Справа № 947/8322/24
Провадження № 1-кс/947/3295/24
18.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 62023150020000013 від 06.01.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима Подільського району Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, маючого на триманні неповнолітню дитину, командира роти № 8 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -
Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 62023150020000013 від 06.01.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.
Досудовим розслідування установлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.03.2020 року № 242 о/с, лейтенанта поліції ОСОБА_4 було призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України.
Також, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.12.2022 року за № 1511 о/с на інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_4 покладено тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою командира роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України.
Так, відповідно до розстановки сил та засобів №№ 5-8 рот батальйону
№ 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України, затвердженої начальником УПП в Одеській області ДПП НП України 04.01.2023 року, на нічну зміну у період часу з 19:00 год. 04.01.2023 року по 07:00 год. 05.01.2023 року у складі екіпажу «Океан-304» на район патрулювання у Приморському районі в м. Одесі на службовому транспортному засобі Renault Sandero, д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фоні, у однострої, з табельною вогнепальною зброєю заступили поліцейські взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Крім того, згідно вищевказаної розстановки сил та засобів на нічну зміну
у період часу з 19:00 год. 04.01.2023 року по 07:00 год. 05.01.2023 року у складі екіпажу
«Океан-451» на район патрулювання у Суворовському районі в м. Одесі
на службовому транспортному засобі Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні, у однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спеціальними засобами також заступили інспектори взводу № 1 та № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_9 і ОСОБА_4 , при цьому останній на той час також тимчасово виконував обов'язки командира роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області.
Під час несення служби, 04.01.2023 року приблизно о 21:30 год., до членів екіпажу «Океан-304» - поліцейських ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які у цей час перебували на АЗС «ОККО» у районі Херсонського скверу у м. Одесі, звернувся невідомий громадянин із повідомленням, що автомобіль Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора на перехресті біля Приморського районного суду м. Одеси по вул. Балківська, 33. При цьому, вказаний автомобіль у цей час також перебував на зазначеному АЗС.
У зв'язку з цим, поліцейські ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , підозрюючи, що водій зазначеного автомобілю можливо перебуває у стані алкогольного сп'яніння, почали слідувати за ним вулицями м. Одеси, та дочекавшись його зупинки о 21:42 год. напроти арки будинку № 57 по вул. Отамана Головатого у Суворовському районі у м. Одесі, поряд на проїжджій частині зупинили свій службовий автомобіль подавши спеціальний звуковий сигнал.
Надалі, поліцейський ОСОБА_7 підійшов до автомобілю Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 , звідки з водійського місця вийшов ОСОБА_10 , а з переднього пасажирського місця ОСОБА_11 , та порушуючи вимоги ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не проінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, а обмежившись загальною фразою про наявність, начебто, скарг невідомих громадян, висунув вимогу ОСОБА_10 надати документи для перевірки.
Під час перевірки водійського посвідчення ОСОБА_10 , останній пояснив працівникам поліції ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , що він найнятий ОСОБА_11 у якості водія для доставлення на автомобілі до його місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтвердив ОСОБА_11 , та зазначив, що він є власником автомобілю, і у зв'язку із перебуванням у стані алкогольного сп'яніння, він скористався послугою «тверезий водій», при цьому надав документ, який посвідчує його особу - службове посвідчення працівника поліції. Одночасно, ОСОБА_11 , як власник автомобілю, який був зупинений працівниками поліції, тим самим фактично обмежений у русі, коректно та ввічливо попросив поліцейського ОСОБА_7 проінформувати про конкретні причини їх зупинки. Натомість працівник поліції ОСОБА_7 , обурившись цілком доречним та обґрунтованим запитанням ОСОБА_11 , у телефонному режимі доповів своєму безпосередньому керівнику - командиру роти № 7 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ОСОБА_12 про начебто виниклу складну ситуація та неадекватну поведінку ОСОБА_11 , який є працівником поліції, та викликав його на місце зупинки.
У подальшому, ОСОБА_11 , розрахувавшись із ОСОБА_10 за послугу «тверезий водій», о 21:48 год. відчинив ворота арки будинку АДРЕСА_2 , де він мешкає, та надав можливість останньому заїхати у двір для паркування належного йому автомобілю Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 , тим самим завершити послугу. Однак, працівник поліції ОСОБА_7 , грубо порушуючи вимоги ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», не повідомляючи ОСОБА_11 , як власника автомобілю Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_10 , як безпосереднього водія цього автомобілю про причини застосування до них превентивних заходів, не доводячи до їх відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такий захід, незаконно, без причинно та при відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», у цей момент обмежив пересування зазначеного транспортного засобу, шляхом перекриття собою в'їзд в арку вказаного подвір'я. При цьому на прохання водія ОСОБА_10 та власника автомобілю ОСОБА_11 надати можливість проїхати, поліцейський ОСОБА_7 категорично відмовив, залишаючись на місці перед транспортним засобом.
