Справа №484/6715/23
Провадження №2/484/199/24
19.03.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Літвіненко Т.Я.,
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на будинок
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , про визнання права власності на 28/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що 11.12.1998р. уклала договір-купівлі продажу з ОСОБА_3 , за яким вона купила в останнього зазначену частину житлового будинку. Договір був зареєстрований Первомайською філією Південної товарної біржі за № 3650. Після укладення договору сторони здійснили всі дії на його виконання та була проведена реєстрація права власності в Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації. Однак, вказаний договір не був посвідчений нотаріально. На теперішній час посвідчити зазначений договір у нотаріуса неможливо, оскільки ОСОБА_3 помер.
Представник позивача, ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити та справу слухати без її участі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив на позов не надала.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 11.12.1998р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 28/100 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований Первомайською філією Південної товарної біржі за №3650. Зазначений житловий будинок був зареєстрований в КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 за реєстровим № 3607 (а.с.4-6)
Відповідно до виписки підтвердження чинності щодо реєстрації права власності станом на 31.12.2012р., наданої КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації», № 427/04-02-03 від 17.11.2023 року, право власності на зазначену частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.12)
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Полтавка Первомайського району Миколаївської області, помер ОСОБА_3 , про що Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зроблено відповідний актовий запис № 472. (а.с.46) Після його смерті відкрилася спадщина на зазначену частину даного житлового будинку.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, в силу ст. 1261 ЦК України позивач, як донька спадкодавця, є спадкоємцем першої черги.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З копії спадкової справи № 308/2019, наданої Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що 23.07.2019 рокуіз заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за № 809. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило.(а.с.42-67)
Оцінка дійсності правочину проводиться за правилами того законодавства, яке було чинним на момент його укладання.
За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 45 ЦК України (в редакції 1963р.) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Статтею 47 ЦК України (в редакції 1963р.) визначено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 України (в редакції 1963р.). Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Як в договорі купівлі-продажу, так і в ст.. 15 України «Про товарну біржу» (в редакції чинної на момент укладення договору) прямо передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, у зв'язку з чим сторони договору не посвідчили його нотаріально.
Відповідно до чинних на той момент Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які передбачали в якості правоустановчого документу зареєстровані на біржі правочини, право власності на вищевказаний будинок зареєстровано в Первомайському МБТІ за позивачем.
Статтею 227 ЦК України (в редакції 1963р.), який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.
Крім того, згідно роз'яснень Міністерства юстиції України №17-12/44 від 10.04.1998р. «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено, що беручи до уваги вимоги ст.227 Цивільного кодексу, яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважаємо, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно з ст.47 ЦК тягне недійсність договору. Таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
Свої зобов'язання за укладеним Первомайською філією Південної товарної біржі договором купівлі-продажу сторони виконали у повному обсязі, проте нотаріально посвідчити укладений договір на даний час неможливо, що з урахуванням вимог ст. 47 ЦК України (в редакції 1963р.) є підставою для визнання за позивачем права власності на зазначену частину житлового будинку.
Отже, на підставі вище викладеного, враховуючи, що права, свободи чи інтереси інших осіб не порушені, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вище викладеного, враховуючи, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушені, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 28/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко