Справа № 944/569/24
Провадження №3/944/913/24
18.03.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П., з участю адвоката Шпунта Мар'яна Богдановича в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,військовослужбовця ЗСУ військова частина НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 об 01год. 50хв. 02.02.2024 року на автодорозі Старичі-полігон, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ G350» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням технічного приладу "Dragеr 6810", результат тесту, 0.91 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч за вказаною адресою в протоколі скеровувався виклик в судове засідання, відтак, слід вважати, що про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні адвокат - Шпунт М.Б. який діє в інтересах ОСОБА_1 , вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП заперечив та пояснив що складання протоколу відбулося без з'ясування ставлення ОСОБА_1 до результату проходження огляду. Акт огляду на стан алкогольного сп'яння з використання спеціальних технічних засобів працівниками поліції на місці та в присутності (за участі) ОСОБА_1 не складався, працівниками поліції не роз'яснювалось те, що у в разі незгоди з результатом огляду, ОСОБА_1 може пройти огляд у медичному закладі. ОСОБА_1 не вручалось направлення на огляд водія транспортного засобу у медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Працівники поліції надали прилад «Драгер», у якому була заздалегідь встановлена трубка (муштук), яка не була запаковано герметично та не розпаковувалась у присутності ОСОБА_1 що також підтверджується наявними у матеріалах справи відеоматеріалами.
Крім того, з інструкції з експлуатації приладу контролю повітря, що видихається на алкоголь "Drager Алкотест"- 6810" слідує, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі "Інтервали технічного обслуговування".
Неправильну роботу (несправність пристрою) "Dragеr Alcotest"- 6810", який застосовувався для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 підтверджує роздруківка температури погоди із сайту «Синоптик», відповідно до якої вночі 02.02.2024 року в с. Старичі Яворівського району Львівської області температура повітря була в +1* С тепла, вдень +3 С. Приладом ця величина зафіксована на рівні -12*С морозу, що значно відрізнялась від існуючих показників.
Відповідно довимог п.22. розділу III висновки щодо результаті вмедичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї "Інструкції", вважаються недійсними.
За таких обставин відсутні підстави для висновку про наявність достатніх, допустимих та належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та наявність в діях ознак складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення адвоката - Шпунта М.Б. який діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена у зв'язку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз.1 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до абз.4 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, що для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом інспектора СРПП ЛРУ ГУНП у Львівській області О.Куліша, рапортом сташого інспектора - чергового ЧЧ СМ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області А.В. Гірка , записом на DVD-R диску, з якого вбачається що ОСОБА_1 об 01год. 50хв. 02.02.2024 року на автодорозі Старичі-полігон, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ G350» д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції. які на місці зупинки транспортного засобу запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою "Dragеr Alcotest"- 6810". Даний прилад при ньому розпичатано та здійснено попередній продув, під час проходження тестування на стан алкогольного сп'ячніння у видихуваному повітрі ОСОБА_1 тест показав0,91промілле алкоголю, заперечень із сторони ОСОБА_1 щодо показника тесту не було, клопотання про проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі він не заявляв, дій працівників поліції не оскаржував.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відтак в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відтак, суддя вважає що покликання адвоката, є безпідставними, оскільки спростовуються доказами які містяться в матеріалах справи та надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчиненого та ступінь його вини.
З врахуванням вищенаведеного приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме, застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями станом на 01.01.2024 року встановлена ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто стягненню підлягає судовий збір в розмірі 605грн. 60коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23-24, 268, 283-284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шісот п'ять) грн. 60 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
.
СУДДЯ: ШВЕД Н.П.