Справа № 621/877/24
Провадження № 3/621/288/24
18 березня 2024 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп'єва, розглянувши матеріали відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданого Зміївським РВ УМВС України в Харківській області 13.06.2002, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03.11.2023 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.03.2024 року, о 14:00 годині, ОСОБА_1 , пербуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейної сварки зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, яке полігало у висловлюванні на адресу потерпілої образ нецензурною лайкою та погроз вчинення фізичної розправи, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Постановами Зміївського районного суду Харківської області від 03.04.2023 року та 03.11.2023 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 статті 173-2 КУпАП, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
За змістом ч. 1 статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час і місце розгляду справи, встановлені законом строки розгляду, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд встановив наступне:
Факт вчинення порушником адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 173-2 КУпАП, підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 199987 від 08.03.2024 року, рапортом чергового ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області щодо надходження повідомлення про конфлікт; заявою ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями від 08.03.2024 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, Довідкою ІПС "Армор", постановами по справі про адміністративне правопорушення від 02.11.2023 року та 25.03.2023 року, постановами від 03.04.2023 року (справа № 621/991/23) та від 03.11.2023 року (справа № 4172/23) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 173-2 КУпАП.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.2017 року, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно ч.2 статті 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчиненого особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 статті 173-2 КУпАП, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 173-2 КУпАП, а саме - домашнього насильства, вчиненого особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 статті 173-2 КУпАП.
Згідно статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, щодо якого наявні відомості про вчинення аналогічних правопорушень раніше, ступінь його вини. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність особи, судом при розгляді справи не встановлено.
При цьому суд враховує, що стягнення у виді адміністративного арешту установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
Згідно статті 27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
ОСОБА_3 є непрацюючою особою, який постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03.11.2023 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та підданий стягненню у виді штрафу, який до теперішнього часу не сплачено, і при цьому продовжує вчиняти адміністративні правопорушення, а отже стягнення у виді штрафу, на думку суду , є неефективним.
Відповідно до статті 30-1 КУпАП, громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
За змістом статей 321-1, 321-2 КУпАП, виконання стягнення у виді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування. Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника адміністративного стягнення у виді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з порушника належить стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 27, 173-2, 245, 283 , 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , - визнати винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 50 коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Текст постанови складено та підписано 19.03.2024 року.
Суддя В.Філіп'єва