1Справа № 335/1135/24 1-кп/335/514/2024
12 березня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12023082060001931 від 28.12.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, українця, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не одруженого, який має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.
Відповідно до пунктів 1-4, 9 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622), визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленому досудовим розслідуванням часі та місці бойові припаси та зберігав у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у його користуванні.
05 грудня 2023 року у ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя, у приміщенні вищезазначеного гаражу, було виявлено та вилучено 231 предмет схожий на патрони, які згідно висновку судової експертизи № СЕ-19/108-23/19600-БЛ від 19.12.2023 року є боєприпасами, а саме:
- 150 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, що призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм, наприклад: автоматів конструкції Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У), ручних кулеметів конструкції Калашникова (РПК-74) та їх модифікації, які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби;
- 81 патрон - бойовими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм, наприклад: самозарядних карабінів (СКС), автоматів (АК, АКМ, АКМС), ручних кулеметів (РПК, РПКС) та ін., які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, які останній, незаконно зберігав до моменту їх виявлення співробітниками поліції.
Вищезазначені дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В підготовчому засідання між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю адвоката ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості від 12.03.2024 року, згідно якої ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті та п. 1 угоди і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззаперечного визнання вини.
Сторони в угоді погодили покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням до нього положень ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком 1 рік. ОСОБА_5 із запропонованим видом та мірою покарання згоден.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримала угоду, яка підписана між обвинуваченим та прокурором, та просила її затвердити, призначивши обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладеної угоди про визнання винуватості, наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості судом.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що угода підписувалася у йогоприсутності, порушень вимог КПК при її укладанні не було, згода обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд доходить наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваного у проведенні розслідування.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 цілком розуміє роз'яснені йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджена міра покарання відповідає санкції ч. 1 ст. 263 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, та вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Крім того, сторони кримінального провадження у судовому засіданні підтримали укладену угоду в повному обсязі та наполягали на її затвердженні в даному судовому засіданні.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2023 року на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку гаражу № НОМЕР_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено кліше 18 печаток, з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню було проведеносудову трасологічну експертизу № СЕ-19/108-23/19578-Д від 06.12.2023 у розмірі 1434 гривень 00 копійок, судову експертизу дослідження зброї № СЕ-19/108-23/19600-БЛ від 19.12.2023 у розмірі 3 029 гривень 12 копійок, які покладено в основу обвинувачення, то процесуальні витрати в загальній сумі 4463 гривень 12 копійок на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.03.2024 року, що укладена між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12023082060001931 від 28.12.2023 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, і виконає покладені на нього судом такіобов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2023 року на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку гаражу № НОМЕР_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено кліше 18 печаток, з метою збереження речових доказів скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/108-23/19578-Д від 06.12.2023 у розмірі 1434 гривень 00 копійок; судової експертизи дослідження зброї № СЕ-19/108-23/19600-БЛ від 19.12.2023 у розмірі 3 029 гривень 12 копійок, у кримінальному провадженні № 12023082060001931.
Речові докази:
-4 предмета схожі на магазини автомата Калашникова , корпус гранати, вибухник з важелем, що знаходяться в камері речових доказів ГУНП в Запорізькій області -знищити, кліше 18 печаток - знищити, 196 патронів, 35 гільз, що знаходяться в камері речових доказів ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1