Справа №442/1425/24
Провадження №2/442/570/2024
19 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Позов мотивує тим, що 23.03.2012 року уклала з відповідачем шлюб. Від даного шлюбу у них народились сини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що останні п'ять років стосунки з чоловік розладились, зникло взаєморозуміння і взаємодопомога між ними. Відповідач зловживає алкогольними напоями. Вони проживають окремо. Особисті відносини між ними уже тривалий час мають негативний характер, відсутнє нормальне спілкування, втрачені фізичні та духовні зв'язки. Відповідач не вважає за потрібне змінювати свою поведінку та спосіб життя. Подальше спільне проживання, збереження шлюбу та примирення є неможливим та суперечить її інтересам. Відтак просить припинити цей шлюб, який фактично існує лише формально.
Ухвалою від 22.02.2024 провадження в зазначеній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 19.03.2024.
Ухвала разом з позовною заявою та додатками надсилались відповідачу, однак поштовий конверт був повернений на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11, ч. 12 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка 23 березня 2012 року уклала з відповідачем шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дрогобицького району Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №11, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , а.с. 3.
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім'ї сторін по справі являється те, що між подружжям втрачено почуття любові одне до одного. Сім'я розпалася та існує формально. Подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею та документально підтверджені судові витрати, зокрема, по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 104 ч. 2, 105 п. 3, 110, 112 СК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 23 березня 2012 року та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дрогобицького району Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №11.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 19 березня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя Курус Р.І.