Вирок від 22.02.2024 по справі 495/8828/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8828/23

Номер провадження 1-кп/495/134/2024

22 лютого 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - одноособово судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 12023162240000606 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітніх дітей 2011, 2013, 2018 та 2019 року народження, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм спільного проживання в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство, щодо своєї дружини потерпілої ОСОБА_5 , яка проживає з ним.

Так, 15.07.2022 року приблизно о 18:00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з дружиною ОСОБА_5 , висловлювався нецензурною лайкою відносно неї, погрожував фізичною розправою та ліз в бійку. За вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2022 року справа № 495/5247/2022.

Крім того, 16.07.2022 року приблизно о 08:00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини умисні дії психологічного характеру, погрожував фізичною розправою, за вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.09.2022 року справа № 495/5117/22.

Крім того, 30.04.2023 року приблизно о 17:30 годині обвинувачений ОСОБА_3 , за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з дружиною, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, за вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.05.2023 року справа № 495/4543/23.

Крім того, 12.05.2023 року приблизно о 22:00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з дружиною, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, за вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.07.2023 року справа № 495/5091/23.

Не зважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, обвинувачений ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, та 22.05.2023 знову вчинив сварку з дружиною, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим продовжив систематично вчиняти психологічне насильство відносно ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав у повному обсязі.

Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він з потерпілою ОСОБА_5 яка є його дружиною проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зі своєю дружиною він систематично сварився за, що його неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення.

Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його за ст. 126-1 КК України - тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо своєї дружити (домашнє насильство).

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття у скоєному та сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.

Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, його вік, стан здоров'я, негативну характеристику за місцем проживання, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, його каяття в скоєному.

Враховуючи викладене, та те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що він щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, те, що він має постійне місце проживання на території м. Білгород-Дністровський, а також враховуючи думку потерпілої, яка у своїй письмовій заяві просила покарати обвинуваченого на розсуд суду, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому у вигляді громадських робіт.

Суд приходить до переконання, що саме таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів

Відповідно до ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відповідно до ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід, відповідно до якого на останнього покласти такий обов'язок як направлення для проходження програми для кривдників.

Цивільний позов, судові витрати та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Відповідно до ст. 91-1 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_3 обмежувальний захід, відповідно до якого на засудженого ОСОБА_3 покласти такий обов'язок - направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов, судові витрати та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
117748570
Наступний документ
117748572
Інформація про рішення:
№ рішення: 117748571
№ справи: 495/8828/23
Дата рішення: 22.02.2024
Дата публікації: 21.03.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.02.2024)
Дата надходження: 28.08.2023
Розклад засідань:
02.11.2023 13:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
29.11.2023 13:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
22.02.2024 14:00 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
САВИЦЬКИЙ СЕРГІЙ ІГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
САВИЦЬКИЙ СЕРГІЙ ІГОРОВИЧ
обвинувачений:
Матвєєв Михайло Володимирович
потерпілий:
Баран Наталя Олександрівна