Справа № 487/8495/23
Провадження № 2/487/874/24
29 лютого 2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини
20.11.2023 до суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 5000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що з лютого 2018 року по травень 2023 року вона мешкала та вела сумісне господарство з ОСОБА_2 , від якого у неї народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2020 року по теперішній час відповідач мешкає та працює за кордоном, а саме в Польщі в м. Каліш. Відповідач працює водієм та отримує постійний та регулярний дохід у вигляді заробітної плати. Також відповідач має дохід від неофіціальних джерел у вигляді додаткового підробітку у вільний від роботи час, має автомобіль. З моменту фактичного припинення сумісних відносин відповідач матеріально позивачу не допомагає, участі у вихованні сина не приймає. У позивач змога працювати відсутня, тому що дитина малолітня та потребує постійного нагляду, залишати її немає на кого. Доходу крім соціальних виплат позивач не має. Крім того, у позивача є син від першого шлюбу, тому вона на даний час виховує та утримує самостійно двох дітей. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини. Посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, позивач просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 24.11.2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач до судового засідання не з'явилася, суду надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, хоча про час і місце засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Так, відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що сторони мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст.141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з ч.2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2, ч.3 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
Згідно з ст.191 СК України,аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З'ясувавши повно та всебічно обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши викладені норми законодавства, суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов'язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
При цьому, за змістом вимог ст.181,184 СК України право вибору способу стягнення аліментів - у частці від заробітку або в твердій грошовій сумі належить одержувачу аліментів, тобто позивачу. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
В даному випадку обставини справи однозначно свідчать, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо утримання їх неповнолітнього сина, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з цим позовом, визначивши спосіб стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.
Визначаючи конкретний розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд відповідно до ст.182 СК України, враховує вік дитини, а також стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, який працездатного віку.
Беручи до уваги, що аліменти за своїм характером та суттю це кошти, що забезпечують нормальні повсякденні матеріальні умови життя дитини, обидва батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням сукупності усіх вищевказаних обставин, суд вважає необхідним визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181,182, 183, 191 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі розмірі 5000 грн. щомісяця, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову до суду - 20.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.О. Гаврасієнко