Справа № 484/709/24
Провадження № 2/484/548/24
Рішення
іменем України
(заочне)
19.03.2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря Завірюхи В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рідош-Шаповал Валентина Іванівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини-інваліда,
встановив
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рідош-Шаповал В.І., звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного повнолітнього сина, як особи з інвалідністю, з кожного у розмірі по 1/4 частині їх видів заробітку (доходу), щомісячно, довічно.
В позовній заяві посилались на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача ОСОБА_1 . Мати та батько позивача в зареєстрованому шлюбі не перебували. Мати позивача відповідачка ОСОБА_3 до шлюбу носила прізвище " ОСОБА_4 ", про свого сина не піклувалася у зв'язку з чим була позбавлена батьківських прав. Аліменти, які були стягнуті з неї на утримання сина, фактично не платила. Батько позивача ОСОБА_2 про дитину піклувався та проживав разом із сином. В вересні 2023 року позивачу виповнилося 18 років і його було визнано особою з інвалідністю 2 групи у зв'язку з психічним розладом здоров'я та призначено сторонній догляд, який здійснює його старший брат ОСОБА_5 , оскільки відповідач ОСОБА_2 усунувся від піклування за сином-інвалідом. Позивач ОСОБА_1 отримує невелику державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитиниства в сумі 2361 грн. та потребує постійних матеріальних затрат на придбання одягу, продуктів харчування, ліків, які приймає постійно, оплату комунальних послуг. Батьки в добровільному порядку матеріальну допомогу позивачеві не надають, хоча і знають, що останній перебуває в скрутному матеріальному становищі. Відповідачі мають можливість надавати матеріальну допомогу позивачу, оскільки перебувають у працездатному віці, мати працює, а батько отримує пенсію по втраті годувальника в сумі більшій ніж п'ят тисяч гривень щомісячно. Серйозних захворювань та інших утриманців відповідачі не мають. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача аліменти на його утримання.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 21 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення від представника позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзивів на позовну заяву не надали.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком, а відповідачка ОСОБА_3 (дівоче прізвище "Перекута") є матір'ю, позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.2005 року та про шлюб серії НОМЕР_2 від 08.05.2010 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.
Батьки позивача ОСОБА_1 не перебували у зареєстрованому шлюбі, а за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2003 до 2007 рік у відповідачів народилися двоє синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 02.12.2008 у справі № 2-3314/08р. позбавлено батьківських прав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08.09.2023 року позивачу ОСОБА_1 було встановлена друга група інвалідності з дитинства на строк до 01 жовтня 2026 року, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №656538.
З 19.09.2023 по 28.09.2023 проходив лікування у зв'язку з погіршенням психічного стану (діагноз основний: помірна розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду та піклування; супутній діагноз: інші розлади розвитку мовлення і мови), що підтверджується копією виписки-епікризу з медичної картки стаціонарного хворого №2486/268 чоловічого, підліткового психіатричного відділення №5 КНП "Миколаївського обласного центру психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради від 27.09.2023 року.
З довідки Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області від 02.01.2024 № 21/4.2-6 встановлено, що ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , призначено з 01.11.2023 по 01.05.2024 допомогу по догляду за ОСОБА_1 , 2003 р.н., який є інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу.
З довідки Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області від 22.01.2024 № 415/4.2-4 встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно в управлінні отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, яка за листопад 2023 - січень 2024 становила в загальному розмірі 6141,00 грн.
Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Зазначений обов'язок, згідно з засадами ч.6 ст.7 СК України, в рівній мірі стосується обох батьків та покладається на них за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно статті 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197СК України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто наявність у дитини статусу інваліда.
Зі статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" вбачається, що інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав. Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст.182 СК України.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У позовній заяві представник ОСОБА_1 адвокат Рідош-Шаповал В.І. зазначала, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться в працездатному віці, не хворіють на тяжкі захворювання, інших утриманців не мають, отримують пенсію по втраті годувальника та заробітну плату відповідно, однак доказів цього не надала.
При вирішенні питання про стягнення та встановлення розміру аліментів судом враховано матеріальний стан сторін, те, що позивач є повнолітнім, є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства внаслідок психічного розладу, у зв'язку з чим не має власних джерел доходів, корім державної соціальної допомоги особі з інвалідністю, та потребує матеріальної допомоги, зокрема, на харчування, одяг, ліки, медичне обстеження та періодичне стаціонарне лікування, витрати на комунальні послуги, оскільки проживає разом з братом ОСОБА_8 , та перебуває на його утриманні, в той час як відповідачі в матеріальному забезпеченні сина участі не приймають, їх життям не цікавляться, у зв'язку із чим відповідачка ОСОБА_3 з 2008 року була позбавлена батьківських прав щодо нього.
При цьому, відповідачі є особами працездатного віку, не мають будь-яких обмежень до працевлаштування, що характеризує їх майновий стан, а також вказує на можливість надання матеріальної допомоги.
Таким чином, враховуючи обов'язок щодо утримання повнолітнього непрацездатного сина, який потребує матеріальної допомоги батьків, беручи до уваги зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, як особи з інвалідністю, слід задовольнити частково та стягувати з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) з кожного щомісячно на строк встановлення інвалідності до 01.10.2026, оскільки із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №656538 від 08.09.2023 року дата чергового перегляду стану здоров'я позивача медико-соціальною експертною комісією призначено на вересень 2026 року, а не довічно, як вказує в позові представник позивача, тому саме такий розмір аліментів і на такий строк відповідатиме можливостям платників та потребам повнолітного сина відповідачів.
З системного аналізу положень норм ч. 1 ст. 191, 201 СК України вбачається, що аліменти на повнолітніх дочку, сина присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відтак, вимога позивача підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 07.02.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторону відповідачів.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд
ухвалив
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рідош-Шаповал Валентина Іванівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - інваліда, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Первомайська Миколаївської області, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його користь у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на строк встановлення інвалідності до 01.10.2026 року, починаючи з 07 лютого 2024 року.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Біла Церква Київської області, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його користь у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на строк встановлення інвалідності до 01.10.2026 року, починаючи з 07 лютого 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
представник позивача: адвокат Рідош-Шаповал Валентина Іванівна, місце знаходження: вул. Дзержинського, буд. 21, м. Первомайськ, Миколаївська область.
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 19.03.2024 року.
Суддя: