Справа № 487/2459/23
Провадження № 1-кп/487/346/24
19.03.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022150000000012 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, що мешкає АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, раніше не судимої, що мешкає АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого- ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_6 ,
В провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000012 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки не зникли ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 проти продовження строку запобіжного заходу не заперечували.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 січня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 536800 грн строком до 26.02.2023 (включно).
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.01.2024 дію запобіжного заходу продовжено до 23.03.2024 року (включно).
Відповідно до ст..177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого і нетяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст..177 КПК України, які слугували підставою застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК Українине може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст..177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст..29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст..12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою за станом здоров'я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст..177 КПК України.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів із раніше визначеним розміром застави.
Керуючись, розділом II КПК України, ст..331,371,372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2024 року - включно з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі про обрання запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту оголошення в частині продовження дії запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_1