Справа № 495/1536/24
Номер провадження 1-кп/495/337/2024
26 лютого 2024 рокум. ІНФОРМАЦІЯ_8
ІНФОРМАЦІЯ_8 міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12023162250001000 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Стара Вижівка, Старовижівського району, Волинської області, з повною вищою освітою, ФОП, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи держаної податкової служби і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служби безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про Службу безпеки України», військовослужбовці Служби безпеки України при виконанні покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Недоторканість їх особи, їх честь і гідність охороняються законодавством.
Починаючи з 31.10.2023, працівник правоохоронного органу - підполковник Служби Безпеки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посадові обов'язки якого передбачають здійснення оперативно - розшукової та контррозвідувальної діяльності, на підставі наказу Служби Безпеки України за №504/ДСК від 27.10.2023 відряджений до Одеської області у період з 31.10.2023 до 28.01.2024 включно та на підставі бойового розпорядження тимчасово виконувача обов'язків начальника Департаменту контррозвідки Служби Безпеки України від 30.10.2023 за №2/612т/бр включений з 31.10.2023 до складу тактичної контррозвідувальної групи «ІНФОРМАЦІЯ_8», утвореній у складі тимчасової оперативної групи «ІНФОРМАЦІЯ_4», для виконання бойових завдань (в тому числі оперативно - пошукових, контррозвідувальних, контдиверсійних та інших спеціальних заходів) у зоні відповідальності оперативно стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з дислокацією на території АДРЕСА_3, інших населених пунктів за необхідності.
Так, 29.12.2023 підполковник Служби Безкпеки України ОСОБА_5 , виконував свої службові обов'язки у складі тактичної контррозвідувальної групи «ІНФОРМАЦІЯ_8» у складі тимчасової оперативної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та перебував на своєму робочому місці - у службовому приміщенні для здійснення оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, будівля якого розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Далі, 29.12.2023, приблизно о 14 годин 00 хвилин, до вищевказаної будівлі у якій розташоване службове приміщення з робочим місцем полковника Служби Безпеки України ОСОБА_7 , підійшов працівник НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спільно з обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зупинений на вищевказаному контрольно-пропускному пункті співробітниками Державної прикордонної служби України для перевірки документів.
Перебуваючи у вищевказаний час на АДРЕСА_2 поряд з вищевказаною будівлею у якій розташоване службове приміщення з робочим місцем полковника Служби Безпеки України ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , підійшов з обвинуваченим ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , та співробітника Служби Безпеки України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого ОСОБА_8 , повідомив обвинуваченому ОСОБА_3 , що ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , є працівниками Служби Безпеки України, після чого ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 , пред'явили ОСОБА_3 , свої службові посвідчення працівників Служби Безпеки України та запросили останнього, для проведення перевірки військово-облікових документів, пройти до середини вищевказаного службового приміщення, на що обвинувачений ОСОБА_3 погодився.
У середині зазначеного вище службового приміщення, приблизно у період часу з 14 години 05 хвилини по 14 годину 19 хвилину 29.12.2023, виконуючи свої посадові обов'язки направлені на здійснення оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, ОСОБА_5 повідомив обвинуваченому ОСОБА_3 , про необхідність проведення огляду мобільного телефону останнього. Після добровільного надання обвинуваченим ОСОБА_3 власного мобільного телефону, ОСОБА_5 , почав проводити його огляд. Під час зазначеного огляду вищевказаного телефону обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , виявив фотографію посвідчення офіцера запасу Збройних Сил України заповненого на ім'я обвинуваченого ОСОБА_10 , а також окрему папку, яка була заблокована паролем, у зв'язку з чим ОСОБА_5 попросив обвинуваченого ОСОБА_3 добровільного розблокувати доступ до вказаної папки в його телефоні для подальшого огляду надавши обвинуваченому ОСОБА_3 його мобільний телефон, однак останній, сидячі на стільці притул до письмового столу, утримуючи в своїх руках власний мобільний телефон, опустив руки під стіл ближче до підлоги, розблокував вищевказану папку у своєму мобільному телефоні та почав швидко видаляти розміщені у ній фотознімки, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , з метою припинення видалення фотознімків обвинуваченим ОСОБА_10 , схопив своїми руками руки обвинуваченого ОСОБА_3 , після чого останній, з метою продовження видалення фотографій з власного мобільного телефону, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 проходить службу у Службі Безпеки України, є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов'язки, усвідомлюючи протиправний характер своїх подальших дій та їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, схопив ОСОБА_5 , за верхній одяг та умисно наніс останньому один удар в область обличчя.
В подальшому, приблизно у період часу з 14 години 20 хвилини по 14 годину 22 хвилин 29.12.2023, до вищевказаного службового приміщення увійшла дружина обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На вимогу працівника Служби безпеки України підполковника ОСОБА_5 , покинути вказане службове приміщення, ОСОБА_11 , не відреагувала, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , почав виводити ОСОБА_11 , взявши останню за руки. В цей же час обвинувачений ОСОБА_3 , не бажаючи виходу своєї дружини з вищевказаного приміщення, підбіг до ОСОБА_5 , ззаду та діючи умисно, протиправно, розуміючи, що ОСОБА_5 , є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов'язки, умисно наніс останньому множинні удари руками в область передньо-внутрішньої поверхні лівого плеча, шиї, голови, пальцям правої кисті, лівого вуха.
В результаті вказаних протиправних дій, обвинувачений ОСОБА_3 умисно завдав працівнику правоохоронного органу - підполковнику Служби Безпеки України ОСОБА_5 , фізичного болю та заподіяв тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової ділянки верхньої губи справа; синців верхньої повіки правого ока, ділянки основи крила носа справа з переходом на верхню губу, мочки лівої вушної раковини, передньо - внутрішньої поверхні лівого плеча, нижньої та середньої фаланг 3-го пальця правої кисті; садна зовнішнього слухового проходу лівої вушної раковини.
Вищевказані ушкодження, як разом так і окремо, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 - ти днів, та не є небезпечними для життя, і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 345 ч. 2 КК України - в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
26.02.2024 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду.
Згідно підписаної угоди сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 345 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її укладення, просили її затвердити та увалити вирок на підставі угоди.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просив затвердити угоду про примирення між сторонами.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав можливим затвердити угоду про примирення.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення, укладена між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжким злочинів.
Судом встановлено, що угода про примирення сторонами укладена добровільно та відповідає вимогам КПК та КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн., відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК України.
Обґрунтовуючи можливість застосування статті 69 КК України суд виходить з наступного:
Обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, зокрема: є дійним членом громадської організації Мистецький фестиваль «Ї», яка з 2013 року системно проводить у м. Тернопіль культурно-мистецькі заходи, фестивалі, презентації книг, зустрічі з авторами, виставки, мистецькі резиденції, є активним учасником спортивних заходів громадської організації «Центр громадського моніторингу та аналітики». Характеризується вказаною організацією як дисциплінований, ініціативний, вміє тримати себе в руках, користується повагою в команді, визнає та аналізує свої помилки, врівноважений, до своїх доручень відноситься з відповідальністю, вміє працювати в команді, є небайдужим до проблем соціально - незахищених верств населення, долучався до акцій зі збору коштів для дитячих будинків.
Також обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2022 року є учасником благодійного фонду «Покрова». Характеризується вказаною організацією як відповідальна, трудолюбива, щира людина з відмінними організаційними здібностями та вмінням оперативно реагувати на організаційні виклики, які щодня поставали перед сотнями волонтерів, що сформували 250 000 продуктових наборів для військових адміністрацій у Донецькій, Харківській, Миколаївській, Сумській, Київській, Запорізькій областях, приймав активну участь у забезпеченні найбільш вразливих категорій населення продуктами харчування в умовах воєнного стану, зокрема для українців, які перебувають в зоні бойових дій.
Після вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щиро розкаявся та публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент укладання угоди про примирення, обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдану шкоду кримінальним правопорушенням, а саме майнову шкоду у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень та моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374-376, 394-395, 468, 471, 473-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 від 26.02.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та на підставі санкції вказаної статті, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.
Речові докази: ДВД диск з відеозаписом з камери відео спостереження, яка встановлена у приміщенні будинку фільтраційних заходів СБУ, що розташована на КПП «Маяки» с. Маяки Одеського району Одеської області, що містить відеозапис у період з 14 години 20 хвилин 21 секунду 29.12.2023 по 14 годину 22 хвилини 26 секунд 29.12.2023; ДВД диск з відеозаписом з камери відео спостереження, яка встановлена у приміщенні будинку фільтраційних заходів СБУ, що розташована на КПП «Маяки» с. Маяки Одеського району Одеської області, що містить відеозапис у період з 13 години 57 хвилин 40 секунду 29.12.2023 по 14 годину 27 хвилини 41 секунд 29.12.2023, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт з ДВД диска з відеозаписом з камери відео спостереження, яка встановлена у приміщенні будинку фільтраційних заходів СБУ, що розташована на КПП «Маяки» с. Маяки Одеського району Одеської області, що містить відеозапис у період з 14 години 20 хвилин 21 секунду 29.12.2023 по 14 годину 22 хвилини 26 секунд 29.12.2023, накладений на підставі ухвали слідчого судді Біляївськонр районного суду Одеської області від 04.01.2024 рокую
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1