У свою чергу, власник автомобіля ОСОБА_11 , обурившись, що завдяки неправомірним та необґрунтованим діям поліцейського ОСОБА_7 належний йому автомобіль вимушено буде залишений на вулиці, о 21:52 год. зателефонував на лінію «102» та залишив скаргу про вказаний факт.
У результаті незаконно створених працівником поліції ОСОБА_7 штучних умова, які перешкодили заїхати до подвір'я будинку ОСОБА_11 , тим самим завершити послугу «тверезий водій», водій ОСОБА_10 вимушено о 21:54 год. з дозволу цього ж поліцейського припаркував автомобіль Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 на тротуарі, а сам поїхав з місця.
Також встановлено, що 04.01.2023 року о 21:56 год., інспекторами взводу № 1 та № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_9 і ОСОБА_4 у складі екіпажу «Океан-451» з лінії «102» на службовий планшет отримано повідомлення, що 04.01.2023 року о 21:52 год. надійшла скарга від ОСОБА_11 про те, що за адресою: Суворовський район, м Одеса, вул. Отамана Головатого, 57, поліцейський ОСОБА_7 не дає заїхати у двір водію з послуги «тверезий водій» на його власному автомобілі. У зв'язку з чим, останніми було прийнято рішення прибути на вказаний виклик за зазначеною адресою.
Надалі, під час руху о 22:08 год. за вказаною адресою на мобільний телефон інспектора № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_4 зателефонував поліцейський ОСОБА_7 , який діючи на ґрунті раптово виниклих до ОСОБА_11 неприязних відносин, пов'язаних з начебто неадекватною поведінкою останнього, почав надавати пояснення та усні вказівки щодо їх дій, з метою штучного створення умов провокування ОСОБА_11 до вчинення правопорушень для подальшого його притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, поліцейський ОСОБА_7 повідомив поліцейському ОСОБА_4 про відсутність на місці водія з послуги «тверезий водій», перебування автомобілю на тротуарі, у зв'язку з чим ОСОБА_11 можливо буде намагатись його перепаркувати, при цьому розуміючи, що лише завдяки його незаконним діям автомобіль залишився на вулиці, Одночасно зазначив, що деякий час він буде перебувати на місці із увімкненим спеціальним світловим сигнальним пристроєм на службовому автомобілі для їх орієнтиру, а їм необхідно під'їхати та зупинитись неподалік та звідти слідкувати за автомобілем Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 .
Надалі, приблизно о 22:30 год. т.в.о. командира роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_4 та інспектор взводу № 1 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_9 перебували неподалік від будинку № 57 по вул. Отамана Головатого у м. Одесі, коли ОСОБА_11 підійшов до автомобіля Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 та сів за водійське місце з метою забрати власні речі.
Однак, в цей момент працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , вирішивши, що ОСОБА_11 почне рух, відразу під'їхали на місце події, з метою складання адміністративних матеріалів відносно останнього.
Так, працівник поліції ОСОБА_4 , підійшовши до ОСОБА_11 , який на той час вже вийшов зі свого автомобілю, повідомив, що його зупинено у порядку ст. 35 ЗУ «Про національну поліції», у зв'язку з чим почав вимагати документи, та наголосив останньому, що відносно нього розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами).
Надалі, приблизно о 22:42 год. після того, як ОСОБА_11 надав на вимогу працівника поліції ОСОБА_4 посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 , останній повідомив ОСОБА_11 , що у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, в порядку ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про національну поліції» запропонував пройти перевірку на наявність стану алкогольного сп'яніння, використовуючи спеціальні технічні засоби, а саме прибором газоаналізатором драгер на місці зупинки. При цьому, ОСОБА_11 наголосив на тому, що він не заперечує, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, але пояснював, що будь-якого руху за кермом автомобіля Toyota Solara, д.н.з. НОМЕР_3 не здійснював.
В подальшому, між ОСОБА_11 та працівниками поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_9 тривало спілкування до 23:26 год., під час якої останні неодноразово наголошували ОСОБА_11 на необхідності пройти перевірку на наявність стану алкогольного сп'яніння, використовуючи спеціальні технічні засоби на місці зупинки або в спеціалізованому медичному закладі, на що ОСОБА_11 приблизно о 23:27 год. надав усну згоду щодо проходження тесту на наявність стану алкогольного сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі. Надалі, працівник поліції ОСОБА_4 , незважаючи на усну згоду ОСОБА_13 особисто пройти до спеціалізованого медичного закладу з метою проходження тесту на наявність стану алкогольного сп'яніння, не попереджаючи про можливе застосування фізичної сили, підхопив ОСОБА_13 під руки з наміром примусово супроводити його до службового автомобіля з метою подальшого проходження тесту на наявність стану алкогольного сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі. У цей час ОСОБА_13 , посилаючись на свої права, передбачені законодавством України, намагався звільнитись від підхвату під руки з боку працівника поліції ОСОБА_4 , тягнувши свою руки до себе, однак в цей момент працівник поліції ОСОБА_9 , який стояв позаду ОСОБА_13 , допомагаючи працівнику поліції ОСОБА_4 , та не попереджаючи про застосування фізичної сили, схопив ОСОБА_13 під його праву руку.
