79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" березня 2024 р. Справа №909/69/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 01.02.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/344/24 від 02.02.2024)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 (повний текст складено 30.01.2024, суддя Максимів Т.В.)
у справі №909/69/24
за заявою: ОСОБА_1
до боржника: Кредитної спілки “Експрес Кредит Юніон”
про відкриття провадження у справі про банкрутство
за участю представників:
від скаржника: Слига М.М. (особисто), Стегніцький А.М. - адвокат
від боржника: Жук Р.С. - адвокат
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 у справі №909/69/24 у прийнятті заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження про банкрутство Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» вх. № 664/24 від 24.01.2024 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 у справі №909/69/24, встановлено боржнику строк для надання відзиву до 01.03.2024, повідомлено боржника - Кредитну спілку «Експрес Кредит Юніон», про наявність обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, призначено розгляд справи на 06.03.2024.
15.02.2024 адвокат Жук Р.С. через систему «Електронний суд» подав суду заяву про вступ у справу як представника Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» та надання доступу до електронної справи в підсистемі «Електронний суд» за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 у справі №909/69/24. До заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №125234 від 11.01.2023.
20.02.2024 представник апелянта адвокат Стегніцький М.М. подав через систему «Електронний суд» заяву про виключення даних представника з матеріалів справи, у якій просить винести окрему ухвалу щодо зловживання процесуальними правами представником відповідача адвокатом Жуком Р.С. та без належного оформлення представницьких документів не надавати доступу до матеріалів справи, дані про представника відповідача, адвоката Жука Р.С., виключити з матеріалів справи.
Вказана заява обґрунтована тим, що 15.02.2024 у кабінеті електронного суду було опубліковано заяву про доступ до матеріалів справи в електронній формі, до якої додано ордер адвоката Жука Ростислава Стефановича, котрий не відповідає нормам Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність в Україні» та Положенню про ордер адвоката. Представник апелянта звертає увагу на такі недоліки ордеру: - ордер серії ВС №125234 від 11.01.2023 не містить посилання на договір про надання правової допомоги (всупереч вимогам п.12.3. Положення), отже його можна вважати недійсним; - в ордері не заповнено пункт щодо назви органу, у якому надається правова допомога (всупереч вимогам п.12.4. Положення); ордер датовано десятим січня 2023 року, тобто його було видано ще до подання заяви ОСОБА_1 до суду (що суперечить вимогам п.12.9. Положення); в ордері зазначено адресу адвоката - 79000, м.Львів, вул.К.Левицького, буд.10/2В, проте в Єдиному державному реєстрі адвокатів України вказано адресу 81124, Львівська обл., Пустомитівський р-н., Борщовичі, вул.С.Бандери, буд.113, тобто адреси різні. На думку, представника апелянта, у цьому випадку має місце зловживання процесуальними правами та є наявні ознаки злочинів, передбачених ст.382 та ст.400-1 Кримінального кодексу України. Окрім того, представник апелянта зазначає, що у відповідача порожні банківські рахунки, через що не виконуються рішення суду, проте оплачуються кошти на надання правової допомоги.
26.02.2024 адвокат Жук Р.С. подав через систему «Електронний суд» відзив від імені Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон», у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
27.02.2024 адвокат апелянта Стегніцький М.М. подав через систему «Електронний суд» клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, у якому зазначив, що 26.02.2024 до матеріалів справи було долучено документ із вхідним номером 01-04/1362/24, однак з технічних причин не було долучено самого документа, а лише заведено вхідний номер без наявності додатків, зважаючи на що представник просить прикріпити додатки до документу із вхідним номером 01-04/1362/24.
В судовому засіданні 06.03.2024 представник апелянта підтримав клопотання про винесення окремої ухвали у зв'язку, зазначив, що не зміг ознайомитись із відзивом Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на апеляційну скаргу, оскільки відповідного додатку не прикріплено в електронній справі, а також повідомив, що у боржника відсутній зареєстрований кабінет електронного суду, не зважаючи на наявність обов'язку зареєструвати такий кабінет.
