79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"07" березня 2024 р. Справа №921/210/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” від 27.02.2024 про ухвалення додаткового рішення
у справі № 921/210/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика”
до відповідача Фізичної особи - підприємця Саюшкіна Віталія Олексійовича
про стягнення заборгованості в сумі 362390,97 грн.
за відсутності представників сторін
27.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Саюшкіна Віталія Олексійовича 362390,97 грн заборгованості, з яких: 103670,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 258719,98 грн заборгованість за процентами.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2023 у справі №921/210/23 позов задоволено; стягнуто з ФОП Саюшкіна В.О. на користь позивача 103670,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 258719,98 грн заборгованості за процентами, 5435,86 грн судового збору, 5835,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2023 у справі №921/210/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Саюшкіна Віталія Олексійовича - без задоволення; судові витрати покладено на скаржника.
27 лютого 2024 представником ТОВ “Бізнес Позика” подано до апеляційного суду клопотання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якому заявник вказує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Заявник зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу від 27.12.2023 вказано про, те що він планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. До відзиву долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності представника ТОВ «БІЗПОЗИКА» (Том 2, а.с. 58-62).
15.01.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання від ТОВ «БІЗПОЗИКА» про приєднання до матеріалів справи документів, що підтверджують понесені витрати на правову допомогу, а саме:
- копії рахунку-фактури №Р-00000092 від 09.01.2024;
- копії акту № Р-00000092-09-01/24 від 09.01.2024;
- копії платіжного документу №1447 від 09.01.2024.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Із матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Бізнес Позика» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс» (виконавець) 25.11.2022 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (Том 2, а.с. 58-60).
На виконання розділу 2 зазначеного договору Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс» було здійснено підготовку відзиву на апеляційну скаргу у справі №921/210/23.
Відзив на апеляційну скаргу міститься у матеріалах справи №921/210/23 (Том 2, а.с. 54-57).
Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс» було виставлено рахунок-фактуру №Р-00000092 від 09.01.2024 на суму 3000 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Том 2, а.с. 75).
Згідно копії акта №Р-00000092-09-01/24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.01.2024 ТзОВ «Бізнес Позика» та Адвокатське об'єднання «Правовий баланс» погодили надання правової допомоги згідно розділу 2 договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, а саме за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у справі №921/210/23 на суму 3000 грн (Том 2, а.с. 76).
09.01.2024 ТзОВ «Бізнес Позика» згідно платіжної інструкції №1447 оплатило 3000 грн Адвокатському об'єднанню «Правовий баланс» (Том 2, а.с. 77).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст.124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.124 ГПК особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.
Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона.
Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Згідно положень ч.3 ст.126 ГПК для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.129 ГПК, заявник надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності представника ТОВ «БІЗПОЗИКА», копію рахунку-фактури №Р-00000092 від 09.01.2024, копію акту № Р-00000092-09-01/24 від 09.01.2024, копії платіжного документу №1447 від 09.01.2024.
Апелянт-відповідач не подав заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” від 27.02.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/210/23 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. 74, 76, 77, 78, 86, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” від 27.02.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/210/23 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саюшкіна Віталія Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411) 3000 грн (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Повний текст додаткової постанови складено 15.03.2024
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік