Справа № 487/6689/23
Провадження № 2/487/577/24
18.03.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва, в складі: головуючого судді: Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Барської А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
04.08.2023 року представник АТ КБ «ЮНЕКС БАНК» Панасюк І.Л. шляхом направлення поштового відправлення, яке надійшло до суду 21.09.2023 року, звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути на їх користь заборгованість за кредитним договором №35.246.0519.ФО_К від 24.05.2019 в загальній сумі 8734,69 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування позову посилався на не належне виконання відповідачкою взятого на себе зобов'язання.
Ухвалою судді від 22.09.2023 справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.
13.02.2024 відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги визнала частково. Так, позивачка визнала заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3309,34 грн. В задоволенні вимоги банку про стягнення з неї заборгованості за відсотками та комісією просила відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилалася на те, що дана заборгованість утворилася в зв'язку з настанням для неї непереборних обставин. Через COVID-19 помер її батько. Вона перехворіла на COVID-19. Після чого було запроваджено військовий стан в зв'язку з збройною агресією Росії Федерації проти України. В зв'язку з чим, вона була вимушена виїхати з донькою з інвалідністю до м. Львова. З квітня 2022 року вона не отримувала заробітну плату та в подальшому, в січні 2024 року була звільнена з роботи. Єдиним джерелом доходу були виплати ВПО, яких вистачало лише на харчування та лікування. До вищенаведених обставин, зобов'язання за кредитним договором вона виконувала добросовісно. До відзиву додала клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву в зв'язку з запровадженням військового стану в Україні.
27.02.2024 представник АТ «Юнекс Банк» Панасюк І.Л. надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував доводам відповідачки. В обґрунтування позиції посилався на те, що відповідачкою не обґрунтовано належними та допустимими доказами факту настання непереборних обставин. З огляду на обов'язковість укладеного між сторонами договору, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на частковому задоволенні позову, в сумі непогашеного тіла кредиту. В обґрунтування позиції посилалася на обставини викладені нею у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 24 травня 2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №35.246.0519.ФО_К (далі - Договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 29896,91 грн. із терміном користування до 24 травня 2022 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в троки та на умовах, передбачених цим договором та Правилами, а також виконати інші умови цього договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.4. Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує:
1.4.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,01% річних;
1.4.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0,00% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору.
1.4.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Згідно з п. 2.2 Договору надання кредиту Банком здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в Банку з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ПрАТ «СК «Юнівес» у сумі 896,91 грн. на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків згідно п. 2.10 цього Договору та договором страхування, за умови сплати Позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п. 1.4.2 цього Договору.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що для погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів, Позичальником щомісячно до 10 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснюється внесення грошових коштів в сумі 1724,92 грн. на поточний рахунок обумовлений Договором.
Згідно з п. 2.4 Договору, погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється за рахунок регулярного платежу, розмір і порядок якого внесення якого визначено п. 2.3 Договору. При цьому платіж який був внесений на поточний рахунок № НОМЕР_1 Позичальника та суми інших платежів (за наявності) зараховуються на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості Позичальника в повному обсязі, на рахунок № НОМЕР_2 в AT «ЮНЕКС БАНК».
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №7207 від 24.05.2019.
Згідно наданого банком розрахунку, станом на 18 липня 2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 8734,69 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3370,63 грн., заборгованість зі сплати процентів в сумі 0,54 грн. та заборгованість з непогашеної комісії в сумі 5363,52 грн.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з вимогами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3370,63 грн. є правомірною і законною та підлягає задоволенню, оскільки виходить із кредитних договірних зобов'язань.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми непогашених процентів в розмірі 0,54 грн. суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що 24 травня 2019 між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, чинність якого не оспорена його сторонами.
Разом з тим, судом було встановлено, що строк кредитування за договором становить до 24 травня 2022 року, включно.
При цьому, надані стороною позивача в якості доказів документи, які утворюють зміст укладеного між сторонами договору, а також підтверджують його подальше виконання, не містять положень та доказів пролонгації строку кредитування за таким кредитним договором у визначеній законом чи договором спосіб та формі.
Відповідно до розрахунку заборгованості, позивачем здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом і після 24 травня 2022 року, тобто після закінчення строку кредитування. При цьому, станом на момент спливу строку кредитування непогашений залишок по нарахованим процентам становив 0,14 грн. (арк. справи 3, зворот).
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, тобто станом на 01.05.2022 , в розмірі 0,14 грн.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за користування кредитом в сумі 5363,52 грн., суд виходить з наступного.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Так, згідно п. 1.4.3 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2.99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 18.07.2023 сума заборгованості зі сплати комісії складає 5363,52 грн. (арк. справи 4, зворот).
Банк, встановивши у кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, за які саме послуги сплачується комісія.
Так, п. 2.1 Договору визначено, що позичальник підтверджує своє розуміння, згоду та приєднання до Правил, які є невід'ємною частиною цього Договору, що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua.
Відповідно до п. 4.4.1, п. 4.4.5 наданих представником позивача Правил (договірних умов) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк», позичальник має право: одержувати від банку інформацію про заборгованість за кредитом, комісії за обслуговування, процентами та іншими платежами за цим договором; не частіше одного разу на місяць на підставі письмового повідомлення (запиту) вимагати від Банку безоплатного надання інформації про поточних розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом. (арк. справи 22).
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими суду Правилами (договірних умов) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк» було ознайомлено відповідачку та вона погодилася з ними підписуючи кредитний договір №35.246.0519.ФО_К від 24 травня 2019 року.
Крім того, додані до позову Правила (договірних умов) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк» не підписані відповідачем, а роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Тому відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Юнекс банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19) та від 04 вересня 2019 року (справа №382/1131/18, провадження №61-4057ск19), яка згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Тому, суд вважає, що Правила (договірних умов) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк», які містяться в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами кредитного договору №35.246.0519.ФО_К від 24 травня 2019 року.
Відповідно до положень ч.1 та 5 ст. 18 закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги, перелік яких відсутній у Договорі, а отримання інформації щодо кредиту безоплатна відповідно до ч. 1 ст. 11 закону України «Про споживче кредитування», суд вважає вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19.
Відповідно до п. 1.4.3 кредитного договору №35.246.0519.ФО_К від 24 травня 2019 року за користування кредитом позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2.99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. При цьому, перелік надання інших послуг за вказану у п. 1.4.3 Договору плату, умовами договору не передбачено. Вказана щомісячна плата за обслуговування кредиту міститься у графіку щомісячних платежів і не залежить від потреби позичальника.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 5363,52 грн. необхідно відмовити за безпідставністю.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку в про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 3370,77 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3370,63 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 0,14 грн.
Суд приходить до висновку, що доводи відповідачки з приводу настання непереборних обставин, не мають правового значення з урахуванням встановлених судом обставин та виниклих між сторонами правовідносин.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить грн. 3370.77 грн. - сума задоволених вимог х 100% : 8734,69 грн. - сума заявлених вимог = 39%; 39% х сума заявлених вимог х 2684,00 грн.: 100% = 1046,76 грн.).
Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,279,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 а користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за Кредитним договором №35.246.0519.ФО_К від 24.05.2019 в сумі: 3370,77 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3370,63 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 0,14 грн.
В задоволенні позовної вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1046,76 грн.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ідентифікаційний код: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: С.В. Щербина