Присутній в судовому засіданні адвокат Жук Р.Ф. пояснив, що він здійснює представництво інтересів Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на постійній основі на підставі договору про надання правової допомоги, укладеному ще у 2021 році, адреса у м.Львів є адресою здійснення адвокатської діяльності, а адреса у с.Борщовичі Пустомитівського району Львівської області є адресою його реєстрації як фізичної особи, окрім того, надав суду оригінал ордеру. Також адвокат зазначив, що кредитна спілка не має зареєстрованого кабінету в системі «Електронний суд» оскільки фактично припинила свою діяльність з 2022 року. Щодо задоволення клопотання представника апелянта про винесення окремої ухвали заперечив, зазначивши, що у разі необхідності може долучити копію договору про надання правової допомоги, укладеного з Кредитною спілкою «Експрес Кредит Юніон».
Колегія суддів, розглянувши заяву про виключення даних представника з матеріалів справи та винесення окремої ухвали, ухвалила відмовити в її задоволенні з огляду на таке:
Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дільяність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлює Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 з наступними змінами.
Зокрема, відповідно до п.12 вказаного Положення ордер, серед інших має містити такі обов'язкові реквізити:
- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (п.12.3.);
- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п.12.4.);
- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер (п.12.7.);
- дату видачі ордера (п.12.9.);
- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат») (п.12.10.).
До заяви про вступ у справу представника Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» та до відзиву на апеляційну скаргу, поданих через систему «Електронний суд» додано ордер серії ВС №1253234 від 11.01.2023, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №10/02/21 від 10.02.2021 у судах всіх інстанцій, органах прокуратури України, органах Національної поліції України, органах Державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями. Ордер видав адвокат Жук Ростислав Стефанович, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально за адресою: 79000, м.Львів, вул.К.Левицького, буд.10/2.
Апеляційний суд зазначає, що ордер від 11.01.2023 не містить підпису адвоката та не містить назви конкретного органу, у якому надається правова допомога (натомість містить збірну назву), а отже, не є належним доказом наявності повноважень на представництво інтересів боржника у спорі, а саме на подання та підписання заяв про вступ у справу та відзиву на апеляційну скаргу. Разом з тим, безпідставними є доводи представника апелянта про те, що ордер не містить посилання на договір про надання правової допомоги та про видачу ордеру у 2023 році, адже договір на надання правової допомоги може бути укладено між адвокатом та клієнтом не лише з метою здійснення представництва інтересів у конкретній судовій справі, а й на умовах представництва інтересів клієнта протягом строку, узгодженого у договорі. Також у Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, затвердженому рішенням Ради адвокатів України №74 від 22.08.2022, передбачено можливість внесення до реєстру відомостей щодо кількох адрес робочих місць адвоката (п.3.1.4. Порядку).
В судовому засіданні адвокат Жук Р.Ф. надав суду оригінал ордеру серії ВС №1253234 від 11.01.2024, що містить підпис адвоката, однак, такий ордер містить зазначення «у суди всіх інстанцій, органи прокуратури України, органи Національної поліції України, органи Державної виконавчої служби, приватні виконавці», що свідчить про недотримання вимог п.12.4. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 з наступними змінами.
Відповідно до ч.1 ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Представник апелянта вказує на наявність ознак злочинів, передбачених ст.382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню) та ст.400-1 КК України (завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги).
Однак, у цьому випадку наявність певних недоліків у ордері адвоката не свідчить про навмисне введення суду в оману та завідомо неправдиве повідомлення про повноваження представляти іншу особу в суді, а станом на момент розгляду справи в суді, окрім недоліків в ордері, відсутні будь-які інші докази на підтвердження наявності ознак вчинення адвокатом злочинів, склад яких передбачено у ст.382 та ст.400-1 КК України, а також ознак зловживання процесуальними правами.
Відтак колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали.
Щодо виключення даних представника з матеріалів справи, апеляційний суд зазначає, що така дія має технічний, а не процесуальний характер. Так, відповідно до п.30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судового інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 з наступними змінами, користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Також апеляційний суд відхиляє зауваження представника скаржника про те, що в до матеріалів електронної справи не долучено документу за вх.№01-04/1362/24, оскільки з Автоматизованої системи діловодства суду встановлено наявність відповідного додатку, внесеного 24.02.2024 о 12:14:12.