У подальшому, приблизно о 23:28 год. працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які фактично прибули на місце події саме за викликом потерпілого ОСОБА_13 щодо вчинення відносно нього протиправних дій, грубо порушуючи вимоги ст. 29, 30, ч.ч. 1, 3 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію», не повідомляючи про причини застосування поліцейського заходу - застосування фізичної сили, не надавши достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, нехтуючи приписами, зазначеними у ст.ст. 3, 19, 21, 27, 28, 29, 68 Конституції України, відповідно до яких, зокрема, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та кожен має право на повагу до його гідності, працівник поліції ОСОБА_4 , використовуючи фізичну силу схопив ОСОБА_13 за голову, обхвативши її рукою, і застосовуючи фізичну силу, нахилив ОСОБА_13 до землі, а в цей час ОСОБА_9 який тримав останнього за праву руку, дотягнули разом ОСОБА_13 до клумби та, використовуючи спеціальний прийом боротьби, повалили останнього на землю, у зв'язку з чим останній впав обличчя з руками під собою на землю, у зв'язку з чим отримав синець та садно правої гомілки.
У цей час, працівник поліції ОСОБА_9 , який перебував поруч, дістав спеціальний засіб - кайданки, і в подальшому спільно з працівником поліції ОСОБА_4 , грубо порушуючи правила, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію», якими визначено підстави для застосування кайданок, зокрема, до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, чинить опір поліцейському, намагається втекти, під час затримання особи та якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим, ігноруючи вимоги ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 29, ч. 2 ст. 30, ч.ч. 2, 3 ст. 42, ч.ч. 1, 3 ст. 43, ч. 1 ст. 44 вказаного Закону, якими регламентовано певний порядок, підстави та умови застосування поліцейськими заходів примусового характеру, без будь-яких загроз здоров'ю і життю оточуючих з боку ОСОБА_11 , при відсутності опору поліцейським, розуміючи те, що останній не становить суспільної небезпеки, явно виходячи за межі наданих їм повноважень, та скориставшись безпорадним станом і положенням ОСОБА_11 , в якому його незаконно утримував працівник поліції ОСОБА_4 , який в свою чергу знаходився зверху ОСОБА_13 , притискаючи останнього до землі, використовуючи коліно та власну вагу, о 23:28 год. вказані працівники поліції, безпідставно, незаконно використали разом фізичну силу та спеціальні прийоми боротьби, викручуючи та заламуючи потерпілому руки, завели їх за спину, після чого працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_9 спільно надягнули кайданки на обидві руки, тим самим спричинили потерпілому фізичну біль та моральні страждання і ушкодження у вигляді синця та садна в області правого-зап'ястного суглобу. При цьому, з кайданками на руках ОСОБА_11 перебував приблизно по 23:36 год. до моменту його доставлення у відділення поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.
В результаті вищеописаних незаконних та протиправних дій з боку інспекторів взводу № 1 та № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_9 і ОСОБА_4 , який на той час також тимчасово виконував обов'язки командира роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області, потерпілому ОСОБА_11 відповідно до висновку експерта № 922 від 06.07.2023 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в області правого променево-зап'ясткового суглобу, синця та садна правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
За викладених обставин, 05.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що супроводжувались насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та наразі встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому необхідно застосувати вказаний запобіжний захід.
У судовому засіданні -
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра пред'явлена його підзахисному є необґрунтованою. Його підзахисний діяв в межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства. Ризики вказані у клопотання прокурор жодним чином не довів, вони є лише його припущенням. Враховуючи вказані обставини просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Підозрюваний зазначив, що з пред'явленою йому підозрою не погоджується та просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши клопотання та надані матеріали провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
05.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що супроводжувались насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , протоколом огляду разом з фототаблицею, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведення слідчого експерименту, висновком експерта № 922 від 06.07.2023 року, матеріалами службових розслідувань, а також іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, враховуючи те, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред'явленої йому підозри, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризиків передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та зазначає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання з огляду на те, що з моменту подій пройшло вже більше року, за цей час у сторони обвинувачення було достатньо часу для виявлення та вилучення усіх речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, а також з огляду на те, що стороною обвинувачення не зазначено яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, а також наявність ризику можливого впливу на свідків підозрюваним, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків: прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 62023150020000013 від 06.01.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 05.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
-прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1