Справа № 137/183/24
"18" березня 2024 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судового засідання Голоти О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого спадкоємцем була його дружина ОСОБА_3 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов мотивує тим, що вона оформила спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , а саме отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області 10 сесії 22 скликання б/н від 28.11.1997 року, ОСОБА_2 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,28 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 .
Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 не оформив та державний акт на право власності на землю не отримував. ОСОБА_3 також не оформляла права власності на вказану земельну ділянку.
Позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини на вищевказану земельну ділянку, проте набути на неї права власності через нотаріальну контору не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.
Тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2210 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 0522486200:04:002:0553, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Заєць Б.В. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заявленого позову не заперечують.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про народження позивача (а.с.6) її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач після укладення шлюб 10.01.1986 р. змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.8) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки Літинської державної нотаріальної контори Віннциької області за №910/02-14 від 22.09.2023 (а.с.9) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10) та рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22.12.2021 (а.с.11-12) ОСОБА_3 успадкувала та є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.13) та Витягу з Державного реєстру речових прав (а.с.14) позивач успадкувала після смерті ОСОБА_3 житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №463 від 28.08.2023 (а.с.15) та рішення Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області 10 сесії 22 скликання б/н від 28.11.1997 року (а.с.16) передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,28 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за межами АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.17-22) внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0522486200:04:002:0553, площею 0,2210 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , вартість якої відповідно до Звіту №009 про експертну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.24) становить 85680,00 грн.
Відповідно до листа Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №69/02-14 від 29.01.2024 (а.с.23) позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки відсутні необхідні документи.
Також в судовому засіданні досліджено копію спадкової справи №669/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 (а.с.36-46) та копію спадкової справи №222/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а.с.47-65).
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення, оскільки вона є власником житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 , а тому необхідно визнати право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення.
На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку площею 0,2210 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 0522486200:04:002:0553, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.