Справа № 466/1423/24
Провадження № 2-а/466/53/24
14 березня 2024 року Шевченківський районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
за участю:
секретаря судового засідання Колодій Я.П.
представника позивача Яцишина І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
05.02.2024 , ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1324659 від 28.01.2024р. про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
В обгрунтування заявленого позову зазначає, що 28.01.2024 року , рухаючись у м. Львові по вул. Шевченка, 374, на транспортному засобі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , він був зупинений працівниками поліції, які звинуватили його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та склали оскаржувану постанову із накладенням штрафу в розмірі 340 грн. Зокрема за те, що він керував автомобілем, що має несправності зовнішніх світлових приладів, а саме не працювали стоп сигнали.
Позивач зазначає, що світлові стоп-сигнали його автомобіля були у справному стані, проте на його вимогу, представники поліції відмовились надати та продемонструвати відеофіксацію ймовірного порушення правил ПДР. Враховуючи протиправну поведінку працівників поліції , позивач відмовився від отримання відповідної постанови. Вважає таку незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.02.2024р. відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зіславшись на викладені ньому обставини, просить такий задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подавши 01.03.24р. відзив на позовну заяву, в якому позов категорично заперечив. Зазначає, що інспектор поліції чітко спостерігав факт вчинення позивачем правопорушення , відтак прийняв рішення зупинити автомобіль. В подальшому продемонстрували позивачу факт поломки стоп-сигналів, після чого було складено постанову, згідно Інструкції. Постанова є обгрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕНА № 1324659 від 28.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладенням штрафу у сумі 340 грн.
Згідно тексту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 28.01.24р. о 08:21 год. у м. Львові по вул. Шевченка, 374 керував т/з ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_1 з порушенням режиму зовнішніх світлових приладів, а саме не працювали стоп сигнали, чим порушив п. 31.4.3 ПДР, - керування водієм ТЗ, що має несправності зовнішніх світлових приладів в темну пору доби.
Так, санкція ч.1 ст. 121 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно п. 31.4.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Статтею 280 КУпАП передбачено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як вбачається із оглянутого судом відеозапису, такий розпочинається із моменту, коли працівниками поліції уже зупинено автомобіль позивача, тобто не вбачається рух автомобіля із непрацюючими стоп сигналами. Як зазначає представник відповідача у своєму відзиві, на місці зупинки працівник поліції продемонстрував позивачу порушення. Однак із відео не вбачається чітко, чи автомобіль перебував у заведеному стані, і чи дійсно була натиснута педаль гальм. Не відповідає дійсності і зміст постанови , в частині скоєння правопорушення в темну пору доби, адже із відео чітко вбачається, що було світла пора. Також інспектором поліції в оскаржуваній постанові не вказано, який саме підпункт, пункту 31.4.3 було порушено позивачем, щодо несправності зовнішніх світлових приладів.
Відповідач, жодних інших доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 221 КУпАП, суду не надав.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого суб'єкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи: постанови, яка не може бути визнана як належний та допустимий доказ.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач, доказів та обґрунтованості правомірності складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_2 ч.1 ст. 121 КУпАП, не надав.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.33, 152, 245, 251, 252, 280, 288 КУпАП, суд ,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП у Львівській області Дідуха Романа Ігоровича від 28.01.2024р. серії ЕНА № 1324659 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. Є. Зима