В судовому засіданні 06.03.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо доводів скарги, просив оскаржену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке:
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон».
Заява обґрунтована тим, що кредитна спілка має перед заявником борг в сумі 172 252,12 грн. та не має можливості виконати ці грошові зобов'язання.
Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі та, з покликанням на ч.1, ч.2 ст.37 КУзПБ, відмовив у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Узагальнені доводи апелянта.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав неповного дослідження обставин справи, недоведеності обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, звуження обставин справи судом.
На підтвердження зазначеного апелянт вказує такі доводи:
- під час розгляду справи суд неправильно встановив, які правовідносини існують між сторонами, а також було здійснено безліч порушень норм процесуального права;
- суд не дослідив можливих наслідків, котрі може потягнути за собою відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство, зокрема, заявник є особою з інвалідністю по зору, тобто він тотально не бачить; заявник вклав свої збереження в кредитну спілку, яка ще на той час мала ліцензію і від Національного банку України, проте на сьогодні рішення господарського суду про стягнення з боржника на користь заявника коштів виконати неможливо, оскільки рахунки боржника порожні; Приватний виконавець, Витвицький В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, однак судове рішення виконати неможливо;
- для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19);
- згідно з Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов'язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ч.2 ст.3); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України;
- відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене;
- реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянин;
- за правовою позицією Конституційного Суду України «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003);
- як було вказано у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, частиною 2 ст.115 КУзПБ встановлено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов' язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), отож, не лише національний банк може звернутися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, але і стягувач.
26.02.2024 адвокат Жук Р.С. як представник Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» подав через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу.
До поданого відзиву додано ордер серії ВС №1253234 від 11.01.2023 у вигляді не підписаної скан-копії, що не відповідає вимогам ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 з наступними змінами, якими визначено, що обов'язковим реквізитом ордера є підпис адвоката. Отже, такий відзив підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.4 ст.170 ГПК України.
При цьому, скріплення касаційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру та подання відзиву із застосуванням системи «Електронний суд» із доданою не підписаною скан-копією ордеру, не вказує на дотримання форми документа, який підтверджує право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення. Аналогічні висновки Верховний Суд виклав у постанові від 09.03.2023 у справі №466/893/22 (провадження № К/990/33704/22), ухвалах від 23.01.2024 у справі №910/10548/22, 21.02.2024 у справі №917/1136/23, від 05.02.2024 у справі №927/479/22 та інших.
Колегія суддів зауважує, що до апеляційної скарги, поданої адвокатом Стегніцьким А.М., також додано ордер серії ВС №1253627 від 15.01.2023 у вигляді не підписаної скан-копії. Водночас, в судове засідання 06.03.2024 адвокат Стегніцький А.М. прибув разом з довірителем - Слигою М.М., що не ставить під сумнів наявність права адвоката представляти його інтереси.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зазначено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлено Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до наведеного у ст.1 КУзПБ визначення, банкрутство - це визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України «Про страхування» або Закону України «Про кредитні спілки».
Неплатоспроможністю є неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції, чинній до 01.01.2024) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції, чинній станом на дату постановлення оскарженої ухвали) кредитною спілкою є фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції, чинній станом на дату постановлення оскарженої ухвали) ліквідація кредитної спілки у разі прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Прийняття Регулятором рішень про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 58 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки.
Відповідно до ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має боржник.
У разі неплатоспроможності страховика або кредитної спілки право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають Національний банк України, боржник (якщо Національний банк України надав такому боржнику дозвіл на добровільний вихід з ринку), ліквідатор боржника або призначений Національним банком України відповідно до закону тимчасовий адміністратор страховика або кредитної спілки, якщо рішенням Національного банку України про призначення тимчасового адміністратора передбачено право тимчасового адміністратора звертатися з такою заявою.
Особливості банкрутства кредитних спілок встановлено у ст.93-3 КУзПБ.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.93-3 КУзПБ підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є:
- віднесення Національним банком України кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки;
- виявлення ліквідатором кредитної спілки, який здійснює ліквідацію кредитної спілки на підставі статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.3 ст.93-3 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор кредитної спілки, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України або Національним банком України.
