1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2084/23 1-кс/335/1075/2024
14 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчого відділення Пологівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, погоджене начальником Більмацького відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12016080270000098 від 20.02.2016 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
10.04.2006 року Ленінським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців;
18.02.2011 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
Слідча слідчого відділення Пологівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з начальником Більмацького відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 КК України (розбій), і судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 КК України.
Так, ОСОБА_5 20.02.2016 в 17 год. 40 хв., знаходячись на вул. Вокзальній в смт. Комиш-Зоря, Куйбишевського району, Запорізької області, побачив військовослужбовця НОМЕР_1 ОМБР ЗСУ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював покупки товарів в магазині «Зоря». Після чого ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, прослідував за ОСОБА_6 по вул. Возальній, смт. Комиш-Зоря, який йшов у напрямку залізничного вокзалу разом з ОСОБА_7 та, скориставшись відсутністю інших осіб, раптово, з метою заволодіння грошима, здійснив напад на ОСОБА_6 , при цьому наніс йому удар у груди, від якого ОСОБА_6 впав на землю, вдарився головою та втратив свідомість. Далі ОСОБА_5 з кишень одягу ОСОБА_6 витягнув та заволодів: мобільним телефоном NOKIA-105 вартістю 500 грн.; грошима в сумі 850 грн.; особистими документами військовим квитком та посвідченням учасника бойових дій, а також трьома банківськими картками Приватбанк з пін-кодами, на одній з яких знаходилися гроші в сумі 10420 грн. 94 коп. та зник з місця злочину. В подальшому ОСОБА_5 з банківської картки № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_6 через банкомат Приватбанк, який знаходиться в приміщенні будинку культури по АДРЕСА_2 зняв та заволодiв грошима в сумі 10400 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 11750 грн.
26.02.2016 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, але останній на даний час переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місце знаходження невідоме.
Наявність обґрунтованою підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що він 20.02.2016 приблизно о 13:00 годині з с. Вершина Куйбишевського району Запорізької області приїхав до залізничного вокзалу, який розташований в смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області, з метою поїхати до м. Київ, звідти додому. Коли він чекав потяг Маріуполь - Київ, то в приміщенні автовокзалу познайомився з чоловіком по імені ОСОБА_8 , вони йшли, то помітили невідомого чоловіка, який йшов вслід за ними. Коли вони поверталися з магазину, то на них напав чоловік, який йшов вслід за ними, та штовхнув ОСОБА_6 , який внаслідок падіння на землю втратив помість. Коли прийшов до тями, то виявив, що кишень пропав мобільний телефон NOKIА-105, гроші в сумі 850 грн., особисті документами військовим квитком та посвідченням учасника бойових дій, а також три банківські картки Приватбанк з пін-кодами, з яким спільно пішли в магазин;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що 20.02.2015 у вечірній час він познайомився з чоловіком по імені ОСОБА_9 , який розповів, що він військовослужбовець та чекає потяг Маріуполь - Київ, щоб поїхати додому у відпустку. Потім вони пішли до магазину «Зоря», щоб придбати цигарки. Коли вони поверталися з магазину то замітили, що за ний чоловік, який потім наздогнав їх, та наніс дин удар йому в область обличчя, після донного удару свідомість, та коли прийшов до тями то побачив, як невідомий чоловік стоїть над ОСОБА_6 та руками обшукував його кармани, а потім пішов у невідомому напрямку;
- показання свiдка ОСОБА_7 підтверджується слідчим експериментом від 24.02.2016;
- свідок ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_6 впізнали особу під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімком, яка на них напала 20.02.2016.
26.02.2016 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, 26.02.2016 матері ОСОБА_5 - ОСОБА_11 було вручено письмове повідомлення про підозру.
Між тим, ОСОБА_5 на даний час переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження не відоме.
З вищевказаних підстав 31.03.2016 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було зупинено.
03.03.2016 ОСОБА_5 оголошено в розшук та під час подальшого досудового розслідування встановлено, що 23.02.2016 підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення перетнув кордон та виїхав на територію російської федерації.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, підозрюваний ОСОБА_5 скоїв тяжкий корисливо-насильницький злочин, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.
Також слідча в клопотанні зазначила, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і послідуючого покарання, знаходячись на свободі, зможе вплинути на обставини, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження таким чином може вплинути на повне, об'єктивне та швидке проведення досудового розслідування.
Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки відразу після вчинення злочину останній покинув територію України та перетнув кордон з російською федерацією.
Вивченням особистості підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він ніде не працює, отже не має постійного джерела прибутку, перебував на обліку як вимушено переміщена особа, тобто не має міцних соціальних зв'язків, тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити своє місце проживання (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою для застосування запобіжного заходу слідча зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років з конфіскацією майна, підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється. Крім того, ОСОБА_5 оголошено в розшук та 23.02.2016 перетнув кордон та виїхав на територію російської федерації.
П. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 КК України (розбій), і судимість за яке не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 КК України, перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вищезазначених ризиків та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведені вище обставини, слідча просить обрати відносно оголошеного у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор та слідча підтримали клопотання, просили задовольнити його, з підстав викладених в ньому.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, слідчої, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.
Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Із змісту положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування.
Положеннями ст. 186 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_5 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років з конфіскацією майна, підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється. Крім того, ОСОБА_5 оголошено в розшук та 23.02.2016 останній перетнув кордон та виїхав на територію російської федерації.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 КК України (розбій), і судимість за яке не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 КК України, перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, переховується від слідства, крім того, останній перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та оголошений у міжнародний розшук, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу підозрюваному, крім вище зазначеного, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 575 КПК України до клопотання про видачу особи (екстрадицію) на стадії досудового розслідування обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо вона запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
У даному випадку постановлення ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави організації розшукових заходів на міжнародному рівні.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою (заочно).
У разі затримання ОСОБА_5 , не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити підозрюваного до суду для розгляду клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні, а якщо справа буде перебувати у провадженні суду на відповідного процесуального прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1