456/5241/20
1-в/465/211/24
Ухвала
Іменем України
14.03.2024 Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорки ОСОБА_3
адвокатки ОСОБА_4
представника медичного закладу - лікаря - психіатра ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду, в м. Львові заяву голови ЛПК Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 , що діє за наказом генерального директора ОСОБА_9 Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» № 152-1 від 23.10.2023 на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечні діяння передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України,-
Голова ЛПК Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 , що діє за наказом генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» № 152-1 від 23.10.2023 звернувся із письмовою заявою на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи заяву покликається на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 07.06.2022 до даного часу перебуває ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом згідно Ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2021 та Ухвали Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 25.01.2022.
Знаходячись за своїм місцем проживання 25.08.2020 на фоні конфлікту зі своїм швагром ОСОБА_8 наніс останньому удар ножем в ділянку грудної клітки, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота, що за ступенем важкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, тобто здійснив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім цього, восени 2015 року перебуваючи на бойовому навчанні у с . Старичі, Львівської області знайшов поблизу військового полігону патрони, здійснив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Висновок стаціонарної СПЕ № 104 від 30.09.2020 в КНП ЛОР ЛОКПЛ. ОСОБА_7 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_7 , оглядався комісіями лікарів-психіатрів нашого закладу (24.08.2022, 23.02.2023, 22.08.2023р.), які приходили до висновку про необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 05.12.2022, 28.03.2023, 24.10.2023 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом були продовжені.
У наслідок проведення комплексного обстеження та лікування з врахуванням динаміки стану пацієнта нейролептиками (трифтазин, галоперідол, риспаксол, рисперідон, аріпразол, клозапін, аміназин, клопіксол-депо), антидепресантами (вмітриптилін), коректорами настрою ( карбамазепін), симптоматичною терапією на фоні курсу реабілітаційних заходів (перегляд телепередач, кінофільмів, психотерапевтичні заняття, прогулянки по внутрішньому дворику відділення, ЛФК) стан пацієнта дещо покращився та стабілізувався. Став дотримуватися розпорядку, погоджується під контролем медперсоналу на прийом ліків. Зовні впорядкувався в поведінці та пристосувався у відділі. На час огляду доступний формальному мовному контакту. Гіпомімічний. Увага нестійка. Легко відволікається та важко привертається. Інколи неадекватний, безпричинно посміхається. У місці та власній особі орієнтований вірно. Відповіді плутані. У розмові переходить на сторонні та малозначимі події чи фактиНа питання відповідає довгими і складними реченнями. Розлади сприймання не виявляє, однак повідомляє про наявність коментуючих галюцинацій в минулому. Мова, мислення паралогічні з зісковзуваннями, деталізоване, стереотипне, уповільнене. Словниковий запас достатній. Застрягає на розмові про АТО, свої винаходи. Судження примітивні, предметно-конкретні, нецілеспрямовані, аморфні поверхневі з переоцінкою своїх досягнень, ідеями викрадення їх в нього. Маячні ідеї поліморфного змісту, величі, переслідування, впливу, винахідництва дещо дезактуалізувались, стали відривочними, втратили афективну насиченість, вплив на поведінку. Інтелект з ослабленням пізнавальних процесів. Продуктивність безпосереднього запам'ятовування, довготривалої пам'яті знижена. Емоційно блідий, сплощений, неадекватний. подразливий. Мінливість настрою, тривожність, схильність до дезорганізованості вольових процесів на тлі стомлюваності, швидкого виснаження погашаються доглядом, наглядом, медикаментозною корекцією поведінки. Суїцидальні думки, антисоціальні тенденції на момент огляду не висловлює. Коло інтересів обмежене дефіцитарною ендогенною симптоматикою, фізіологічними потребами, залежностями, звичками. Для дотримання сан-гіг норм потребує заохочення, хоча навиками самообслуговування та вирішення побутових проблем володіє. Час, в основному, проводить бездіяльно. Часто лежить в ліжку або прогулюєтьтся по коридору. У цілому поки що не спроможний успішно вирішувати сімейні, соціальні та побутові питання. Повноцінна критика до хвороби, скоєного, їх наслідків відсутня. Недостатньо усвідомлює причину поступлення та необхідність постійної медичної допомоги. Плани на майбутнє формальні. Таким чином, незважаючи на деяке покращення та позитивну динаміку стану на тлі значних хворобливих змін в мисленні з зниженням критики та відсутністю достатнього розуміння ним необхідності прийому підтримуючого лікування, досягнути до даного часу значного послаблення хворобливого процесу у пацієнта не вдалося.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 21.02.2024 ОСОБА_7 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів- психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 33 від 21.02.2024), що прийшла до висновку: « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час огляду страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип. Враховуючи те, що у пацієнта досягнути повноцінної ремісії (значного послаблення хворобливого процесу) на даний час не вдалося внаслідок якісних зміни в мисленні, емоційно-вольовій сфері з неповною критикою до власного захворювання, скоєного та необхідності прийому підтримуючого лікування на тлі втрати соціальних зв'язків ОСОБА_7 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».
Покликаючись на ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», заявник просить суд продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Захисниця особи відносно якої розглядається питання про продовження примусових заходів медичного характеру адвокатка ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву Комунального закладу підтримала.
У судовому засіданні хворий ОСОБА_7 не заперечував проти заяви Комунального закладу.
Лікуючий лікарк у судовому засіданні заяву підтримав, просив таку задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні з доводами заявника та його представників погодився, просив суд задовольнити заяву.
Заслухавши доводи заявників думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.
Так, судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 07.06.2022 до даного часу перебуває ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом згідно Ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2021 та Ухвали Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 25.01.2022.
21.02.2024 ОСОБА_7 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів- психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 33 від 21.02.2024), що прийшла до висновку: « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час огляду страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип. Враховуючи те, що у пацієнта досягнути повноцінної ремісії (значного послаблення хворобливого процесу) на даний час не вдалося внаслідок якісних зміни в мисленні, емоційно-вольовій сфері з неповною критикою до власного захворювання, скоєного та необхідності прийому підтримуючого лікування на тлі втрати соціальних зв'язків ОСОБА_7 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».
Виходячи із змісту ст. 95 КК України та ст. ст. 17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 (шість) місяців, здійснюється судом на підставі заяви психіатричної установи про продовження такої госпіталізації.
Дослідивши надані суду письмову заяву з додатками, з'ясувавши питання, передбачені ст. 512-514 КПК України, заслухавши пояснення лікуючої лікарки, пояснення хворого, думку адвокатки та висновок прокурора, суд приходить до переконання, що заяву слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статями 19 Закону України «Про надання психіатричної допомоги», ст. 95 КК України та статтями 369 - 372, 376, 512, 514 КПК України,
Заяву голови ЛПК Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 , який діє на підставі наказу генерального директора ОСОБА_9 від 23.10.2023 №152-1, на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечні діяння передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19 березня 2024 року об 08:05 в залі судового засідання Франківського районного суду м. Львова.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з часу її проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив ухвалу Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
Суддя ОСОБА_10