З аналізу наведених правових норм випливає, що суб'єктом звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є лише Національний банк України, боржник, ліквідатор боржника або тимчасовий адміністратор.
Натомість, кредитор боржника не є суб'єктом такого звернення в силу вимог закону, які встановлені з метою врахування особливостей регулювання процедур банкрутства кредитних спілок.
У цьому випадку із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки звернулась фізична особа, перед якою кредитна спілка має невиконані грошові зобов'язання.
Зокрема, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2023 у справі №914/1903/23 стягнуто з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» в особі відділення №1 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 139 500,00 грн основного боргу, 20 453,42 грн відсотків, 3 615,39 грн 3% річних, 2 683,79 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, а додатковим рішенням від 10.10.2023 у цій справі стягнуто 5 999,52 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник також вказував на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень великої кількості рішень про стягнення з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» заборгованості на користь фізичних осіб та на обставини відкликання (анулювання) ліцензій цієї кредитної спілки згідно з рішенням Національного банку України №21/3615-пк від 19.11.2021.
Зазначені заявником обставини можуть свідчити про наявність підстав для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки, передбачених ч.2 ст.93-3 КУзПБ, однак, в силу вимог абз.3 ч.2 ст.8 КУзПБ правом такого звернення наділені лише Національний банк України, боржник, ліквідатор боржника або тимчасовий адміністратор.
ОСОБА_1 не відноситься до жодного з перелічених суб'єктів звернення та не має передбаченого законом права звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки.
Отже, доводи скаржника про те, що заявником у справі про банкрутство може бути також стягувач боргу не відповідають нормам Кодексу України з процедур банкрутства, якими передбачено особливості банкрутства кредитних спілок.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та в апеляційній скарзі містяться покликання на ст.115 КУзПБ, однак стаття 115 міститься у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відновлення платоспроможності фізичної особи і передбачає, що суб'єктом права звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність може бути лише фізична особа-боржник.
Таким чином, особливості здійснення процедур банкрутства відрізняються залежно від особи боржника - юридичної особи (Книга третя КУзПБ - Банкрутство юридичних осіб) чи фізичної особи (Книга четверта КУзПБ - Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Своєю чергою, у розділі VII Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників: страховиків, страхових посередників, боржників, що мають зобов'язання за облігаціями за участю адміністратора за випуском облігацій, платіжних установ, кредитних спілок, фермерських господарств, державних підприємств тощо.
У цьому розділі передбачено і порядок здійснення процедур банкрутства щодо кредитної спілки.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що заявник вичерпав усі можливі засоби захисту свого порушеного права, а відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У рішенні Конституційного суду України №9-зп від 25.12.1997 зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Однак, у цьому випадку заявник не має передбаченого чинним законодавством права звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).
Враховуючи наведене, доводи апелянта, викладені у скарзі, не підтверджують наявності підстав, передбачених у ст.280 ГПК України, для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд в мотивувальній частині оскарженої ухвали встановив відсутність в заявника передбаченого законом права на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки та, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон».
В резолютивній частині оскарженої ухвали місцевий господарський суд, застосувавши норму ч.2 ст.37 КУзПБ, відмовив у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Слід зазначити, що відмова у прийнятті заяви відповідно до ст.37 КУзПБ не є тотожною понятю відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, що відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ є предметом вирішення у підготовчому засіданні суду.
Так, згідно із ч.2 ст.37 КУзПБ господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно з цим Кодексом або законом.
Проте, провадження у справі про банкрутство боржника, який є кредитною спілкою, передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства з певними особливостями, встановленими, зокрема, у ст.8, ст.93-3 КУзПБ.
У цьому ж випадку, як правильно встановив суд першої інстанції, заявник не наділений правом звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки в силу вимог ч.2 ст.8 КУзПБ, що є підставою для повернення заяви на підставі ч.1 ст.38 КУзПБ.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.38 КУзПБ господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 слід задоволити частково, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 у справі №909/69/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження про банкрутство Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» вх. №664/24 від 24.01.2024 залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 - задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 у справі №909/69/24 - скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження про банкрутство Кредитної спілки “Експрес Кредит Юніон” вх. № 664/24 від 24.01.2024 - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 18.03.2024.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.