Провадження № 1-кп/470/19/24
Справа № 470/694/23
19 березня 2024 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю в режимі відеоконференції прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2023 року за № 62023150010000179, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, утриманців не маючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на момент вчинення кримінального правопорушення кулеметника 3 відділення 3 взводу 2 стрілецької роти військової частина НОМЕР_1 , раніше не судимого, не зареєстрованого, фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
З 19 листопада 2022 року старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 відділення 3 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 червня 2022 року №5, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1,3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органи військового управління та правоохоронні органи як про військовослужбовця, що самовільно залишив місце служби, до 07 червня 2023 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що відповідають фактичним обставинам справи. Крім того показав, що місце несення служби залишив самовільно, оскільки у жовтні 2022 року керівництво військової частини не відпустило його на похорон матері. У вчиненому щиро розкаявся.
Не дивлячись на визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 21 березня 2022 року обвинуваченого було призвано на військову службу по мобілізації, направлено для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом начальника вказаного центру комплектування та соціальної підтримки №94 від 09 червня 2022 року його призначено в розпорядження командира НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону ІНФОРМАЦІЯ_3 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 №5 від 10 червня 2022 року обвинуваченого було призначено на посаду кулеметника 3 відділення 3 взводу 2 стрілецької роти військової частина НОМЕР_1 (а.п.51,53-54).
За повідомленням заступника командира батальйону з морально психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , адресованого на ім'я директора Територіального управління Державного бюро розслідувань від 25 грудня 2022 року, солдат ОСОБА_3 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , а тому в його діях вбачають ознаки кримінального правопорушення, передбачені ст. 407 КК України (а.п.39).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №169 від 19 листопада 2022 року обвинуваченому ОСОБА_3 з 19 листопада 2022 року призупинено виплату грошового забезпечення та того ж дня його знято з продовольчого забезпечення, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини (а.с.50).
За матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 від 02 грудня 2022 року було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 19 листопада 2022 року самовільно залишив пункт постійної дислокації 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та до нього не повернувся. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста безвідповідальність та недотримання вимог статуту Збройних Сил України (а.п.40-48).
У відповідності до листа ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2023 року, на дату самовільного залишення обвинуваченим військової частини НОМЕР_1 (19 листопада 2022 року), вона тимчасово розташовувалася в АДРЕСА_2 (а.с.70).
За такого, вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд знаходить доведеною.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує в межах пред'явленого йому обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, за місцем несення служби характеризувався негативно через відсутність ініціативи у виконанні службових обов'язків та не підвищення професійного рівня, не одружений, утриманців не має, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, придатний до військової служби, протягом 2023 року притягався до адміністративної відповідальності (а.п.56-60,64-69,71-80).
За даними досудової доповіді, наданої Центральним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також оцінюється як середній, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства (а.п.29-32).
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, судом встановлено з'явлення із зізнанням та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого та обставини, яка пом'якшує покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини статті обвинувачення, як того просила у судовому засіданні прокурор, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.
Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1