
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, на підставі заяви клієнта, банком надано відповідачу кредит в обсязі та у строк, визначений умовами договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку за договором № 011/98262/555926 від 25.04.2019 року (а.с. 68-97).
Як вбачається із виписки по рахунку № НОМЕР_1 , складеної українською мовою, яку позивач додав до заяви про усунення недоліків (вх.№02.3.1-02/3447/23 від 10.05.2023), також наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 011/98262/555926 від 25.04.2019 року, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, виникла заборгованість в сумі 95016,92 грн., в т.ч. 75000,00 грн. заборгованість за кредитом, 2702,44 грн. заборгованість за відсотками (а.с.24, 67-97).
24.12.2020 року між АТ “Райффайзен Банк Аваль” (первісний кредитор) та ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/2-41, відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною (а.с.32-35).
Згідно з п.п. 2.2, 2.3 договору №114/2-41 від 24.12.2020 року відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників. Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповiдно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників, становить 17832233,36 грн (з урахуванням пені). Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору №114/2-41 від 24.12.2020 року загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 1241000,00 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора № НОМЕР_2 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.
Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 7.1 договору №114/2-41 від 24.12.2020 року).
Відповідно до платіжного доручення №20755 від 24.12.2020 року на суму 1241000,00 грн позивач, як новий кредитор, оплатив вартість прав вимоги за договором №114/2-41 від 24.12.2020 року (а.с.37).
У Витязі з реєстру боржників №114/2-41 від 29.12.2020 року відображено кредитний договір №011/98262/555926 від 25.04.2019, за яким у відповідача рахується загальна заборгованість в сумі 95016,92 грн, з яких 92314,48 грн основна заборгованість по кредиту, 2702,44 грн заборгованість за відсотками, право вимоги якої набув позивач (а.с.36).
11.10.2022 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу №В3166 від 06.10.2022 року, в якій вимагав негайно повернути ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал”, до якого перейшло право вимоги за договором №011/98262/555926 від 25.04.2019 року, кредиту та сплати відсотків за його користування у загальному розмірі 95016,92 грн. (а.с.39-44).
Відповідач залишив вказану вимогу про сплату заборгованості без відповіді, заборгованість на користь позивача не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 638 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.04.2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль", як банк, ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя", як страховик, та ОСОБА_2 , як клієнт/стархувальник (змінені анкетні дані ОСОБА_1 ) уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/98262/555926, відповідно до якого банк надав клієнту кредит з максимальним лімітом 250000,00 грн (на дату укладення договору поточний ліміт кредиту - 75000,00 грн.).
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору №011/98262/555926 від 25.04.2019 року, на підставі заяви клієнта, банк надав ОСОБА_2 (змінені анкетні дані: ОСОБА_1 ) кредит в обсязі та у строк, визначений умовами договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов'язань щодо погашення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом в сумі 75000,00 грн.
Зазначені обставини встановлені судом з аналізу змісту банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 , складеної українською мовою та належно засвідченої, яку позивач додав до заяви про усунення недоліків (вх.№02.3.1-02/3447/23 від 10.05.2023), а також з розрахунку заборгованості.
Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог матеріального та процесуального права, позивач до позовної заяви додав документи складені англійською мовою без надання перекладу, оскільки ці недоліки позивач в подальшому усунув.
Згідно з статтями 1048, 1054 Цивільного кодексу України одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Також, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами виконання свого зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, у розмірі та в порядку, передбачених в п. 2.1 договору №011/98262/555926 від 25.04.2019 року.
Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованість відповідача за відсотками складає 2702,44 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Вище встановлено, що відповідно до договору відступлення права вимоги №114/2-41 від 24.12.2020 року первісний кредитор Банк передав (відступив) новому кредиторові ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” за плату права вимоги до боржника (відповідача) за кредитним договором №011/98262/555926 від 25.04.2019 року в сумі 95016,92 грн, з яких 92314,48 грн основна заборгованість по кредиту, 2702,44 грн заборгованість за відсотками.
З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом щодо надання документально підтвердженого власного розрахунку заборгованості за договором на противагу тому, який надано позивачем, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” та стягнув з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 95016,92 грн, у тому числі 92314,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 2702,44 грн заборгованості за відсотками.
Щодо твердження відповідача про наявність правових підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
В матеріалах даної господарської справи відсутні докази щодо звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності у цьому спорі, що виключає можливість розгляду відповідних вимог на стадії апеляційного перегляду оскарженого судового рішення.
Доводи скаржника (відповідача) про те, що рішення суду першої інстанції ухвалене без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та не спростовують висновків по суті спору, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у справі №907/227/23.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 8, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 29.12.2023 року (вх. № 01-05/35/24 від 03.01.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 16.11.2023 року у справі № 907/227/23 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Б. Малех