Справа № 333/141/24
Провадження №1-кп/333/509/24
12 березня 2024 року м. Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_6
потерпілої: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали по об'єднаному кримінальному провадженню №12023082040001085 від 11.07.2023 року, №12023082060000471 від 25.03.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України. По справі призначений судовий розгляд.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 15.03.2024 р. З об'єктивних причин: об'єднання кримінальних провадження та необхідність виклику потерпілих, які не всі з'явилися в судове засідання, суд не має можливості розглянути справу в строк до 15.03.2024 р.
Процесуальний прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме, що він може переховуватися від суду, вчинити новий злочин.
Процесуальний прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник заперечували відносно клопотання прокурора та просили змінити діючий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий арешт за адресою: АДРЕСА_2 , за задекларованим ним місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи. Вважають, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти існуючим ризикам.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення процесуальних прокурорів, думку обвинуваченого та його захисника, потерпілої, дослідивши матеріали судового кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підлягає задоволенню, в задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положень статтей 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
В межах цього об'єднаного кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, за які передбачені покарання лише у вигляді позбавлення волі строком: від п'яти до восьми років (за ч. 4 ст. 185 КК України); від семи до десяти (за ч. 4 ст. 186 КК України), а також нетяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання, втому числі у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років.
ОСОБА_5 вже неодноразово судимий вже за вчинення корисливих злочинів (6 разів). До 28.07.2022 р. в межах кримінального провадження №937/6348/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке перебувало на розгляді у Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області, знаходився під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В межах об'єднаного кримінального провадження, обвинувачений вже ухилявся від явки до суду в зв'язку з чим був оголошений в розшук.
У обвинуваченого ОСОБА_5 стійкі соціальні зв'язки відсутні, останній не працевлаштований, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має.
Обвинувачений зазначив, що він задекларував, як внутрішньо переміщена особа, своє місце проживання заадресою: АДРЕСА_2 . Належними доказами вищевказана обставина не підтверджена. З рапортів працівників поліції з виконання ухвал суду про примусовий привід обвинуваченого вбачається, що з початку 2023 р. за вищевказаною адресою ніхто не мешкав. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за цією адресою не обґрунтоване.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання цього запобіжного заходу, що обвинувачений може вчинити новий злочин та переховуватися від суду. З урахування відомостей про особу, суд виснує, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.
Відомості про неможливість обвинуваченого, за станом здоров'я, утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Враховуючи вищевказане, в тому числі відомості про особу обвинуваченого, тяжкість можливого покарання за інкриміновані злочини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання піж вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом.
З огляду на тяжкість інкримінованих осіб, відомостей про особу обвинуваченого, положення ст. 182 КПК України та Закону України «Про державний бюджет на 2024 р.», суд вважає за необхідне встановити розмір застави у даному кримінальному провадженні - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 121 120,00 грн.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 392 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: з 12.03.2024 року по 10.05.2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час та день, визначений судом, уповноваженим здійснювати судове провадження у цьому кримінальному провадженні;
- не відлучатися з населеного пункту, де мешкає обвинувачений, без дозволу суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження;
- повідомляти суд, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали - до 10.05.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1